"Віднесені вітром": як легендарна стрічка сприймається тепер

Віднесені вітром

Автор фото, Getty Images

    • Author, Ніколас Барбер
    • Role, BBC Culture

Легендарні "Віднесені вітром"досі вважають однією з найулюбленіших стрічок всіх часів. Фільм також посів першу сходинку в рейтингу улюблених фільмів американців.

Прем'єра відбулася 80 років тому, але численні опитування свідчать, що "Віднесені вітром", як і раніше, вважають найкращим фільмом з тих, що були випущені з 1939 року.

Книга рекордів Гіннеса назвала його найбільш комерційно успішним фільмом в кіноісторії (з урахуванням інфляції, звичайно).

Статистика вражає, але...

"Віднесені вітром" так довго вважали однією з перлин Голлівуду, що це сприймається як належне.

Так, ми всі пам'ятаємо масштабні сцени і бездоганну операторську роботу. Захоплюємося витонченою красою Вів'єн Лі й незрівнянним ловеласом Кларком Гейблом, чия ледь помітна посмішка з-під тонкої лінії вусів ятрила серця мільйонів жінок.

Ми стежили за яскравими і дотепними словесними дуелями героїв. І здається, що це та стрічка, яку глядачі мають обожнювати вічно.

Але якщо переглянути "Віднесені вітром" без зайвого зіркового флеру, то вражає, наскільки дивно все це виглядає. Це зовсім не легкий фільм для сімейного перегляду.

Ця стрічка - ідеальний портрет підступної і брехливої спокусниці. Тут підтримують рабовласницький Південь і вочевидь не люблять індустріальну Північ, що виступає проти рабства.

Це історія кохання, де герой і героїня мало не готові горло одне одному перегризти.

Автори чотири години розповідають історію дорослішання героїні, а фінал залишається відкритим.

Коротше кажучи, "Віднесені вітром" - абсурдна суміш вкрай сумнівних елементів.

І справа не в тому, що це найулюбленіший фільм Америки - дивує, чому ця стрічка не викликає загальної ненависті.

Хаті Мак Даніел і Кларк Гейбл

Автор фото, SELZNICK/MGM/KOBAL/REX/SHUTTERSTOCK

Підпис до фото, Фірмова посмішка Кларка Гейбла розбила не одне жіноче серце

Роман Маргарет Мітчелл практично відразу став бестселером. Але екранізувати книгу обсягом понад тисячу сторінок - справа, звичайно, непроста.

Девід Селзнік, незалежний продюсер, заплатив Мітчелл рекордні для тих часів 50 тисяч доларів за права на фільм.

Над сценарієм працювала ціла команда, залучили навіть Скотта Фіцджеральда.

Історію постійно переписували і доповнювали, але зробити з книги повноцінний сценарій так і не вдалося.

Знімати такий довгий і масштабний фільм було ще складніше.

На пошуки актриси на роль Скарлетт знадобилося два роки. Переглянули колосальну кількість претенденток - 31 голлівудську діву, жодна з яких не підійшла на цю роль. Зрештою зупинилися на невідомій британці Вів'єн Лі.

Фільм починав знімати друг Селзніка режисер Джордж К'юкор, однак вже за три тижні його замінив Віктор Флемінг, який і сам через нервовий зрив тимчасово вибував з проєкту.

Крім того, бюджет картини постійно збільшувався, і світська хроніка почала назвати "Віднесені вітром" "безумством Селзніка".

Швидко й легковажно

Віднесені вітром

Автор фото, Selznick/International Pictures

Підпис до фото, Історія кіно налічує мало настільки неортодоксальних героїнь, як Скарлетт О'Хара

Все змінилося після прем'єри.

Стрічка миттєво стала хітом, отримала 10 "Оскарів", а касові збори від прокату залишили позаду всіх конкурентів.

Перфекціонізм Селзніка був виправданий - як і його звичка вживати амфетамін, завдяки якій він міг працювати кілька діб без сну.

