Чому в Британії почалась епідемія дрібних магазинних крадіжок

Британські ритейлери, а за ними і ЗМІ заговорили, що в країні справжня епідемія шопліфтинга - дрібних крадіжок у магазинах.

Їхня кількість майже зрівнялася з допандемійними роками і, можливо, перевершить їх, враховуючи те, що листопад і грудень - місяці знижок і святкових закупок.

Чому це відбувається саме зараз - невідомо. Великі торговельні мережі зазнають збитків на сотні мільйонів фунтів і стверджують, що проти них діє організована злочинність.

Але не можна виключати, що справа в зростанні вартості життя - останній раз продукти з такою швидкістю дорожчали у Великій Британії в 1970-ті.

Хатфілд - невеличке містечко неподалік Лондона. У самому його центрі - гіпермаркет великої торговельної мережі ASDA. На вихідних тут особливо багатолюдно - мешканці закупляються продуктами на тиждень.

У суботу на виході з магазина прямо перед кореспондентом ВВС іде молодий чоловік у абсолютно звичайному одязі - сіра куртка і джинси. У руках в нього немає нічого, вони в кишенях.

Різким звуком спрацьовують металеві рамки біля дверей. Молодий чоловік іде далі, нібито цей звук його не стосується, але його відразу ж зупиняє охоронець, який щойно підбіг, а секунд через 20 з'являються ще двоє. Вони не грубо, але доволі жорстко вимагають від молодого чоловіка показати покупки і чек на них.

Той майже без спротиву дістає з однієї внутрішньої кишені пляшку віскі, а з іншого - упаковку з шістьма яблуками. Ці продукти він вкрав. Охорона забирає їх, молодий чоловік, лаючись, виходить.

Поліцію ніхто і не думав викликати.

- Часто у вас тут таке? - питаю в охоронця.

- Та разів десять за день, - відповідає він.

Охоронцю з іншого лондонського супермаркета Бетелю Екпезе пощастило менше. Він розповів, що коли намагався забрати у грабіжника сумку, той накинувся на нього з расистськими висловлюваннями, тримаючи в руках спицю. Екпезе зумів відбитися.

За підрахунками тільки однієї торговельної мережі Co-op, в її супермаркетах по всій Великій Британії щодня стається майже тисяча таких випадків, і з 2022 року кількість крадіжок у магазинах Англії та Уельсу зросла на 26%. Тільки великим ритейлерам завдали в 2021-2022 році збитків на суму близько 953 мільйонів фунтів.

З червня 2022 року по червень 2023 поліція Англії та Уельсу зареєструвала 365 164 крадіжки в магазинах, що на 25% більше, ніж за минулий аналогічний період.

Великі ритейлери, а потім і ЗМІ заговорили про те, що в країні - епідемія шопліфтинга.

Втрата грошей і віри

Епідемія зачепила далеко не тільки торговельні центри і супермаркети. Представники малого бізнесу, як правило, мають тільки один свій магазин, і вони кажуть, що втрачають на дрібних крадіжках 150-300 фунтів за тиждень. І об'єднуються, щоб протистояти крадіжкам.

Ще в 1960-1970-х роках власники невеликих магазинів по всій країні створили і розповсюдили в своїх містах систему під назвою Shopwatch.

Власники і продавці озброїлися раціями і постійно перебували на зв'язку одне з одним, щоб попереджати про підозрілих покупців.

Тепер ця система переживає відродження, тільки замість рацій учасники використовують месенджери і спеціальні групи в соцмережах. Власники закупляють додаткові системи відеоспостереження, хоч це і доволі дорого, якщо йдеться про один магазин площею 15-20 квадратних метрів.

Давина Паркхаус з Нортгемптона, власниця магазина одягу, подарунків та аксесуарів розповіла, що посилила відеонагляд - і виявила, що крадіжками займаються деякі її постійні клієнти. За її словами, тут питання навіть не у втраті грошей, а втраті віри в те, що робиш хорошу справу, а тебе оточують достойні люди.

