"ChatGPT, розсміши мене". Чи має штучний інтелект почуття гумору

Ми попросили професійну комікиню розказати на сцені кілька жартів, написаних штучним інтелектом. Результат цього експерименту багато розповідає про те, наскільки машини розуміють людське почуття гумору.

Перед цим концертом Карен Гоббс нервувала більше, ніж зазвичай. Відома комікиня звикла до сцени стендап-комедії у Великій Британії. Це еклектичний і непередбачуваний світ, де ніхто не стане сміятися з жалості.

Гоббс успішно смішила деякі з найбільш невблаганних аудиторій у Британії, від великих лондонських театрів до сільських пабів. Вона навіть тріумфувала у змаганні, де нещадна публіка голосує в гладіаторському конкурсі популярності за найсмішніші виступи.

Але цього вечора наприкінці червня, у барі Covent Garden Social Club у центрі Лондона, Гоббс збиралася випробувати щось абсолютно нове. Вона виходила на сцену не зі своїм звичним матеріалом, а зі стендапом, який для неї написала платформа штучного інтелекту ChatGPT. І що найстрашніше - вона виступить слідом за трьома коміками, які демонструватимуть свій реальний, людський матеріал.

За два роки чатбот, розроблений компанією OpenAI, пройшов шлях від нішевої технічної цікавинки до першого інструменту, який справді вивів штучний інтелект у маси.

Коли ШІ увійшов у мейнстрим, він почав тероризувати викладачів в університетах, красти роботу у копірайтерів-фрілансерів та заповнювати соцмережі невибагливим, але подекуди й тривожним контентом.

Деякі експерти попереджають про потенційний апокаліпсис, керований штучним інтелектом, оскільки машини вдосконалюються до такого рівня, що вони справді можуть перевершити людей - ця гіпотетична технологія відома як "загальний штучний інтелект" (ЗШІ). Тим часом інші сумніваються, що штучний інтелект коли-небудь навіть наблизиться до цієї точки.

Але коли справа доходить до мистецтва, питання про те, чи може ШІ за своєю природою бути справді творчим, залишається спірним.

Великі мовні моделі, такі як ChatGPT, працюють, обробляючи мільярди рядків тексту, взятого з інтернету та інших джерел, вивчаючи шаблони та зв’язки між словами та реченнями. Використовуючи ці дані, штучний інтелект генерує відповіді, які, за статистикою, є найбільш імовірною відповіддю на запитання.

Це означає, що ці інструменти штучного інтелекту можуть лише відтворювати інформацію, яка вже існує в певній формі, хоча це й може привести до небачених раніше комбінацій ідей. Чи вважати це креативністю – питання філософське, на яке зараз немає вичерпної відповіді.

Чи може робот бути смішним

Щоб зрозуміти, чи справді інструменти штучного інтелекту можуть демонструвати гумор, ми повинні спочатку поставити собі запитання: "Як працюють жарти?", каже Елісон Павелл, доцентка кафедри комунікацій Лондонської школи економіки, яка вивчає вплив штучного інтелекту на медіа.

Сама Павелл має досвід у комедії-імпровізації, яка, мабуть, ще жорстокіша, ніж світ стендапу. В імпровізації немає місця для планування, і комік не має нічого, крім своєї інстинктивної реакції.

Можна припустити, що комікам нема про що хвилюватися, якщо штучний інтелект настільки фундаментально вторинний, але для творчих людей все одно існують серйозні ризики.

"Гумористів має турбувати крадіжка даних, тому що багато генеративних інструментів штучного інтелекту, особливо ChatGPT, навчаються на контенті з Інтернету, - каже Павелл. - Це означає, що творчість людей беруть з інтернету без дозволу".

Але крадіжка жартів сама по собі - це не єдина проблема. З удосконаленням штучного інтелекту зростатиме і його здатність до конкуренції. "Це буде проблемою для молодих коміків, тому що якщо вони краще розповідатимуть жарти, моделі теж ставатимуть кращими", - каже вона.

OpenAI звинувачують у тому, що вона нібито використовує захищений авторським правом контент, отриманий з платних сайтів, для навчання своїх алгоритмів ChatGPT.

