Хто головні однолюби на Землі? Нове дослідження здивує

Британські вчені вирішили дослідити, наскільки різні тварини — і люди — залишаються вірними своїм партнерам протягом життя. І виявили несподівану річ: за рівнем моногамії люди найбільше схожі на сурикатів.

Цікаво, що за цим показником Homo sapiens більш подібні до цих представників родини мангустових, ніж до своїх найближчих родичів — приматів.

За даними дослідження, показник моногамії людей (тобто ймовірність того, що конкретна особина залишиться вірною своєму партнеру або партнерці) склав 66%.

Для порівняння, у сурикатів цей показник становить 60%, тоді як примати опинилися в самому кінці рейтингу: "вірність" гірських горил — лише 6%, а шимпанзе (як і дельфінів) — 4%.

Ще один вид, який часто зберігає одного партнера на все життя, — бобри. У них показник моногамії сягнув 73%.

Як це рахували?

Один з авторів дослідження — Марк Дайбл з Кембридзького університету — пояснює: щоб скласти рейтинг моногамії різних ссавців, він вивчив кілька поколінь 30 видів тварин і визначив, скільки з них були повними братами та сестрами (тобто мали однакових батька й матір).

Також він проаналізував, скільки представників одного покоління є зведеними братами й сестрами.

"У моногамії існує свого роду "вища ліга", і люди в неї впевнено входять. Але більшість інших ссавців мають значно менш стабільний підхід до спарювання", — зазначає Дайбл у розмові з ВВС.

Водночас він наголошує: "Хоча кількість єдинокровних братів і сестер у людей найбільше збігається з такими видами, як сурикати чи бобри, наші соціальні системи зовсім інші".

За його словами, більшість тварин живе в соціальних групах, що нагадують колонії, а деякі — у парах, які ведуть спільне життя.

Люди ж живуть у соціальних групах, що складаються з багатьох чоловіків і жінок, у рамках яких існують моногамні пари, додає експерт.

У твариннному світі, вказує вчений, моногамні стосунки мають свою логіку: батько й мати залишаються разом хоча б у сезон розмноження, щоб доглядати за потомством та відганяти суперників.

За результатами дослідження, абсолютними чемпіонами довготривалих сімейних стосунків стали каліфорнійські миші — їхній показник моногамії сягає 100%: пари утворюються раз і назавжди.

На другому і третьому місцях розташувалися африканський дикий пес (Lycaon pictus) і дамарський землекоп (Damaraland mole-rat).

Люди посіли сьоме місце. Homo sapiens трохи "обігнали" європейських бобрів, але програли гібонам, сурикатам, вовкам і лисицям.

Найбільш "розпусними" вчені назвали здичавілих котів, афалін, шимпанзе та гірських горил.

А на останньому місці опинилися вівці з шотландського острова Соей (частина архіпелагу Сент-Кілда в північній Атлантиці) — лише 0,6% їхніх дітей мали повних братів і сестер.

Кіт Опі з Університету Бристоля, який не брав участі в дослідженні, пояснює, що висновки команди Дайбла допомагають краще зрозуміти, як у людей сформувалася моногамія:

"На мою думку, це дослідження дає дуже чітке уявлення про те, що люди — моногамний вид, якщо враховувати нашу історію та спосіб життя. Наше суспільство справді ближче до шимпанзе чи бабуїнів, але у виборі партнерів ми пішли зовсім іншим шляхом".

Еволюційний антрополог Робін Данбар додає, що попередні дослідження ставили людей "на межу між моногамними й полігамними видами". Адже хоча деякі тварини утворюють пари на все життя, людей часто тримають разом релігійні норми, соціальний тиск і культурні традиції.

Результати нового дослідження опубліковані у науковому журналі Proceedings of the Royal Society: Biological Sciences.