Як наш характер змінюється з віком. Спойлер - ми стаємо добрішими. Але чому?

Особистість людини не залишається однаковою протягом усього життя, як вважали раніше. Нещодавно дослідники зробили дивовижне відкриття - наш характер з віком покращується.

"Пане президенте, я хочу порушити питання, яке безпосередньо стосується національної безпеки...", - почав журналіст Генрі Тревітт під час президентських дебатів.

Був жовтень 1984 року, Рональд Рейган балотувався на другий термін. Кількома тижнями раніше він невдало виступив проти свого головного суперника. І тепер багато хто вважав, що 73 роки - це надто поважний вік для посади президента.

Зрештою, Рейган вже був найстарішим президентом США в історії. Його попереднику довелося не спати ночами під час Карибської кризи. І Тревітт хотів знати: чи впевнений Рейган, що зможе ефективно виконувати таку серйозну роботу?

"Цілком", - відповів президент, стримуючи посмішку.

"Я також хотів би наголосити, - додав він, - що не стану робити вік ключовим пунктом цієї кампанії. Адже привертати увагу до молодості і недосвідченості мого опонента було б не політкоректно".

За його відповіддю слідували сміх та бурхливі оплески, а незабаром і переконлива перемога на виборах.

У словах Рональда Рейгана було, однак, більше правди, ніж він усвідомлював. Перевагою його віку був не лише досвід, але й "зріла особистість".

Старіння супроводжують фізичні зміни в нашому тілі - шкіра втрачає еластичність, виростає ніс, волосся з'являється геть не в тих місцях, де хотілося б, і зникають там, де треба, ми стаємо меншими на зріст.

Утім, нещодавно дослідники виявили і ще одну зміну, мабуть, найбільш дивовижну.

"Ми не є тією самою людиною протягом усього свого життя", - зазначає Рене Меттус, психолог з Единбурзького університету.

Хоча нам здається, що наша особистість залишається однаковою протягом життя, дослідження свідчать про інше.

Наші риси постійно змінюються, і до моменту, коли нам виповнюється 70-80 років, ми переживаємо значну трансформацію.

Але на відміну від невтішних перетворень у нашому організмі, які приносить старість, зміна особистості має деякі дивовижні наслідки.

Ми стаємо більш сумлінними та доброзичливими і менш невротичними.

А риси "темної тріади" - макіавеллізм, нарцисизм та психопатія - стають менш виразними, а отже, зменшується і схильність до асоціальної поведінки, як-от злочинність та наркоманія.

Дослідження показують, що ми перетворюємося на більш альтруїстичних і чесних людей. У нас зростає сила волі і розвивається краще почуття гумору.

Зрештою, літні люди вміють краще контролювати емоції. Схоже, що стереотип про буркотливого дідугана доведеться переглянути.

Психологи називають ці зміни "дорослішанням особистості".

Це - поступове, непомітне становлення особистості, яке починається в підліткові роки і триває принаймні до восьмого десятка.

Цікаво й те, що ця тенденція спостерігається в усіх людських культурах, від Гватемали до Індії.

Було б логічно припустити, що ці постійні зміни роблять саме поняття особистості доволі безглуздим. Але це не зовсім так.

Річ у тім, що ці зміни відбуваються відносно самої людини, але вони не помітні в порівнянні з іншими представниками однієї вікової групи.

Наприклад, з віком рівень нейротизму в цілому знижається, але найбільш невротичні особистості серед 11-річних так і залишаться найбільш невротичними серед 80-річних.

"За своєю суттю наш характер залишається незмінним, адже це риси, які відрізняють нас від інших людей", - пояснює соціальний психолог із Г'юстонського університету Родіка Деміан.

"Але відносно нас самих наша особистість не є однаковою протягом життя".

Оскільки дорослішання особистості є універсальним для всіх людей, вчені припускають, що воно генетично запрограмоване і, можливо, є наслідком еволюції.

Інша гіпотеза стверджує, що характер людини лише частково формується генетикою, а чималу роль в його становленні також відіграють соціальні чинники.

Наприклад, дослідження Вібке Блейдорн із Каліфорнійського університету, виявило, що в культурах, де одружуються, починають працювати та мають дорослі обов'язки у більш ранньому віці, особистість також дорослішає раніше.

"Люди змушені змінювати свою поведінку і ставати більш відповідальними. Наша особистість пристосовується таким чином до життєвих викликів", - каже доктор Деміан.

Але що відбувається у дуже похилому віці?

Відповісти на це питання дозволило когортне дослідження Лотіана, в ході якого вчені спостерігали за двома групами людей з 11 років до 70 і 80 років відповідно.

Дослідники з'ясували, що особистість людей у глибокій старості змінюється в зворотному напрямку.

Якщо протягом всього життя в характері людини відбуваються позитивні зміни, після 80 років негативні риси починають повертатися.

Люди стають менш відкритими та сумлінними.

"Це можна зрозуміти. У похилому віці здоров'я погіршується, ідуть з життя близькі люди й друзі. Це має певний вплив на взаємодію людини зі світом", - пояснює професор Меттус.

Стан нашого здоров'я з віком також дедалі більше залежить від рис особистості. Наприклад, люди з високим рівнем самоконтролю будуть здоровішими у старшому віці.

Жінки з вищим рівнем невротизму частіше відчувають неприємні симптоми менопаузи. А нарцисизм захищає від самотності, яка, як вважають, підвищує ризик ранньої смерті.

Загалом розуміння того, що наша особистість змінюється протягом життя, є доказом її гнучкості.

"Це важливо усвідомлювати, - каже доктор Деміан. - Довгий час вважалося, що риси характеру не змінюються. Але тепер ми бачимо, що це не так, наша особистість адаптується до життєвих викликів".

Це дає надію на позитивні зміни в майбутньому. Цікаво, якими ми тоді будемо?

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--