Обов'язкова військова підготовка у вишах. Чому її критикують

Вже майже місяць в українських ВНЗ є обов'язкова базова військова підготовка студентів-другокурсників, а молоді чоловіки 18-25 років, які не навчаються у вишах, зобов'язані пройти її замість строкової служби, яка була скасована у 2022 році.

У результаті молодь отримає військові спеціальності та складе присягу.

Для студентів і їхніх батьків, кажуть експерти, це привід для хвилювань, бо вони вважають, що молодь готують до мобілізації. Їх не дуже заспокоює те, що за законодавством мобілізація в Україні – з 25 років, бо вони бояться, що у будь-який момент все може змінитися.

До закону, який запроваджує обов'язкову базову військову підготовку, в експертів було багато зауважень. Вони вважали, що така підготовка може стати фікцією і пропонували впроваджувати іншу модель, яка передбачає викладання у вишах курсу "Основи національного спротиву". Але цього так і не сталося.

Що таке БЗВП і БЗВС та кого вони стосуються

БЗВП – базова загальна військова підготовка, яку з вересня обов'язково мають пройти студенти другого курсу як державних чи комунальних, так і приватних вишів. Студентів старших курсів ця реформа не стосується, хоча уряд проголосив, що БЗВП запроваджують для молоді, щоб вона отримала навички та уміння задля захисту країни.

БЗВП складається з теоретичної підготовки та практичного курсу.

Студенти вивчатимуть вогневу підготовку, тактичну медицину, роботу з БПЛА, мінно-вибухову безпеку, міжнародне гуманітарне право, отримають навички поводження зі стрілецькою зброєю.

Теоретичну частину мають освоїти як хлопці, так і дівчата. На це виділяють 90 навчальних годин.

Практична - для хлопців обов'язкова, для дівчат - добровільна. На це виділяють 210 годин. На полігонах і в навчальних центрах вони будуть тренуватися лише у разі, якщо не матимуть проблем зі здоров'ям.

Міністр освіти та науки Оксен Лісовий називав ще одну підставу не їхати на полігон - студент, чиї переконання забороняють йому брати до рук зброю, матиме право не проходити практичні заняття.

"Але є інші модулі: тактична медицина, орієнтування в просторі та багато іншого про те, як працює система оборони. Це все можна вивчати", - сказав міністр в інтерв'ю Вікна TV.

Після завершення курсу БЗВП усі мають здати залік і отримати військові спеціальності. А також скласти військову присягу. Якщо залік не складуть чи відмовляться від присяги, це може стати підставою для відрахування студента чи студентки з вишу.

Рішення про те, у якому навчальному центрі проходитиме практика, Генштаб ЗСУ буде ухвалювати після того, як отримає списки тих, кого медичні комісії допустять до неї.

З базовою загальною військовою службою (БЗВС) для молодих чоловіків 18-25 років все простіше. Вона замінила строкову службу для тих, хто не має відстрочки та не навчається у виші.

Але у БЗВС є кілька важливих новацій. По-перше, молоді чоловіки можуть обрати час, коли вони її пройдуть. Головне, що закінчити цю службу вони мають до того, як їм виповниться 25 років.

БЗВС триватиме в мирний час до п'яти місяців, під час воєнного стану – до трьох місяців, а роботодавець має зберігати робоче місце за своїм працівником, який служить.

"Перша думка - буде мобілізація"

Порядок проведення курсу затвердили ще влітку 2024 року. Фактично, у поправках до закону, що стосуються студентів, законодавці скопіювали армійську модель. Навіть назва - БЗВП - виявилася такою ж, як і для підготовки мобілізованих. Відтоді в цій темі – постійні дискусії.

Аналітикиня центру ініціатив "Повернись живим" Ярослава Братусь каже, що обов'язковий новий курс "може нервувати частину студентів і батьків".

"Більшість з цих людей не пов'язані з військовою системою, тому перша думка у них – буде мобілізація. Хоча до 25 років вони мобілізації не підлягають", - розповідає вона ВВС News Україна.

Експерти центру, проаналізувавши впровадження БЗВП, дійшли висновку, що виші до нього не готові, хоч багато з них і почали у вересні викладання нової дисципліни.

