"Ми будемо співпрацювати з ООН". Трамп підписав статут Ради миру

Дональд Трамп підписав статут Ради миру — нового міжнародного органу, який, за його задумом, має стати ключовим інструментом глобального миротворчого процесу.

Церемонія відбулася під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі й уже викликала значний резонанс.

Хоча Раду спочатку планували як механізм управління сектором Гази, її статут наділяє структуру повноваженнями, що роблять її фактично альтернативою Організації Об'єднаних Націй.

Країни, які сплатили по мільярду доларів, можуть отримати постійне членство в Раді миру, тоді як інші приєднуватимуться на обмежений термін.

Підписання без традиційних союзників США

Церемонія підписання статуту Ради миру (Board of Peace) відбулася вранці в Давосі в межах Дня глобальної дипломатії Всесвітнього економічного форуму.

Дональд Трамп особисто вийшов на сцену разом із лідерами та високопосадовцями 19 держав.

Показово, що серед присутніх не було жодного з ключових західноєвропейських союзників США, зазначає CNN.

Водночас у залі та на сцені були представлені країни Близького Сходу, Південної Америки, Східної Європи та Азії.

На сцені разом із Дональдом Трампом перебували:

Також на заході був присутній колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер.

Лідери низки країн, які висловили згоду увійти до ради Трампа, на підписанні не були присутні, наприклад Олександр Лукашенко.

"Ми будемо співпрацювати з ООН"

Відкриваючи церемонію, Дональд Трамп назвав подію "дуже важливим днем, до якого йшли тривалий час", і заявив, що "практично всі хочуть бути частиною Ради миру".

Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт оголосила, що статут офіційно набув чинності, а Рада миру відтепер є повноцінно заснованою міжнародною організацією.

Після цього лідери держав по черзі підходили до Трампа, аби поставити підписи під статутом. Представники Бахрейну та Марокко підписали документ першими - безпосередньо на сцені.

У вступному слові Дональд Трамп заявив, що нова організація співпрацюватиме з ООН. Він також окреслив ключові зовнішньополітичні напрями на Близькому Сході та в інших регіонах світу, якими займатиметься Рада миру.

Одним із головних пріоритетів стануть зусилля з врегулювання конфлікту в секторі Газа.

Водночас американський лідер наголосив, що Рада миру не має на меті підміняти ООН у вирішенні глобальних проблем.

Трамп запросив десятки інших світових лідерів долучитися до новоствореної організації. За його словами, цей орган "має всі шанси стати одним із найбільш значимих інститутів, що коли-небудь були створені".

Очолив новостворену організацію сам Дональд Трамп.

Про війну в Україні Трамп сказав: "Я думав, що її буде легко завершити, а вона виявилася, ймовірно, найскладнішою".

Від Гази — до глобального управління

Спочатку Раду миру планували як механізм управління сектором Газа після завершення війни в рамках мирного плану Трампа. У своїй промові він підкреслив, що саме конфлікт у Газі став відправною точкою проєкту.

Трамп заявив, що та війна "фактично добігає кінця", а окремі осередки насильства охарактеризував як "невеликі пожежі", які "легко загасити".

Він також зазначив, що ХАМАС "ймовірно, виконає свої обіцянки" та додав, що організація повинна роззброїтися.

Водночас статут Ради миру передбачає, що її діяльність не обмежується Газою.

Документ наділяє орган широкими миротворчими повноваженнями відповідно до міжнародного права і створює всередині структури окрему "Виконавчу раду з Гази", відповідальну за управління на місці.

Росія, мільярд і розкол Європи

Запрошення приєднатися до Ради миру отримали майже 60 держав, зокрема Росія, Білорусь і Україна.

20 січня Олександр Лукашенко став першим представником Європи, який надіслав звернення до США про готовність приєднатися до Ради миру.

Володимир Путін підтвердив, що Росія отримала відповідне запрошення, та заявив про готовність передати Раді миру мільярд доларів навіть до ухвалення рішення щодо участі країни в роботі органу, але це мають бути кошти із заморожених у США російських активів.

У той самий час саме можливість участі Росії у Раді миру стала причиною відмови низки держав від приєднання.

Велика Британія оголосила, що не підписуватиме статут, а Франція відмовилася від участі. Після цього Дональд Трамп пригрозив запровадити 200-відсоткові мита на французьке вино.