Росія "зупиняє" договір щодо СНО і ядерної зброї. Що це значить і чим загрожує

Автор фото, Getty Images
Росія припиняє участь у договорі про стратегічні наступальні озброєння (СНО), заявив президент Володимир Путін під час послання до Федеральних зборів.
Він також доручив міноборони та Росатому забезпечити готовність до випробування російської ядерної зброї.
НАТО вже закликало Росію переглянути своє рішення щодо ядерної угоди.
Як пояснив Володимир Путін, НАТО вимагає від Росії повернутись до договору про СНО включно з допуском західних експертів на російські об'єкти, але це "театр абсурду" "у нинішніх умовах".
"Вони хочуть оглядати наші оборонні об'єкти. Це звучить як маячня, - заявив Путін. - Нам проводити повноцінні інспекції не дають. Наші заявки залишаються без відповіді або їх відхиляють на формальних підставах. Ми нічого до ладу не можемо перевірити на тому боці".
За цих умов, як заявив Путін, Росія змушена призупинити свою участь у договорі про стратегічні наступальні озброєння.
"Не виходить із договору, ні, а саме припиняє свою участь", - наголосив він.
Міноборони РФ та Росатом тепер мають забезпечити готовність до випробувань російської ядерної зброї, додав Путін. При цьому він пообіцяв, що "першими ми, зрозуміло, робити цього не будемо".
"Але якщо США випробують, ми теж випробуємо", - пригрозив російський президент.
Заява прозвучала наприкінці майже двогодинного виступу Путіна, який він завершив словами: "Правда за нами".
Договір СНО
Стежте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
Останній варіант договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО) підписали США та Росія у 2010 році, у 2021 році його продовжили на п'ять років – до 2026 року.
Договір передбачає обмеження для Росії та США кількості ядерних боєголовок, міжконтинентальних балістичних ракет та бомбардувальників, припиняючи таким чином безконтрольну гонку озброєнь.
8 серпня російське МЗС заявило, що Москва тимчасово виводить свої ядерні об'єкти з-під інспекції Вашингтона. Причиною такого рішення Росія називала "ворожий американський курс", а також відсутність прямого авіасполучення між країнами та зростання захворюваності на коронавірус у США.
Представник МЗС Марія Захарова заявляла, що Росія не збирається обговорювати зі США договір СНО, поки США постачають зброю і військову техніку Україні.
У січні США звинуватили Росію в порушенні положень договору через блокування своїх інспекцій і відмови від обговорення проблем, що виникли.
Крім того, у Вашингтоні заявляли, що жодних перешкод для інспекцій російською стороною у рамках ДСНО-3 немає.
Реакція НАТО
Генсек НАТО Єнс Столтенберг закликав Росію переглянути своє рішення про призупинення своєї участі у договорі СНО та поважати існуючі домовленості.
"Я шкодую про сьогоднішнє рішення Росії призупинити свою участь у договорі New START", - сказав Столтенберг на пресконференції у Брюсселі за участю глави МЗС України Дмитра Кулеби.
Він нагадав, що в останні роки Росія порушувала ключові угоди щодо контролю за озброєннями.
"Сьогоднішнім рішенням щодо договору про СНО вся архітектура контролю за озброєннями зруйнована", - наголосив Столтенберг.
Держсекретар США Ентоні Блінкен також шкодує про рішення Росії. За його словами, Штати "готові будь-коли обговорити з Росією питання про обмеження стратегічних озброєнь". Він додав, що США "уважно спостерігатимуть за тим, що насправді робить Росія", і що адміністрація Байдена забезпечить "належні заходи для забезпечення безпеки нашої власної країни та наших союзників".

Чим загрожує призупинення участі у СНО
Павло Аксьонов, кореспондент ВВС з питань озброєнь:
Заява Володимира Путіна про зупинення участі Росії в договорі про стратегічні наступальні озброєння, напевно, найсильніша ескалація міжнародної напруженості з початку російського вторгнення в Україну. Співпраця між Москвою та Вашингтоном з цього питання не припинялася.
Фактичне, хоч і тимчасове, припинення дії договору не призведе до негайного початку перегонів ядерних озброєнь. Але це загрожує тим, що дві сторони перестануть контролювати одна одну. Відсутність прозорості в такому критично важливому для безпеки питанні призведе до того, що кожна сторона плануватиме розвиток власних ядерних сил і розроблятиме доктринальні документи, виходячи з власних уявлень про те, що відбувається у потенційного супротивника.
Спочатку такі прогнози будуть засновані на інформації, отриманій під час обміну даними у межах СНО, але чим далі, тим уявлення про загрозу будуть дедалі примарнішими, а уявлення про необхідну потужність власного арсеналу – дедалі більш завищеними.
Ядерні випробування є не тільки реальною небезпекою для навколишнього середовища, це ще й сильна ескалація напруженості, яка вплине на стан стратегічної стабільності у світі.
У 1996 році було прийнято Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Його підписали 185 держав, із яких 170 ратифікували. Серед них – три ядерні держави – Британія, Франція та Росія. Але цей договір не може набути чинності без ратифікації Єгипту, Ізраїлю, Індії, Ірану, Китаю, КНДР, Пакистану та США.
Тому формально зараз випробування не заборонені. Але той факт, що з 1996 року не відбувалося великих ядерних вибухів (за винятком ймовірних північнокорейських), змусив всю світову спільноту звикнути до того, що така страшна зброя більше не використовується навіть у тестовому режимі.
Ймовірно, інженери та вчені, які розробляють ядерні боєприпаси, хотіли б перевірити свої вироби "у дії", але будь-який "тестовий" ядерний вибух спричинить сплеск напруженості. Власне, навіть сама згадка про гіпотетичну можливість таких вибухів – уже ескалація напруженості.

Послання Путіна до парламенту пролунало за три дні до річниці російського вторгнення в Україну. 2022 року послання не було, тому що, як пояснював Путін, "динаміка подій дуже велика" і результати "складно було зафіксувати".
Напередодні у понеділок президент США Джо Байден відвідав Київ, де зустрівся з президентом Володимиром Зеленським і пообіцяв нові поставки озброєнь.