Моніторинг показав, що котрісь із вишів вирішили запроваджувати цей курс з другого семестру, тобто з початку 2026 року. Подекуди студенти взагалі не знали про те, що такий предмет з'явиться, а комусь казали, що ця підготовка не передбачає ані складення присяги, ані отримання військової спеціальності.

У багатьох вишах немає на чому навчати - бракує тренажерів, автоматів, макетів тощо.

Практичні заняття у навчальних центрах ЗСУ теж можуть бути проблематичними, оскільки центри перевантажені мобілізованими, а інструкторів не вистачає.

Окрім того, Ярослава Братусь сумнівається, що новий курс буде ефективним, якщо вчорашні школярі пройдуть його один раз на другому курсі й не поновлюватимуть знання до 25 років, коли настане час мобілізації.

"У 25 років вони стануть військовозобов'язаними. І тоді питання – вони знову будуть проходити цей курс?" - каже вона.

Хто і як викладатиме

Уряд радить залучати до викладання нової дисципліни людей з бойовим досвідом і навчати їх викладацького ремесла. Але також є вимога про вищу освіту викладачів, "спроможних за віком і станом здоров'я якісно проводити заняття".

Як каже аналітикиня центру ініціатив "Повернись живим", ветеранів, демобілізованих чи тих, хто має військовий досвід, багато, але далеко не всі вони можуть викладати у вишах.

"Потенційно вони можуть бути викладачами, але їм самим треба пройти навчання. Бойовий досвід важливий, але його недостатньо, щоб вчити інших. Треба мати навички викладання, комунікаційні, лідерські здібності", - наголошує вона.

Натомість, якщо це буде викладач, який, приміром, служив 20 років тому і не долучався до АТО, не брав участі у великій війні, то це може бути марним витрачанням часу.

"Тоді це більше про профанацію. Студенти нібито й пройшли курс, але їх навчили зупиняти кров лише джутом Есмарха (гумовий ремінь, що використовується з минулого століття. – Ред.). Вони не знатимуть, що таке тактика ведення бойових дій у сучасних умовах війни", - каже Ярослава Братусь.

Звісно, робити висновки про рівень підготовки можна буде після завершення курсу, але на сьогодні це виглядає саме так, додає вона.

Альтернатива, яку не втілили

В університеті "Києво-Могилянська академія" базову військову підготовку запровадили ще минулого навчального року. Це був пілотний вишкіл для добровольців. На навчання записалися понад 70 людей - студенти, викладачі, співробітники вишу.

Тому з вересня, коли військова підготовка стала обов'язковою для другокурсників, НаУКМА каже, що без проблем почала навчання.

"На сьогодні ми вже маємо молодших інструкторів, навчених ще минулого року. А викладають у нас учасники бойових дій із київських бригад, з якими університет має братерські стосунки. Це люди, які служать, або ті, хто демобілізувався", - розповідає ВВС News Україна ректор НаУКМА Сергій Квіт.

Він каже, що така підготовка є принциповою для вишу не лише через отримання корисних навичок для молоді.

"Ми усі маємо зміцнювати українські мілітарні традиції", - переконаний Сергій Квіт.

Але приклад Могилянки радше виняток.

Причини, через яку інші виші не так швидко запускають БЗВП, криються не лише у тому, що заклади не мають достатніх засобів і сил викладати цей предмет.

Ще влітку у викладацькій спільноті та у міністерстві освіти обговорювали іншу модель військової підготовки молоді. Вона передбачає появу в вишах дисципліни "Основи національного спротиву", і багатьом фахівцям у галузі освіти вона видається ефективнішою, аніж БЗВП.

Передусім, йдеться про вивчення цього предмета на регулярній основі, впродовж кількох років, починаючи з третього курсу.

Курс підготовки не передбачав би складення присяги і отримання військової спеціальності, натомість навчав би не лише військовій підготовці, але й виживанню в умовах надзвичайних ситуацій, основам руху опору на окупованих територіях.

Окрім того, "Основи національного спротиву" передбачають, що практичні заняття проходитимуть не на полігонах і навчальних центрах ЗСУ, а на базі військових училищ чи інших закладів, поблизу вишу.

Законопроєкт, де пропонується запровадження "Основ національного спротиву", вже тривалий час лежить у парламенті та поки що до сесійної зали не потрапив.

Однак поки цей закон не ухвалений, студентську молодь готуватимуть до захисту держави в умовах обмежених коштів і ресурсів.