Самосаботаж: як припинити рубати гілку, на якій сидиш

Хочу, але не роблю, не хочу, але виконую. Психологи радять, як звільнитися від думок і дій, які перешкоджають вашому розвитку, і як визначити, коли ви справді саботуєте самого себе.

У віці 47 років Томас Зоммер почав відчувати, що в його професійному житті треба щось негайно змінювати. У компанії Credit Suisse він займав різні посади і виконував різні часто непрості завдання, але після 20 років роботи він раптом почав відчувати себе знесиленим, загнаним у кут та безпорадним.

Томас відчував, що він більше не приносив користі компанії. "Цінності Credit Suisse почали кардинально відрізнятися від моїх власних. Моє серце казало, що треба щось змінювати, – розповідає чоловік. – Але мій розум не хотів цього чути".

Незважаючи на важки думки, Томас пропрацював у такому режимі ще три роки. 14 робочих годин на день, кілька годин на шлях до роботи з Німеччини у Цюріх – для глибокого самоаналізу він просто не мав часу.

І раптом у 2012 році прямо перед важливим засіданням Томас Зоммер втратив контроль над собою, він спітнів, він був у паніці, він був цілком виснаженим. Пан Зоммер не зміг повернутися до роботи впродовж дев'яти місяців.

Чому Томас не змінив своє життя, хоча точно знав, що це необхідно? Це був типовий випадок самосаботажу, каже він заднім числом.

"Я твердив собі, що жоден роботодавець не візьме мене на роботу у 50 років, я відмовлявся від можливостей підвищити свою кваліфікацію і до того ж я був не один, моя сім'я була готова підтримати мене, – каже він. – Врешті-решт моє тіло вирішило за мене. Воно просто сказало: я прибираю тебе з гри".

Історія пана Зоммера – випадок не рідкісний. На думку експертів, самосаботаж трапляється з кожним, тому що він є проявом притаманної людині невпевненості, а також може свідчити про втрату інтересу до роботи. Опитування Ґеллапа в 2014 році показало, що 51% працівників у США "втрачають інтерес" до своєї роботи, а 17,5% – втратили його повністю.

Гей Гендрікс – автор книжки "Великий стрибок" (The Big Leap), присвяченої виведенню життя на новий рівень – свідчить, що людина починає саботувати власні бажанні, коли досягає верхньої межі чи то у кар'єрі, творчому самовираженні або стосунках.

Він визначає чотири види страху, які ховаються за підсвідомою відмовою насолоджуватися "позитивною енергією", яку ви самі створили.

- Відчуття, що ви помиляєтесь.

- Страх, що якщо ви досягнете мети, ви порушите свої принципи або перекреслите минуле.

- Думка, що успіх принесе більший тягар, а також

- Побоювання затьмарити інших.

"Коли ви починаєте відкривати свої унікальні здібності – ваш внутрішній геній – ви ніби приміряєте на себе кращу версію самого себе. Це лякає вас, і відбувається те, що я називаю "проблемою верхньої межі", – каже пан Гендрікс.

"Ми всі знаємо, як бути невдахою, бо ми всі вчилися ходити і падали багато разів. Але мало хто з нас дійсно знає, що означає успіх, поки ми не відчуємо його на своїй шкірі і не звикнемо до нього, припинивши саботувати себе", – додає Гей Гендрікс.

Cимптоми

Перш, ніж припинити саботувати свої плани і можливості, треба навчитися розпізнавати ці підсвідомі дії в собі та в інших.

На думку дослідників самосаботаж може виявлятися в простих речах і діях, як, приміром, негативні думки або переїдання перед важливим виступом. Замість того, щоби відправити кров до мозку, ви відправляєте її у шлунок, тому що нервуєте, непокоїтесь і підсвідомо намагаєтесь довести самому себе, що ви і справді поганий оратор.

Тобто ви вважаєте себе некомпетентним, не вірите в свої сили, а посередній виступ тільки доводить, що ви мали рацію.

Самосаботаж легко перетинає кордони з однієї сфери життя в іншу. Ви, приміром, отримали підвищення на роботі, повертаєтесь додому і починаєте сваритися зі своїм партнером. Крок уперед в одній галузі і назад – в іншій.

На думку Гея Гендрікса, ви просто досягаєте верхньої межі у тому, зі скількома позитивними почуттями ви можете впоратися. "Намагатися завжди добре себе відчувати і досягати успіху в житті – це дійсно сміливе рішення".