Хазяйка магазину з шотландського містечка Келсо Клер Моул розповідає, що в середині жовтня крадій виніс з нього товарів на загальну суму близько 100 фунтів.

"Я би не сказала, що засмутилася, я би сказала, що розізлилася через те, що цей чоловік подумав - це дане йому Богом право, зайти і просто взяти все, що хотілося", - каже вона.

Моул додає, що крадій пограбував не лише її та її співробітників. Справа в тому, що в кількох містечках місцевий бізнес часто бере участь в громадській діяльності широкого спектру - від купівлі футбольної форми для місцевої дитячої команди до постачання безплатних призів для шкільних свят.

"Я передаю призи для різдвяних ярмарів, літніх свят і всякого такого. Тепер я не можу витратити гроші на це", - обурюється Моул.

Благодійна організація "Армія спасіння" у багатьох країнах світу тримає магазини, де можна придбати дешевий секонд-хенд одяг і предмети побуту. Зібрані гроші йдуть, наприклад, на купівлю їжі для бездомних.

Менеджерка такого магазину в британському місті Пітерборо Філіппа Міллард каже ВВС, що крадуть навіть тут: "Ми (для крадіїв - Ред.) легка ціль, хоча якщо б вони просто попросили в нас те, що вкрали, ми б і так це їм дали".

Наприкінці жовтня ВВС розповідала історію власника магазина з Кембриджа Ніла Маккея. Помітивши крадія, він зателефонув за номером для термінових звернень 999, його перевели на номер 101 - це номер для нетермінових повідомлень в поліцію, потім знову на 999. Крадій за цей час зник.

Щоправда, наступного ранку Маккею подзвонили з поліції та вибачилися за погану якість обслуговування.

У середньому в опитаних ВВС поліцейських відділках декількох графств Великої Британії заявили, що тільки 20% повідомлень про злочини в сфері роздрібної торгівлі призводили до кримінальних обвинувачень чи "належно розслідувалися" - без уточнення, як саме.

Захисні бірки на сирі та порожні банки кави

Великі торговельні мережі вживають локальних засобів, але вимагають глобальних.

Уже зараз в супермаркеті ставлять спеціальні охоронні бірки на пляшки не тільки з алкоголем, а й на стейки, сир та інші відносно дорогі товари.

Банки кави виставляють на стелажах порожніми, а повні можна отримати після оплати.

Мережа супермаркетів Tesco озброює всіх своїх співробітників натільними відеокамерами, щоб запобігти крадіжкам і знизити ризик фізичної агресії.

Мережа John Lewis пропонує черговим поблизу магазинів поліцейським безплатні напої, а на перервах дозволяє їм користуватися кафе для співробітників, де їжа продається зі знижкою - все це, щоб стримати потенційних крадіїв чи зловити їх на місці.

У торговельній мережі Co-op фіксують у 2023 році збільшення крадіжок на 35%, а понад 900 співробітників за останній рік зазнали фізичної агресії.

У Co-op кажуть, що в рамках закону про свободу інформації направляли запит в поліцію і отримали відповідь, що та не відреагувала на 71% зареєстрованих в магазинах інцидентів.

Поліція приїжджала, якщо йшлося про серйозний напад чи крадіжку на суму від кількох сотень фунтів.

У результаті 13 великих ритейлерів Великої Британії домовилися виділити протягом двох років десь 800 тисяч фунтів на спільну з поліцією програму "Проект Пегас".

Вона передбачає щільніший відеонагляд і поліцейське чергування, а також використання програм розпізнавання обличчя.

Спеціальна група поліцейських офіцерів і аналітиків спробують довести, що за крадіжками можуть стояти злочинні угрупування.

"Як вам 7 фунтів за банку кави?"

Не можна сказати напевне, що саме стоїть за таким різким збільшенням крадіжок у магазинах.

Журналісти ВВС провели два дні в одному з судів графства Кент. Там розглядали чотири справи про магазинні крадіжки, і в кожному випадку обвинувачений був наркозалежним.

