Чому ми плачемо і чому сльози - унікальна людська особливість

Ми плачемо, коли нам сумно, важко, коли ми злі або навіть щасливі.

Але чи знали ви, що люди - єдиний відомий вид, який проливає емоційні сльози?

Хоча багато тварин у дитинстві голосно плачуть, щоб подати сигнал про небезпеку чи дискомфорт, у них, здається, немає мозкових шляхів, здатних запускати сльози у відповідь на складні емоції.

Науковці розуміють, як працює процес сльозовиділення, але чому люди плачуть і для чого потрібні емоційні сльози, досі повністю не з'ясували.

Що таке сльози

"Сльози складаються з п'яти компонентів - слизу, електролітів, води, білків і ліпідів", - пояснює докторка Марі Банньє-Елаует, постдокторантка Інституту біології людини у Швейцарії.

Вона розповіла програмі BBC World Service CrowdScience, що всі ці компоненти мають різні властивості. Білки, наприклад, мають противірусну й антибактеріальну дію, тоді як електроліти - це мінерали, необхідні для функціонування організму.

"Базальні сльози - це ті, що завжди присутні на поверхні ока. Вони зволожують око", - каже дослідниця.

Тим часом рефлекторні сльози виділяються, коли в око потрапляє подразник, наприклад комаха чи пил.

Це сприймають нервові клітини в рогівці - прозорому, куполоподібному зовнішньому шарі ока, який слугує захисним бар'єром від мікробів і сміття.

За словами Банньє-Елаует, рогівка має найвищу щільність нервових клітин у всьому тілі. Вони можуть відчувати температуру, механічний тиск і сухість.

Сигнали від нервових клітин прямують до ділянки мозку, що називається сльозовим ядром, яке контролює сльози. Воно, своєю чергою, подає сигнал сльозовим залозам збільшити вироблення сліз.

Емоційні сльози

З третім типом сліз - емоційним - ситуація стає складнішою.

Ділянки мозку, що обробляють емоції, також спілкуються зі сльозовим ядром, але через складніші шляхи, ніж простий захисний рефлекс.

За словами Ада Вінгергутса, почесного професора клінічної психології Тилбурзького університету в Нідерландах, плач часто відображає емоційне перевантаження, а не якесь одне почуття.

"Емоції рідко виникають у чистій формі. Дуже часто це суміш або швидке чергування різних емоцій", - каже він.

Він також пояснює, що причини, через які ми емоційно плачемо, змінюються з віком. Фізичний біль є важливим тригером для дітей, але значно меншою мірою - для дорослих і літніх людей.

З віком плач дедалі більше пов'язують з емпатією - плачем "не лише через власні страждання, а й через страждання та горе інших".

Вінгергутс зазначає, що позитивні емоції - наприклад, викликані красою мистецтва чи природи - також можуть провокувати сльози.

Який сенс плакати

Багато людей кажуть, що після плачу відчувають полегшення, але серед учених точаться суперечки, чи є цей ефект реальним.

Лорен Байлсма, клінічна психологиня та доцентка Піттсбурзького університету у США, використовує датчики серцевого ритму, щоб з'ясувати, чи справді плач змушує нас почуватися краще.

Електрокардіограми записують ритм і частоту наших серцевих скорочень, що може дати уявлення про те, як працює наша нервова система.

Її попередні результати свідчать, що безпосередньо перед тим, як ми починаємо плакати, активність у нашій симпатичній нервовій системі - відповідальній за реакцію "бий або тікай" - може досягати піка.

"А потім одразу після того, як починається плач, ми бачимо зростання парасимпатичної активності", - каже вона. Саме ця гілка нервової системи допомагає нам заспокоїтися й розслабитися.

Але Вінгергутс зауважує, що плач не завжди змушує нас почуватися краще, особливо якщо ми маємо депресію чи вигорання.

Також усе залежить від того, що саме змушує нас плакати.

"Здебільшого ми кажемо про покращення настрою, коли плачемо через контрольовані ситуації, але не коли плачемо через неконтрольовані", - каже він.

Мати значення може також реакція людей навколо нас.

"Якщо вони реагують із розумінням і пропонують вам підтримку та розраду, тоді вам стає краще. Але якщо вони починають вас висміювати або зляться, або вам стає соромно, тоді жодного полегшення не буде", - пояснює він.

Соціальний сигнал

Насправді існують деякі докази того, що плач може впливати на те, як з нами поводяться інші.

Лабораторне дослідження в Ізраїлі показало, що чоловіки, які нюхали емоційні сльози жінок, були менш агресивними в тестах, ніж ті, хто нюхав фізіологічний розчин.

Дослідники погоджуються, що сльози функціонують як соціальний сигнал, який показує, що нам потрібна допомога, і підвищує готовність інших людей надати підтримку.

Деякі дослідження свідчать, що емоційні сльози можуть робити нас більш надійними в очах інших, що, можливо, допомагало нашим предкам співпрацювати й підтримувати одне одного.

Коли йдеться про немовлят, які плачуть, є докази того, що дитячий плач може активувати в мозку дорослих мережу ділянок, які запускають реакцію піклування.

Вінгергутс вважає, що людська сльоза могла еволюціонувати через те, що в нас такий тривалий період дитинства, протягом якого ми залежимо від батьків.

Існує ідея, каже він, що сльози немовляти можуть допомагати знижувати агресію в дорослих, оскільки голосний плач "дуже дратує і може зробити нас агресивними".

"Це мало б цілковитий сенс як своєрідний самозахист для немовляти, і я вважаю, що це дуже інтригуює", - каже він.

Чому деякі люди плачуть більше

За словами Байлсми, чоловіки в середньому плачуть від нуля до одного разу на місяць, тоді як жінки - чотири-п'ять разів.

Хоча це може бути набута поведінка, психологиня каже, що той факт, що ми бачимо це в різних культурах, свідчить: це - лише частина пояснення.

"Жінки, як правило, емоційно реактивніші або емоційно виразніші загалом, і я думаю, що плач - це лише один із проявів цієї різниці, - каже вона. - Можуть бути неврологічні відмінності, гормональні відмінності, відмінності в особистості".

Байлсма каже, що наразі немає переконливих доказів того, що гормональні зміни протягом місячного циклу впливають на те, як часто ми плачемо, але вона підозрює, що гормони все ж відіграють роль через відмінності між статями та такі стани, як вагітність і старіння.

Вона також досліджувала вплив рис особистості й виявила, що плач, здається, пов'язаний із підвищеною невротичністю або екстравертністю.

"Невротичність пов'язана з депресією й тривогою, тож, можливо, саме тому ми бачимо тут цей зв'язок", - припускає вона.

"Ми також виявили, що люди з вищим рівнем емпатії частіше плачуть, імовірно, тому, що вони плачуть, реагуючи на те, як інші люди стикаються з труднощами", - додає вона.

Зрештою, плач, схоже, пов'язаний із соціальним зв'язком.

"Здається, плач працює як своєрідний знак оклику. Він може змусити вас усвідомити: "Гаразд, це щось дуже важливе", - каже Вінгергутс.