Падіння Авдіївки. Чи перехопила Росія ініціативу на полі бою

"З метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців, прийняв рішення про виведення наших підрозділів з міста".

Коли цього місяця Олександра Сирського призначили новим головнокомандувачем Збройних сил України, генерал сказав, що "готовий відступити, ніж пожертвувати всім особовим складом" - і саме це він нарешті зробив у Авдіївці.

Попри те, що росіяни зазнали величезних втрат, чотири місяці невпинних атак призвели до того, що українські війська там поступалися їм і чисельністю, і озброєнням та боєприпасами.

Це найбільша перемога Москви після невдалого контрнаступу України минулого року.

Росія ненадовго окупувала Авдіївку в 2014 році, однак згодом Україна звільнила місто.

Тож що означає падіння Авдіївки для перебігу війни?

Розмір має значення як ніколи

Оскільки зараз іде війна на виснаження, різниця в розмірах України та Росії стає дедалі більш очевидною. 144-мільйонне населення Росії більш ніж у чотири рази перевищує населення України.

Попри втрату тисяч солдатів у цій війні, Москва майже негайно поповнює ряди своєї армії завдяки великим людським ресурсам.

Українські війська теж зазнали втрат, хоча й не таких великих.

Як і у випадку з іншими українськими населеними пунктами на лінії фронту, Росія захопила майже повністю зруйноване місто.

Третя окрема штурмова бригада ЗСУ, яку туди перекинули, заявляла, що їх атакують з усіх боків.

Росія зосередила в цьому районі своїх найкраще підготовлених військових і, за повідомленнями, скидала на українські позиції до 60 бомб на день.

Коли росіяни захопили Бахмут, генерала Сирського критикували за те, що він надто довго тримався за нього. Його звинувачували в прагненні до символічної перемоги ціною непотрібних втрат.

Здається, тепер ситуація змінилася.

Середньострокова перспектива

Захоплення Авдіївки не відбулося одразу. З жовтня минулого року Москва атакувала місто хвилю за хвилею.

Завдяки вищим позиціям і посиленій обороні українці змогли стримувати їх прицільними ударами, внаслідок чого пошрамований ландшафт Донбасу був всіяним тілами росіян і їхньою знищеною бронетехнікою.

Тепер, як виглядає, російські війська пробили оборону, яку зміцнювали протягом 10 років з моменту початку агресії Росії проти України.

На жаль для України, вона не змогла зруйнувати російські укріплення в інших місцях, які були побудовані за лічені місяці.

"Росія не може досягти стратегічних цілей, тільки тактичних", - каже заступник командира Третьої окремої штурмової бригади майор Родіон Кудряшов.

За його словами, що його війська поступаються росіянам чисельністю аж сім до одного.

"Це як битися з двома арміями", - сказав він ВВС.

Він упевнений, що росіяни не будуть просуватися далі до таких міст, як Покровськ і Костянтинівка - але жодних гарантій цього немає.

Тим часом захоплення росіянами Авдіївки послабить тиск на Донецьк, розташований лише за 15 км, який Росія окупує з 2014 року.

Довгострокова перспектива

Україна була змушена відступати й раніше, зокрема влітку 2022 року.

Великі, добре оснащені російські частини оточили такі міста, як Лисичанськ і Сєвєродонецьк - і українці мало що могли зробити, щоб їх зупинити.

Однак наступний приплив західної зброї та вдале військове планування призвели до перехоплення ініціативи того ж року, коли українські війська звільнили території в Херсонській та Харківській областях.

Але зараз війна змінилася.

Дедалі більший вплив на поле бою має світова політика.

Гальмування західної допомоги безпосередньо сприяло українському відступу в Авдіївці.

США лідирують у постачанні зброї Україні через масштаб і швидкість допомоги, яку вони можуть надати. Оскільки пакет допомоги Україні на 95 мільярдів доларів досі не схвалений у Вашингтоні, цю прогалину намагаються заповнити інші союзники.

Це означає, що українцям доводиться нормувати боєприпаси та давати раду низькому моральному духу. І Авдіївка може стати не єдиним місцем відступу, які розглядає Київ.

Президент Росії Володимир Путін досі хоче захопити всю Україну - і така перспектива може або відновити єдність Заходу в спробі запобігти цьому, або підігріти скептицизм щодо того, що Україна ніколи не зможе виграти цю війну, попри надзвичайну оборону, яку вона продемонструвала в Авдіївці та інших місцях.