Дзвінок Столтенбергу і зустріч на Алясці. Як Трамп прагне отримати Нобелівську премію миру

Дональд Трамп минулого місяця несподівано зателефонував міністру фінансів Норвегії Єнсу Столтенбергу, щоб обговорити торговельні тарифи - а також намір президента США здобути Нобелівську премію миру. І це вже далеко не перший раз, коли американська влада порушує цю тему.

Про дзвінок вперше повідомила норвезька газета Dagens Næringsliv у четвер, а пізніше цю інформацію урядовий чиновник в Осло підтвердив виданню Politico.

"Несподівано, коли міністр фінансів Єнс Столтенберг йшов вулицею в Осло, йому зателефонував Дональд Трамп. Він хотів Нобелівської премії - і обговорити тарифи", - наводить цитату з Dagens Næringsliv із посиланням на неназвані джерела агенція Reuters.

Dagens Næringsliv також зазначила, що Трамп вже не вперше порушив тему премії у розмовах зі Столтенбергом.

Тим часом сам Столтенберг у розмові з Politico підтвердив факт розмови з Трампом, але не став вдаватися у деталі стосовно Нобелівської премії.

"Це правда, що президент Трамп зателефонував мені за кілька днів до своєї розмови з прем'єр-міністром Стьоре. У розмові також брали участь кілька співробітників президента, зокрема міністр фінансів Бессент та торговельний представник Грір", - цитує видання Столтенберга.

"Ми обговорювали тарифи, економічну співпрацю, і це було підготовкою до його дзвінка прем'єр-міністру Стьоре. Я не буду детально розповідати про зміст розмови", - додав він.

Білий дім на запит видання про коментар не відповів.

"Трамп-миротворець" та зустріч з Путіним на Алясці

Водночас американське видання NBC News пише про те, що останнім часом Білий дім послідовно наголошує на ролі Трампа у зменшенні конфліктів у світі та просуває його образ "миротворця".

Помічники відзначають його роль у врегулюванні суперечок між Ізраїлем та Іраном, Вірменією та Азербайджаном, Камбоджею та Таїландом, а також Руандою та Демократичною республікою Конго, поширюючи "глобальні заклики" від лідерів кількох із цих держав, щоб Трампу присудили Нобелівську премію, зазначає видання.

Сам Трамп також підкреслює свої зусилля щодо припинення конфлікту між двома ядерними державами - Індією та Пакистаном.

Минулого місяця речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що президент "уклав у середньому приблизно одну мирну угоду або режим припинення вогню на місяць протягом своїх шести місяців на посаді. Настав час, щоб президенту Трампу присудили Нобелівську премію миру".

ЗМІ сходяться на думці, що найважливішим тестом для претензії Трампа на Нобелівську премію миру може стати п'ятнична зустріч Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним на Алясці.

Шанси на прорив у вирішенні питання війни в Україні не надто високі, але якщо Трамп досягне перемир'я на справедливих для України умовах, це буде дипломатичний тріумф, якого не вдалося досягти ані Бараку Обамі - який таки отримав цю премію - ані Джо Байдену, пише NBC News.

Видання також згадує, що під час свого попереднього президентського терміну Трамп не надто переймався цією винагородою, однак тепер ситуація кардинально змінилася.

Різниця між цим терміном і попереднім полягає в тому, що тепер "він справді цього хоче, а не просто хоче про це говорити", цитує видання слова неназваного високопосадовця першого терміну Трампа.

NBC News також підрахувало, що Трамп публікував повідомлення про Нобелівську премію загалом сім разів у своїй соцмережі Truth Sosial від початку свого другого терміну, шість із них - у червні та липні. Головний мотив його публікацій - що, хоча він і заслуговує на нагороду, виграти її йому не судилося.

"Президент вважає, що заслуговує на Нобелівську премію миру, але не думає, що отримає її, - сказав виданню представник Білого дому на умовах анонімності. - Він зауважив, що премія дістанеться комусь, хто напише книгу про те, як думає Дональд Трамп, а не самому Дональду Трампу".

Сам Трамп також скаржився на це під час своєї розмови з премʼєр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу в Овальному кабінеті у лютому цього року.

"Вони ніколи не дадуть мені Нобелівської премії миру. Я її заслуговую, але вони ніколи мені її не дадуть", - казав він.

Під час візиту до Білого дому в квітні прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре запитали про шанси Трампа отримати нагороду, яка щорічно вручається в Осло.

Він ухилився від прямої відповіді.

"Щодо цієї премії - є комітет, який займається нею самостійно і діє на власних умовах, тому я не можу коментувати це", - сказав Стьоре.

Кілька країн, зокрема Ізраїль, Пакистан і Камбоджа, уже номінували Трампа за посередництво у мирних угодах або припиненні вогню після його повернення на посаду в січні.

Якщо він виграє, то стане п'ятим президентом США, який отримає цю премію, після Теодора Рузвельта, Вудро Вільсона, Джиммі Картера та Барака Обами.

Нобелівська премія миру та суперечки довкола неї

Нобелівська премія миру – єдина, яку вручає не шведський, а норвезький Нобелівський комітет. Рішення ухвалюють п'ять осіб, яких призначає парламент Норвегії відповідно до інструкцій шведського промисловця XIX століття Альфреда Нобеля. Переможців оголошують щороку в жовтні в Осло.

За правилами комітету, абсолютно будь-яка людина може бути номінована на премію миру, але пропонувати кандидатури може лише обмежене коло осіб.

При висуванні кандидатів враховують три критерії, зазначені у заповіті Альфреда Нобеля: внесок у скорочення чисельності збройних сил, сприяння мирним переговорам та внесок у зміцнення братніх відносин між народами.

Як пояснюють у комітеті, за минулі 120 років до понять, позначених Нобелем, додали кілька нових формулювань, таких як міжнародне співробітництво, внесок у справу миру не лише окремих осіб, а й організацій та захист прав людини.

Мінімального віку для лауреата Нобелівської премії миру не існує, але у комітеті наголошують, що внесок конкретної людини у справу миру має бути дуже значним, а це займає час, тому зазвичай лауреати премії – зрілі люди.

Премія миру – найбільш спірна з усіх. Хоча у всіх інших номінаціях рішення комітету теж є дуже суб'єктивним, але саме премія миру зазвичай викликає найбільшу критику.

Зокрема, 2022 року її отримали білоруські, українські та російські правозахисники – український Центр громадянських свобод, який очолює Олександра Матвійчук, засновник білоруської "Весни" Олесь Біляцький та російський "Меморіал", який у РФ визнали іноземним агентом та ліквідували.

Це викликало обурення українців, які вважали, що загальна номінація з представниками Росії та Білорусі у розпал війни є більш ніж недоречною.

Роком раніше нагороду розділили головний редактор російської "Нової газети" Дмитро Муратов та засновниця філіппінського сайту новин Rappler Марія Ресса.

Кандидатура Муратова викликала невдоволення у колах російської опозиції.

Також спірною стала премія, яку присудили президенту США Бараку Обамі. Це сталося невдовзі після того, як він обійняв посаду, і критики заявляли, що він ще нічого не встиг зробити для справи миру, а премію йому дали авансом просто тому, що він став першим темношкірим президентом США.