МВС Британії в жовтні опублікувало звіт, з якого випливає, що 70% крадіїв магазинів - регулярні споживачі важких наркотиків.

У великих торговельних мережах наполягають, що це - організована злочинність, яка потім перепродає вкрадені товари.

"Те, що ми бачимо - це кричущі випадки, коли люди просто приходять з великою сумкою і беруть те, що хочуть, тому що усвідомлюють відсутність наслідків. Ми бачимо рецидивістів і бачимо масові крадіжки в магазинах", - каже операційна директорка мережі Co-op Кейт Грем.

Більше того, зазначає вона, у віддалених районах Лондона рівень крадіжок і небезпеки для співробітників настільки високий, що це взагалі змушує задуматися, а чи має сенс тримати там магазин.

Такої ж думки про організовану злочинність дотримується і голова мережі John Lewis Шерон Вайт. Вона однією з перших назвала те, що відбувається, "епідемією" і заявила, що крадіжки у магазинах повинні розслідуватися, виходячи з того, що їх здійснюють не поодинокі люди, а члени злочинних груп.

У цій версії є слабка сторона: досі поліція ні разу не заявляла ні про те, що така група знайдена і розвінчана, ні про те, що виявлено ринок збуту чи контрабанди крадених товарів.

Супермаркети почали хором скаржитися на епідемію шопліфтингу в момент, коли їхній прибуток не дотягує до їхніх же прогнозів попри те, що продукти з початку газової кризи 2022 року подорожчали майже на 20% - у Великій Британії такої інфляції не було з 1970-х.

Керівникам торговельних мереж треба якось пояснити акціонерам, чому справи йдуть не дуже, і шукати способи скоротити витрати. Звісно ж, вони зацікавлені, щоб поліція ловила крадіїв, які за рік виносять з британських супермаркетів товарів приблизно на 1 мільярд фунтів.

І це веде до другої версії, яку великі ритейлери заперечують. Криза вартості життя в умовах подорожчання товарів і послуг - одна з головних тем в сучасній Великій Британії.

Журналіст ВВС Ез Робертс попросив у своїх соцмережах анонімно відгукнутися тих, хто займається дрібними крадіжками в магазинах з проханням пояснити, навіщо вони це роблять.

25-річний житель південного Лондона на ім'я Еш (це не справжнє його ім'я) розповів, що втратив роботу під час пандемії, а зараз його дохід - близько 1 тисячі фунтів на місяць, що значно нижче середньої зарплати по Лондону.

Це підштовхнуло його красти. Одного разу охоронці супермаркету, які його спііймали, хоч і відібрали товари, але, за його словами, виразили свої співчуття.

23-річна студентка Лола (це також не справжнє ім'я) зізналася, що краде в магазинах те, що не може собі дозволити.

"Як вам 7 фунтів за банку кави?" - обурюється вона. (Це близько 316 гривень за нинішнім курсом).

"Я не захищаю крадійство, але думаю, що крадіжка семи фунтів ні на що особливо не вплине", - додає вона.

Директорка з безпеки мережі John Lewis Люсі Браун каже, що британські ритейлери витрачають 700 мільйонів фунтів, щоб запобігти новим крадіжкам. Вона прямо каже, що ці витрати закладаються у вартість товарів, які зараз продаються.

* * *

У суді в графстві Кент місцева жителька Стейсі Віллет зізналася в 23 крадіжках на загальну суму понад 1 тисяча фунтів. Вона розповіла, що вживала наркотики, старалася виправитися, навіть народила доньку, але коли дитину забрали соцслужби, то зірвалася.

Її звільнили під заставу.

У 47-річної Керрі Донахью колись була своя компанія з підбору персоналу, але, за словами її адвоката, "справи різко змінилися на гірше". Їй дали рік позбавлення волі з відстрочкою.

Один із обвинувачених потрапив на суд вперше, ще один сказав, що він "із по-справжньому неблагополучної сім'ї", і за ним числиться чи то 50, чи то 70 різних правопорушень.

У кожному з винесених судом рішенні була вимога пройти лікування від наркотичної залежності.