Працювати менше може бути шкідливо для вас

Дедалі більше корпорацій скорочують робочий тиждень до чотирьох днів. Але якщо в людей з'явиться більше вільного часу, чи стане їхнє життя більш осмисленим і чи робитимуть вони щось корисне, зокрема, для суспільства?

Історія стара, як світ. Відданий працівник нарешті виходить на заслужену пенсію, але почувається розгубленим, бо не знає, що робити з купою вільного часу.

Коли робота є основним сенсом життя, коли людина сприймає себе насамперед як професіонала, життя без роботи перетворюється на похмуре існування.

Кандидат у президенти США від демократів і засновник неприбуткової компанії Venture for America Ендрю Янг чітко сформулював поширений страх безробіття.

"Як дослідження, так і людський досвід та здоровий глузд свідчать, що людина без роботи страждає. Чоловіки можуть почати грати в комп'ютерні ігри та більше випивати. Суспільство безробітних функціонує дуже погано".

Утім, активне життя не обов'язково має бути пов'язаним із щоденним зароблянням грошей.

Наприклад, японська концепція "ікігаї", відчуття власного призначення в житті, лише частково складається з роботи.

Менше третини опитаних 2010 року японців назвали частиною ікігаї професійну зайнятість. Для решти сенс життя полягав у хобі, стосунках та роботі, яку вони виконували не заради грошей.

Проблема "виходу на пенсію" є малозрозумілою для японців, нації з найбільшим числом довгожителів у світі.

З іншого боку, для багатьох людей в нестабільних економічних умовах, з низькою зарплатою та неможливістю заощадити на пенсію, турбота про сенс життя за межами повсякденної роботи є просто недоступною розкішшю.

Проблема "дозвілля" є ілюзією для тих, хто відчайдушно шукає способи поповнити свій основний дохід, щоби елементарно вижити.

Втім, автоматизація роботи, негативний вплив корпорацій на навколишнє середовище та зростання руху за скорочення робочих годин означають, що вже в недалекому майбутньому багато хто з нас працюватиме менше.

Що ми робитимемо з цим вільним часом, який несподівано звалиться на нас, звичних до високої зайнятості? Чи скотимось ми до асоціальної поведінки - злочинів та наркоманії?

Чи навпаки спрямуємо наші зусилля на суспільну роботу, творчість та підтримку громад? Вочевидь, є способи, як спонукати людей до другого.

Вільний час не завжди вільний

Першою реакцією на зменшення роботи часто буває нудьга. В цьому, однак, є свої переваги. Неробство час від час - корисно для нашого творчого потенціалу та загального добробуту.

Важливо навчитися дійсно віддаватися відпочинку, а не заповнювати кожну хвилину вільного часу якимись справами.

Більшість сучасних жінок страждають від хронічного перевантаження роботою, значна частина якої є неоплачуваною і неоцінена. Догляд за дітьми, допомога батькам похилого віку та купа домашніх, соціальних та громадських обов'язків займають багато часу.

Зменшення кількості робочих годин може звільнити час та сили для догляду за домом та родичами.

Але це не означає, що компанії та уряд можуть перекласти певні галузі на безкоштовну робочу силу.

Експерименти зі скорочення робочих годин, яке не відбивається на зарплаті, показують, чим починають займатися люди, коли в них з'являється більше вільного часу.

Співробітники новозеландської компанії з надання фінансових послуг, яка минулого року запровадили чотириденний робочий тиждень, більше грали в гольф, дивилися серіали, навчалися та проводили час з родиною.

Молода співробітниця британської PR-фірми після введення чотириденного тижня зайнялася волонтерською допомогою літнім людям.

Час на користь суспільству?

Одна з проблем скорочення робочого тижня полягає в тому, що воно не призведе автоматично до більшої участі в волонтерстві та справах громади.

На думку Ендрю Янга, заохотити людей ефективно використовувати свій вільний час можна за допомогою системи часового банкінгу.

Це щось на кшталт бартеру, коли людина виконує потрібну громаді роботу і отримує за це те, що їй цікаво.

Наприклад, урок математики в обмін на квитки на місцеву культурну подію і таке інше. На думку Янга, в час, вільний від роботи, можна зробити багато корисного для громади.

Наприклад, доглядати за дітьми чи людьми похилого віку, давати уроки, волонтерити, влаштовувати мистецькі чи творчі заходи, займатися проблемами екології. Багато речей, які на ринку праці є або недооціненими, або взагалі не оплачуються".

Це може звучати надто оптимістично, але люди завжди прагнули скорочення робочих годин, пояснюючи це тим, що більше вільного часу сприятиме здоров'ю, продуктивності праці, сімейним стосункам та залученню в політичні процеси.

1954 року німецький політик захопливо міркував про перехід з шестиденного на п'ятиденний робочий тиждень.

"Тепер, коли в нас буде субота, ми займатимемось спортом, ходитимемо в кіно, театр і цирк, ви вирощуватимемо кроликів, кататимемось на велосипеді за містом і нарешті наведемо лад в саду біля нашого будинку".

Різниця, однак, полягає в тому, що сьогоднішні роботодавці загалом підтримують ідею чотириденного робочого тижня, тоді як упродовж історії за скорочення робочих годин боролися профспілки.

Причина навряд чи в тому, що сучасні керівники стали такими альтруїстами. Вона радше в тому, що вони усвідомлюють переваги скорочення робочого часу для продуктивності робітників.

Переосмислення "роботи"

Чи може зменшення робочого часу згодом змінити наше самосприйняття і стосунки з іншими людьми?

Можливо, в майбутньому на горезвісне запитання, чим ви займаєтесь, відповідь стане більш різноманітною, ніж опис посади і компанії, в якій ви працюєте.

"Напевно, в майбутньому не буде такого чіткого розмежування між роботою і дозвіллям, між оплачуваною роботою та волонтерством", - вважає Сарат Давала, соціолог з індійського міста Хайдарабада і віце-голова організації Better Income Earth Network.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--