Але цей тріумф не був передбачуваним. Доля картини могла скластися зовсім інакше.

"Віднесені вітром" починаються не з кривавої історичної драми, а зі строкатої романтичної комедії. Чарівна Скарлетт О'Хара у сукні, що нагадує химерний парашут, заграє до рудих залицяльників.

Ось-ось розпочнеться Громадянська війна, а Південь представлений як "світ, що хоче залишатися витонченим і красивим". Скарлетт хвилює лише те, що Ешлі Вілкс (Леслі Говард) заручився зі своєю кузиною Мелані (Олівія де Гевілленд). Навіть увага красеня Ретта Батлера (Кларг Гейбл) не може відірвати її від цих думок.

Атмосфера стрічки не змінюється, навіть коли починається Громадянська війна. Все відбувається так само динамічно й легковажно, як і раніше.

Смерть першого чоловіка Скарлетт сприймається як жарт: є короткий лист з повідомленням про те, що він помер від кору, а в наступному епізоді Скарлетт вже приміряє чорний капелюшок, і журиться, що через жалобу не може носити яскравий одяг.

Постійний потік драматичних потрясінь не дозволяє перевести подих. Глядач не встигає й оком кліпнути, а Скарлетт вже втретє виходить заміж.

Безглуздий любовний трикутник

Кларк Гейбл і Вів'єн Лі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Кларку Гейблу і Вів'єн Лі вдалося втілити історію, яку полюбили мільйони глядачів по всьому світу

Але далі настрій і динаміка змінюються. Скарлетт занурюється у громадянську війну, і атмосфера справді стає дуже похмурою.

Глядачі, які до цього насолоджувалися її романтичними інтрижками, цілком могли бути приголомшені тим, як відверто й без прикрас автори зняли епізоди, де Скарлетт доглядає за пораненими у шпиталі.

Але й тут Скарлетт залишається собою: безжальна у своїх маніпуляціях, психопатична у своїй рішучості, разюче сучасна у своїй соціальній непристойності. Історія кіно налічує мало настільки неортодоксальних героїнь.

Ще більш суперечливим є ставлення авторів фільму до темношкірих персонажів.

Віднесені вітром

Автор фото, Getty Images

Роман Мітчелл від самого початку був суперечливим у цьому сенсі, і, попри спроби Селзніка оминути расистські натяки, неприємно дивитись, як батько Скарлетт радить їй: "Ви маєте бути суворими зі слугами, особливо з темними".

До честі фільму, Гетті Макденієл, яка зіграла роль Маммі, стала першою афроамериканкою, яка отримала "Оскар".

Але інші темношкірі слуги, Порк (Оскар Полк) і Пріссі (Баттерфляй Маккуїн) зображені як принизливі карикатури.

Однак більш істотний недолік стрічки відкривається в останню годину, коли це історія більше не про вплив громадянської війни на півдні або про бажання Скарлетт повернути собі колишнє становище.

Це - безглуздий любовний трикутник. Тут Скарлетт і Ретт вже одружені, але вона продовжує кохати Ешлі, який відмовив їй багато років тому.

Жоден актор не міг би конкурувати з диявольською харизмою Гейбла, однак на роль Ешлі взяли 46-річного чоловіка в перуці, який не хотів її грати, не читав роман Мітчелл, терпіти не міг Вів'єн Лі і навіть не намагався замаскувати свій англійський акцент.

Думка про те, що хтось, хай навіть така нестандартна жінка, як Скарлетт, обере цього дивного персонажа замість розкутого альфа-самця, як Ретт, - абсурдна. Це найбезглуздіший момент цього надзвичайно дивного фільму.

Минуло 80 років, а ми все ще загіпнотизовані Скарлетт. Скарлетт і Ретт нас все ще хвилюють.

Але Скарлетт і Ешлі? Чесно? Та нам начхати.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!