З-під куль на стадіон: як вболівають фанати "Шахтаря"

Вже два роки "Шахтар" не може грати на власному стадіоні в Донецьку. Його вболівальників конфлікт розкидав по різних містах: хтось переїхав до Києва, хтось залишився у Донецьку, одні воюють зі зброєю, а інші - ховаються від обстрілів у Авдіївці.

Про те, як фанати "Шахтаря" підтримували команду у першому півфіналі Ліги Європи УЄФА проти "Севільї", - у цій статті ВВС Україна зі Львова.

Перед грою

Про те, що у Львові проходитиме півфінал Ліги Європи, за день до гри мало що нагадувало. Хіба що торгівці шарфами з емблемами "Шахтаря" та "Севільї" на Площі Ринок (вартість таких спогадів - 150 грн).

Реклами ж матчу на зовнішніх носіях побачити не вдалося. Натомість активно рекламувався майбутній концерт "Океану Ельзи" на тій-таки "Арені Львів".

На передматчевій прес-конференції головний тренер "гірників" Мірча Луческу натякнув, що "Шахтарю" слід вже отримати "компенсацію" за прикру поразку на останніх хвилинах від "Севільї" у 2007 році. "Адже в житті все врівноважується", - філософськи відзначив румунський тренер.

Його іспанський опонент Унаї Емері був щедрий на компліменти "гірникам" та Мірчі Луческу особисто ("Дай Боже мені отримати такий самий досвід"), але попередив, що розраховує перемогти, можливо, вже у матчі-відповіді.

Але головною зіркою прес-конференції прогнозовано став атакуючий півзахисник збірної України та "Севільї" Євген Коноплянка.

Було помітно, що йому не вистачає тієї уваги фанатів та журналістів, яку він мав у часи виступів за "Дніпро".

"Якщо чесно, то скучив", - зізнався футболіст.

Він заперечив чутки про те, що клуб нібито оштрафував його через недостатнє знання іспанської мови.

"Це все неправда. Немає ніяких конфліктів ні у команді, ні з тренерами", - запевнив Євген.

Після цього перекладач пожартував, чи потрібно Коноплянці перекладати питання іспанських журналістів.

Іспанці не приїхали

Іспанських журналістів приїхало до Львова близько 30. Кажуть, більшість відправилися в Англію, де у вівторок "Манчестер Сіті" приймав мадридський "Реал".

Фанатів "Севільї" також приїхало небагато. Клуб навіть не запросив гостьовий сектор для них.

Журналіст одного з іспанських видань Даніель пояснює - причиною цьому не страх перед конфліктом на Донбасі, а бажання зекономити гроші для поїздки на фінал Ліги Європи у швейцарський Базель, куди, як впевнені вболівальники "Севільї", вона пройде.

Перемир'я триває

"Ну, це вони збирають гроші на те, щоб у фіналі за нас повболівати", - каже один з фанатів "Шахтаря", коли чує про причини відсутності іспанських візаві.

Разом з друзями він п'є пиво на терасі бару на Площі Ринок. На ньому - чорно-помаранчева балаклава з прорізами для очей.

Кремезні хлопці говорять неохоче, спочатку кажуть "ми інтерв'ю не даємо", але згодом трохи розговорюються.

"Чому ми маємо боятися сюди їхати? Ми тут вже не вперше", - дивуються вони, коли чують питання ВВС Україна про те, чи не побоювалися донецькі вболівальники їхати до Львова.

"Це все стереотипи, які мали б бути вже давно розвіяні", - додає один з них.

А на питання про те, чи триває перемир'я між українськими фанатами, все четверо впевнено кивають головами.

Так зване <link type="page"><caption> "фанатське перемир'я"</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/04/140427_popes_canonisation_or" platform="highweb"/></link> в Україні почалося навесні 2014 року, коли після анексії Криму і початку конфлікту на Донбасі вболівальники "Динамо", "Дніпра" і "Карпат", з одного боку, та фанати "Шахтаря", "Чорноморця" і "Металіста" вирішили припинити ворожнечу.

"Нас тут гарно приймають. Але фанати "Карпат" навряд чи будуть за нас вболівати", - кажуть ВВС Україна інші прихильники "гірників" - Артем та Тимур.

Вони донеччани, але вже давно живуть у Києві. У Артема - шарф зі старим гербом "Шахтаря", який свідчить, що хлопець вболіває вже давно (свою емблему "гірники" оновили у 2007 р.).