Ще в квітні вісім національних газет США на чолі з New York Times об’єдналися, щоб подати до суду на компанію, яку вони звинуватили у "розкраданні інтелектуальної власності на мільйони доларів".

OpenAI не відповіла на запит BBC про коментарі, але компанія стверджує, що обробка авторських матеріалів є добросовісним використанням.

"Один зі способів, за допомогою якого штучний інтелект може жартувати, - це робити те, що робить будь-яка п’ятирічна дитина - повторювати вдалий жарт, який вона почула, або намагатися зробити його очевидну варіацію", - каже Лес Карр, професор мережевої науки з Університету Саутгемптона, який у вільний час займається стендап-комедією.

"Тож коміки, які протягом останніх п’яти років розміщували все більше і більше свого контенту в TikTok, Instagram і YouTube, щоб завоювати прихильників, повинні бути стурбовані тим, що OpenAI, Google і Facebook крадуть їхні роботи, так само, як стурбовані письменники та художники", - каже він.

Для Карра головне занепокоєння полягає в тому, що ШІ може скористатися тим, як ми звикли використовувати інтернет.

"Люди люблять ділитися жартами в інтернеті чи соцмережах, тому дуже важко сказати, звідки взявся жарт чатбота: він вигадав його чи просто повторив те, що знайшов на комедійному форумі '/r/Jokes' на Reddit?"

ChatGPT, code-davinci-002 і жарти майбутнього

Коли Гоббс попросила ШІ створити для неї виступ, вона зіткнулася з дивною проблемою. ChatGPT за замовчуванням писав голосом чоловіка-коміка, жартуючи про нетерплячість своєї, очевидно, одержимої шопінгом дівчини. Коли вона попросила його переписати жарти жіночим голосом, він розповів жарт від імені цієї одержимої шопінгом дівчини.

Жарти, які ChatGPT написав для Гоббс, спиралися на очевидні стереотипи щодо жінок-міленіалок.

Не дивно, що цим моделям важко створити задовільні жарти, каже Майкл Раян, студент магістратури Стенфордського університету, який досліджував вплив штучного інтелекту на комедію.

"Гарно зроблений стендап може провести аудиторію через кумедну історію аж до смішного панчлайна, - каже він. - Увесь час комік точно знає, до чого веде свій жарт, і приводить аудиторію саме у цю точку".

ChatGPT та його аналоги не мають можливості обробляти таку інформацію. На відміну від гумористів-людей, штучний інтелект не може адаптуватися в режимі реального часу, принаймні ті інструменти ШІ, які зараз доступні для громадськості.

"Сучасні великі мовні моделі працюють не так", - каже Раян.

Однак це може змінитися. Вже тривають дослідження, які мають на меті дати ШІ можливість краще зрозуміти навколишній світ.

"Дослідники вже працюють над удосконаленням моделей штучного інтелекту з аудіотехнічними можливостями, які допоможуть розуміти соціальні фактори та здатність адаптуватися до аудиторії, а також комедійний хронометраж", - каже Раян.

Раян був одним із керівників великого аналітичного проєкту, який досліджував межі жартів, створених ШІ. Попри те, що його дослідження проілюструвало їхні обмеження, Раян вважає, що вибухове зростання технології призведе до створення великих мовних моделей з неймовірною здатністю генерувати гумор у найближчому майбутньому.

"Я вірю, що в найближчі кілька років ми побачимо по-справжньому смішні комедії від штучного інтелекту", - каже він.

Може пройти деякий час, перш ніж штучний інтелект зможе відтворити сценічні завдання, які реальні гумористи опановували протягом століть. Однак, коли справа доходить до написання одного смішного жарту, дослідники вже досягли прогресу.

У 2023 році сценарист Саймон Річ написав статтю для журналу Time про свій досвід використання неопублікованої моделі OpenAI під назвою code-davinci-002, розробленої спеціально для творчих завдань.

Річ співпрацював із двома іншими письменниками над книгою віршів, написаною ШІ (і пізніше прочитаною вголос Вернером Герцогом), але також він попросив машину створити кілька жартів. Результати виявилися настільки хорошими, що йому потім снилися кошмари, сказав він.