Постійне підвищення планки

І це ще не все. Самосаботаж часто виявляється і в тому, що ви берете на себе надскладні завдання і постійно встановлюєте занадто високу планку, що парадоксальним чином перешкоджає вам досягти кінцевої мети.

Ервін Оберендер, консультант і персональний тренер, який також вивчав проблему самосаботажу, називає цей феномен "нездатність прибрати ногу з педалі газу".

Ервін Оберендер, який також консультував і Томаса Зоммера, розповідає про одного зі своїх клієнтів. Чоловік, якому було біля 45 років, працював менеджером компанії-постачальника для автомобільної промисловості. Він звернувся до пана Оберендера зі скаргою, що ніколи не відчуває справжнього задоволення, хоча досяг значного кар'єрного успіху.

"Він ніколи не міг похвалити себе, – розповідає фахівець. – Щойно він досягав чогось, негайно з'являлись інші цілі". Він не зупинявся, щоби відчути успіх, і відразу переходив до іншого непомірно складного завдання.

У роботі з клієнтами Ервін Оберендер використовує різні методики, зокрема, кінезіологію (Науку про фізіологію м'язових рухів. – Ред.), біоенергетику (галузь альтернативної медицини), керування свідомістю і самопізнання.

Він також закликає людей повторювати собі деякі фрази, приміром: "Я дозволяю собі бути недосконалим. Я маю право відмовлятися від чогось, щоби зберегти свою енергію для інших завдань".

Зрештою, клієнт пана Оберендера почав усвідомлювати свій самосаботаж. "Він навчився користуватися "гальмами" і почав вирішувати, якому проекту він приділить більше уваги, а який є менш значним для нього".

Вгору – не єдиний напрямок

Блокування себе не завжди є самосаботажем.

Якщо людина вважає, що вона не може відповісти на певний виклик, це може бути здоровою реакцією, яка ґрунтується на реалістичній оцінці власних сил.

На думку психолога з Франкфурта Ільзи Шмідт-Ціммерман, акт самосаботажу може насправді бути актом самозбереження, що допомагає вам уникати завдань, які ви ще не готові виконати.

Або, можливо, ви просто створюєте умови для підтримки ваших справжніх цінностей, таких як баланс роботи і особистого життя або час для добровільної праці, навіть якщо це означає відмову від наступної кар'єрної сходинки.

"Люди намагаються підтримувати баланс в своєму житті", – пояснює психолог. І в цьому немає нічого поганого.

Вірте в себе

Престон Ні, автор книжки "Як звільнитися від негативних думок та емоцій" (How to Let Go of Negative Thoughts), визначає самосаботаж як безпідставно негативні думки про себе, які перешкоджають вашому розвитку.

Ось колега, приміром, відмовився від підвищення на посаду у високотехнологічну анімаційну компанію в Кремнієвій долині, тому що вважав, що не готовий до цієї роботи. Що йому треба зробити, щоби знайти впевненість, якої йому бракує?

Престон Ні рекомендує змінювати ваші думки за допомогою позитивних розмов з самим собою. "Змініть поразкову думку "я не можу" на "я навчусь це робити". Або "я не готовий" на "жоден інший кандидат на цю посаду також не готовий повністю, тому я візьмусь за цю справу і навчусь робити її найкращим чином".

Інша порада фахівця полягає в тому, щоби уявляти декілька можливих варіантів кінцевої мети, замість одного жорсткого. "Не сприймайте кінцеву мету у чорно-білих категоріях, як "так – ні", "правильно – неправильно". Сприймайте її як робочий процес, який можна змінювати. Якщо ви рухаєтесь у правильному напрямку, такий підхід дуже позитивний."

Зараз Томас Зоммер сам допомагає іншим. Він розповідає історію про те, як його перфекціонізм і нездатність визнати свої слабкості утримували його на роботі, яка не приносила йому задоволення.

Тепер він допомагає працевлаштуватися людям, які втратили свою роботу. "Я – тренер і консультант, який допомагає людям знайти відповіді на запитання: "Хто я? Що я можу зробити? І чого я хочу?"

Можливо, це найкращі запитання, які треба поставити себе, коли ви виходите на ваш персональний наступний рівень.

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/capital/story/20151208-actually-youre-the-problem" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Capital</caption><url href="http://www.bbc.com/capital" platform="highweb"/></link></bold>.</italic>