Трамп втомився від війни і хоче, щоб все просто закінчилось - ЗМІ

Дональд Трамп останнім часом у приватних розмовах висловлював розчарування тим, що його дипломатичні спроби покласти край російсько-українській війні не дали очікуваного результату, повідомляє The Atlantic із посиланням на джерела.

Це роздратування, твердять співрозмовники видання, посилилося на тлі закликів, зокрема в Республіканській партії, знову пригрозити Росії санкціями, якщо Москва не погодиться сісти за стіл переговорів.

Однак поки що незрозуміло, як може виглядати мирна угода.

Джерела Atlantic повідомляють, що Трамп також висловлював критику на адресу Володимира Зеленського та європейських лідерів.

Він вважає, що їхні вимоги надто амбітні й нереалістичні, і переконаний, що для завершення війни Україні доведеться погодитися на втрату частини своїх територій.

Водночас Трамп не бажає посилювати участь США у конфлікті, оскільки боїться втратити підтримку свого електорату, налаштованого проти втручання в закордонні війни.

"Він просто хоче, щоб це закінчилося. Йому майже неважливо, як [саме закінчиться війна]", — заявив журналістам неназваний високопосадовець.

Завершення війни в Україні є однією з передвиборчих обіцянок Дональда Трампа, нагадує видання.

З середини лютого Вашингтон окремо веде переговори з Москвою та Києвом щодо її припинення, однак прогресу поки що не досягнуто.

Дипломатична вистава

Саміт на Алясці виявився більше символом, ніж змістом, вважають журналісти.

Путін отримав бажану публічну увагу. Європа ж — тільки нові приводи для тривоги.

За словами дипломатів, Білий дім після саміту сигналізував про готовність розглядати питання довгострокової безпеки України, можливо — навіть надати свої ресурси для цього. Але всередині адміністрації Трампа є сили, які прагнуть згорнути такі ініціативи.

Ізоляціоністи вважають, що Європа повинна сама вирішувати долю України.

Для Путіна ж будь-які гарантії з боку країн НАТО — це "червона лінія". Він все ще стверджує, що Росія була змушена почати війну, захищаючись від НАТО — аргумент, який Захід відкидає.

Курс на швидкий мир — з розмитим фіналом

Сам Трамп бачить мирну угоду як частину своєї політичної спадщини — і, можливо, квиток до Нобелівської премії миру, йдеться в статті.

Він не приховує нетерпіння. Часто посилається на мирні домовленості в Африці або на Кавказі, де він нібито виступав головним посередником. Але Україна — не Руанда і не Вірменія, вказують автори статті.

Переговори про зустріч Путіна і Зеленського тривають. Серед можливих майданчиків називають Женеву, Анкару, Ер-Ріяд.

Однак все частіше лунає думка: без Трампа вони взагалі не зустрінуться.

Білий дім не готовий твердо обіцяти військову або політичну підтримку Україні. Обговорюються лише розвіддані та допомога в галузі ППО.

"Хлопці, розберіться самі. Це не наша війна"

Трамп все більше роздратований і в приватних розмовах не приховує: дипломатичний ефект — нульовий, прогресу немає. Він звинувачує Байдена, Зеленського, Європу — і часом дає зрозуміти, що готовий просто "вийти з гри", якщо ситуація затягнеться, пише Atlantic.

Після зустрічі з Володимиром Путіним на саміті на Алясці Трамп не тільки не зажадав від Росії виведення військ, але й фактично передав відповідальність за мирний процес самим сторонам.

"Може, вони зустрінуться, може, ні. Я їм сказав — ви самі повинні розібратися. Це ваша справа, не наша", — заявив він журналістам.

Така позиція посилює тривогу в Києві. Без активної підтримки США шанси на справедливу угоду стрімко тануть.

Питання залишається тим самим: якщо президент США дійсно хоче "закінчити війну за будь-яку ціну", чи готова Європа — і, головне, Україна — прийняти таку ціну?

Буферна зона — ціна крихкого миру?

Тим часом європейські лідери дедалі активніше просувають ідею створення буферної зони — 40-кілометрової смуги між російськими та українськими позиціями, де можуть бути миротворчі сили.

Для Москви ця ініціатива несподівано виявилася прийнятною. Для Європи ж — це радше відчайдушна спроба зупинити ескалацію бойових дій, пише Politico.

Ініціатива викликає суперечливі оцінки: вона може вимагати територіальних поступок від Києва і наразі не має його офіційної підтримки. США не беруть активної участі в цих дискусіях.

Втім, той факт, що європейські чиновники розглядають можливість блокування смуги української території для забезпечення крихкого миру, свідчить про відчай союзників по НАТО, зазначає видання.

"Вони хапаються за соломинку, — каже Джим Таунсенд, колишній чиновник Пентагону, який відповідав за політику щодо НАТО. - Росія не боїться Європи. І якщо хтось думає, що кілька британських і французьких спостерігачів стримають Путіна — вони помиляються."

Обговорюються цифри від 4 до 60 тисяч миротворців, які могли б патрулювати буферну зону. Потенційними учасниками називають Велику Британію та Францію, які вже лобіюють підтримку союзників.

Польща побоюється, що участь у місії в буферній зоні може послабити її власну обороноздатність.

Німеччина та Польща рішуче виступають проти введення своїх військ на територію України.

Естонія, попри обмежені ресурси, вже заявила про готовність долучитися.

Однак більшість союзників очікує, що Україна нестиме основну відповідальність.

При цьому експерти попереджають: буферна зона може підвищити ризик повторного вторгнення в українські міста.