Річ надав code-davinci-002 серію заголовків із сатиричного вебсайту The Onion і попросив його створити кілька власних сатиричних заголовків. ,

"Бюджет нового фільму про Бетмена зростає до 200 мільйонів доларів, оскільки режисер наполягає на використанні справжнього Бетмена", - звучав один із прикладів. Гумор - річ суб’єктивна, але жарти роботів далеко перевершили очікування Річа.

Як зрозуміти жарт

Поки дослідники вивчають, як імітувати у ШІ усвідомлення контексту, Карен Гоббс – у лондонському Вест-Енді – готувалася до виступу. Коли ведуча почала розігрівати аудиторію, вона виявила (на жах Гоббс), що значна частина аудиторії в правій частині кімнати ніколи раніше не була на комедійному концерті. Тобто жарти ШІ стануть одним із їхніх перших таких досвідів.

Але, можливо, слухачам сподобається те, що вони почують? Дрю Горенц, докторант Університету Південної Каліфорнії, спеціалізується на дослідженні психології того, що саме робить речі гумористичними. У буквальному сенсі він намагається пояснити, чому жарт смішний.

Він мав намір порівняти жарти, створені людиною, з їхніми цифровими аналогами, і виявив, що загалом жарти штучного інтелекту перемагають, коли їх показали понад 200 читачам.

Горенц вважає, що вміння великих мовних моделей писати комедії "недооцінюють", і що результати жартів, згенерованих штучним інтелектом, можуть бути вдалими лише настільки, наскільки вдалим є запит, який отримує ШІ.

"Більшість людей, включно з коміками, не показали б гарний виступ, якби незнайомець на місці попросив "сказати щось смішне". Що конкретніша підказка, то краща відповідь", - каже він.

І деякі моделі можуть впоратися із завданням краще за інші. ChatGPT і Gemini від Google, наприклад, створені для загального призначення. Штучний інтелект, налаштований на гумор, ймовірно, написав би кращий жарт, ніж звичайні моделі, навіть якщо він відставав би в інших сферах.

Однак Горенц вбачає ключову різницю між жартами як такими та самим виконавцем, оскільки глядачі стендап-комедії "очікують автентичності та вразливості від коміків", що може мати менше значення в інших випадках. Тож, можливо, не варто вимагати від мовних моделей, які лише опановують навички імітації мови, аж надто багато?

Штучний інтелект на сцені

Павелл вважає прагнення оцифрувати комедію таким же марним, як і непрактичним та неетичним. Розробка генеративних моделей штучного інтелекту вимагає величезних витрат енергії та грошей, і було б дешевше та цікавіше інвестувати в молодих коміків і культурне виробництво, а не намагатися вкладати ресурси, необхідні для цього, у машинну роботу, вважає вона.

"Я думаю, що більшу вигоду принесе інвестування в гумористів-людей, які мають багато різноманітних ідей, які статистично не схожі на ті, що були раніше, і які здатні бути смішними в різних людських культурах і мовних контекстах", - каже Павелл.

Коли Гоббс вийшла на сцену, щоб виконати свій номер, написаний штучним інтелектом, вона попередила глядачів, що їхня реакція може стати переломною для коміків.

"Якщо ви сміятиметеся протягом усього виступу, ми всі залишимося без роботи", - вона сказала.

На щастя, були лише нерегулярні вибухи сміху та, коли Гоббс поглядала на аудиторію, вона помічала трохи нажахані вирази обличчя.

"Одного разу я дав своїй дружині флакончик із клеєм замість флакончика з губною помадою. Вона досі зі мною не розмовляє", - зачитала Гоббс спантеличеній аудиторії, яка терпляче чекала кращої репліки.

"Побачення - це як шопінг, - звучав інший жарт ШІ. - Ви йдете шукати те, чого вам хочеться, а в результаті отримуєте те, що вам не потрібно".

Через кілька хвилин Гоббс додала: "Я буквально ніколи у своєму житті не почувалася більш дурною". І це демонструє глибшу правду. ШІ-модель може вигадати жарт. Час від часу вона навіть може вловити тонкий нюанс. Але тільки людина-комік може страждати від незручності перед публікою.

Наразі моделі штучного інтелекту ще не розгадали цей конкретний секрет. Коміки можуть зітхнути з полегшенням, оскільки їм поки що не доведеться стирати пил зі своїх резюме.