Чи поїде він на виїзд у Іспанію, поки що не знає. "Але на фінал поїду обов'язково", - сміється він.

Є свої вболівальники у "Шахтаря" і серед жителів Західної України. Наприклад, Василь Приведенець зі Стрия вболіває за "гірників" з 2001 року.

Каже - просто подобається їхній стиль гри. Жодних проблем через не дуже традиційний для Львівщини футбольний вибір у нього ніколи не було, запевняє чоловік.

З-під обстрілів - на Лігу Європи

Ще один фанат "Шахтаря" у Львові - Владислав.

З двома брендованими пакетами "Шахтаря", літровою пляшкою пива та у спортивних штанях на львівському проспекті Свободи він виглядає досить дивно.

Пара поруч посміхається, коли він просить сфотографувати його біля пам’ятника Шевченку.

Владислав приїхав з Авдіївки. "Півроку відкладав на цей матч. Моя ціль була півфінал. Збирав-збирав і поїхав", - розповідає чоловік ВВС Україна.

А ще кілька днів тому під час поїздки по роботі в Авдіївці він з бригадою потрапив під обстріл. Для нього це вже втретє.

"Легкий обстріл, але все одно… Кулі літали над головами, шифер пробило у будинку. 2-3 км від промзони", - пригадує Владислав.

"Важко нам, у нас стріляють. Футбол дозволяє якось відволіктися. Для чого жити, якщо без емоцій?" - запитує він.

З "ДНРівцями" не спілкуємося

Вже біля стадіону на лавці сидять двоє хлопців без жодної атрибутики.

Однак у їхній розмові чуються слова, які видають у них футбольних фанатів, вихідців з так званого "навколофутболу" - об'єднання найактивніших вболівальників, які "ганяють на виїзди" з командою.

Відсутність емблем клубу у таких фанатів - традиція з Англії, де фанатські "фірми" так намагалися замаскуватися від поліції.

Хлопці біля "Арени Львів" погодилися поспілкуватися з ВВС Україна, але категорично відмовилися фотографуватися.

Вони з Донецька, але через конфлікт зараз живуть у Києві. Давно вболівають за "Шахтар".

Кажуть, що до Львова приїхали без допомоги клубу, "ніхто нас не організовував".

У самому Донецьку також лишилися "нормальні люди, які вболівають за команду". Наприклад, батько їхнього товариша, який приїхав звідти спеціально на гру з "Севільєю".

Є і прихильники так званої "ДНР", які організувалися у Донецьку у новий фан-клуб "Шахтаря".

"Але ми з ними (нинішнім донецьким фан-клубом) ніяких контактів не підтримуємо", - запевняє фанат, який назвався Сашею. "Вони самі собі яму вирили, засвітилися. Коли все повернеться, їх "закопають". Просто вони про це ще не знають", - додає інший.

За їхніми словами, багато проукраїнських фанатів "Шахтаря" ("мінімум 50") пішли воювати в "Азов".

Один з товаришів хлопців був серйозно поранений: "На його машину наїхав танк, коли була атака під Широкіним. Але якби їхали повільніше, то був би йому кінець".

Вони вірять, що клуб колись повернеться у Донецьк.

"Якщо така людина як Палкін змогла проїхати в Донецьк, то значить - є якісь домовленості", - розмірковує Саша.

Про свій нещодавній візит до Донецька гендиректор "Шахтаря" Сергій Палкін розповів у коментарі британському виданню <link type="page"><caption> Guardian</caption><url href="http://www.theguardian.com/football/blog/2016/apr/27/shakhtar-donetsk-darijo-srna-sevilla-europa-league-semi-final" platform="highweb"/></link>.

Гра

А далі була, власне, сама півфінальна гра у Львові.

І хоча на матчах Ліги Європи офіційно не звучать національні гімни, 34 тис. глядачів на "Арені Львів" на початку гри підвелися й затягнули "Ще не вмерла України…"

Активно участь у цьому брали сектори за воротами, де вболівали кілька сотень фанатів "гірників". Ці ж сектори запускали по стадіону хвилі та кричалки "Хто не скаче…"

Сама гра видалася напруженою. Донеччани не втримали перевагу (підсумковий рахунок 2:2) і тепер їм обов'язково треба забивати на виїзді.

Гравці "Шахтаря" після гри підійшли до секторів своїх вболівальників і подякували їм за підтримку, як робили це на "Донбас Арені". Зараз такий зв'язок між командою і фанатами сприймається по-особливому. Свою порцію подяки отримав і Владислав з прифронтової Авдіївки.