Чому у жінок цистит частіше, ніж у чоловіків, та як йому запобігти

Хочеться у туалет так, що нема сили терпіти, але нічого не виходить? Відчуваєте печіння під час сечовипускання? Усе це можуть бути симптоми інфекцій сечовивідних шляхів і вони можуть бути дуже і дуже болісними.

За оцінками, у світі щороку інфекції сечових шляхів розвиваються приблизно у 400 мільйонів людей.

Хоча ця інфекція вражає людей обох статей, а також дітей, вона найчастіше зустрічається у жінок. Половина жінок у світі хворіли на такі інфекції у певний момент свого життя.

Це одна з найпоширеніших інфекцій у світі, але щодо її лікування все ще багато дискусій, насамперед з огляду на те, що резистентність бактерій до антибіотиків зростає.

Ось що кажуть експерти про лікування та профілактику цих хвороб.

Причини уроінфекцій

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) – це запалення уретри (трубки, з якої виходить сеча), сечового міхура або, в деяких серйозних випадках, нирок.

Зазвичай їх спричинюють бактерії, які потрапляють у сечовивідні шляхи через уретру. Часто ці бактерії, такі як кишкова паличка, потрапляють з прямої кишки та області навколо неї.

Жінки та дівчата більш схильні до урологічних інфекцій, тому що уретра у них коротша, ніж у чоловіків. Це полегшує проникнення бактерій у сечові шляхи.

Жінки в постменопаузі також мають більший ризик розвитку цих інфекцій через зниження рівня естрогену.

Цей гормон зазвичай допомагає підтримувати здоровий баланс бактерій у вагінальній області, а це означає, що зменшення його рівня може зробити людину більш вразливою до інфекцій.

Які симптоми

Урологічні інфекції можуть по-різному проявлятися у людей, але є деякі найпоширеніші симптоми:

Літні люди з ІСШ також можуть відчувати зміни в поведінці, такі як збудження або сплутаність свідомості. У дітей нічне нетримання сечі та блювота також можуть свідчити про уроінфекції.

Чи може інфекція пройти сама

"Деяким жінкам лікування не потрібне, їхня імунна система сама здатна побороти інфекцію. Але іншим можуть знадобитися антибіотики", - каже доктор Раджвіндер Хасрія, консультант з урогінекології в лікарні Віттінгтон у Лондоні.

Чому у одних так, а у інших інакше - до кінця не зрозуміло.

У світі, де зростає стійкість до антимікробних препаратів, це важливе питання для дослідників.

ІСШ є одними з основних захворювань, при яких призначають антибіотики, а тому пошук лікування, яке не потребує антибіотиків, є важливим.

Доктор Кетрін Кінан досліджувала стійкі до лікування урологічні інфекції у Східній Африці - у Танзанії, Кенії та Уганді.

З пацієнтів, які звернулися до клініки та чию сечу відправили на аналіз, приблизно у половини були інфекції, резистентні до ліків. 

Сором і табу також можуть заважати жінкам обговорювати свої симптоми з друзями або звертатися за необхідною медичною допомогою.

"Вони ховалися, бо думали, що їхні симптоми можуть видати про них щось ганебне, що можливо вони пов'язані із захворюваннями, які передаються статевим шляхом, або що вони заразилися цим від свого партнера, і це означало, що їхній партнер зраджує чи щось таке", – каже доктор Кінан.

"У нас були люди, які казали щось на кшталт: "Я просто не знаю, що не так з моїм тілом, я жахлива". Вони відчували стигму та сильну зневіру в собі".

Згідно з дослідженням Global Burden of Disease (Глобального тягаря хвороб), понад половина пацієнтів з урологічними інфекціями відчувають психологічні проблеми, як-от тривога та депресія.

Чи уроінфекції заразні

Хоча інфекції сечових шляхів класифікують як інфекційні захворювання, вони не є заразними та не передаються статевим шляхом.

Однак статеві стосунки можуть збільшити ризик розвитку ІСШ, переміщуючи бактерії з прямої кишки до уретри.

Національна служба охорони здоров'я рекомендує якомога швидше помочитися після статевого акту, щоб позбутися бактерій, які могли потрапити в уретру.

У випадках рецидивуючих уроінфекцій лікарі можуть призначити антибіотик, який потрібно прийняти одразу після статевого акту.

Як діагностують

"Золотим стандартом" діагностики ІСШ є аналіз сечі, зібраної всередині сечовипускання. Зразок надсилають до лабораторії на бакпосів, який визначає, які бактерії ростуть у живильному середовищі.

На основі цього результату лікар може визначити, який антибіотик, якщо він взагалі потрібен, найкраще підходить для лікування пацієнта.

Однак деякі експерти попереджають, що аналіз на бакпосів застарів і лікарі також повинні враховувати симптоми та історію хвороби пацієнта.

Бакпосів розробив у 1950-х роках вчений на ім'я Едвард Касс, використавши дані вагітних жінок з пієлонефритом – інфекцією нирок.

"Ми застосували той самий стандарт до решти жінок, чоловіків, дітей, усіх людей загалом", – каже доктор Хасрія.

Якщо ви підозрюєте у себе ІСШ, вам слід звернутися за порадою до свого лікаря.

Як запобігти рецидиву

За оцінками, у чверті жінок, які мали інфекцію сечових шляхів, згодом можуть виникнути рецидиви, коли хвороба повторюється принаймні два рази на шість місяців або тричі на рік. Але у багатьох буває й частіше.

Деякі дослідження показали, що запобігти рецидивам у здорових невагітних жінок може журавлинний сік, хоча інші дослідження цього не підтвердили.

Для профілактики хвороби лікарі радять:

- витиратися спереду назад після туалету;

- підтримувати чистоту та сухість статевих органів;

- пити багато рідини, особливо води, щоб регулярно мочитися протягом дня та не відчувати спраги;

- мити шкіру навколо піхви водою до та після сексу;

- мочитися якомога швидше після сексу;

- негайно міняти прокладки для нетримання сечі, якщо вони забруднені;

- носити бавовняну білизну.

Національний інститут охорони здоров'я та досконалості догляду (NICE) в Англії рекомендує щоденний прийом антибіотиків у низьких дозах як варіант для запобігання частим ІСШ у жінок.

Інші варіанти включають вагінальний естроген та метенамін гіпурат (препарат, який діє як антисептик для сечі та не є антибіотиком).

Що таке хронічні ІСШ

Вчені почали більше розуміти й природу хронічних урологічних інфекцій, при яких люди можуть щодня відчувають симптоми.

Дослідження показали, що в деяких випадках бактерії здатні проникати в слизову оболонку сечового міхура та ховатися всередині власних клітин організму.

Бактерії також можуть прикріплюватися до стінки сечового міхура та ховатися під захисним шаром слизу, відомим як біоплівка, що дозволяє їм уникати імунної відповіді організму та антибіотиків.

Доктор Хасрія та інші дослідники прагнуть з'ясувати, як і чому у когось розвивається рецидивуюча або хронічна інфекція сечових шляхів.

"Ми вважаємо, що багато інформації бракує, оскільки ще недостатньо досліджень урологічних інфекцій, а також досліджень жіночого здоров'я", – каже вона.