"Жебрацьке мовлення": експерти про відставку Аласанії

"<link type="page"><caption> Мудаки і жлоби</caption><url href="http://nv.ua/publications/u-vlasti-est-tsel-kontrolirovat-zurab-alasanija-nazyvaet-nastojashchie-prichiny-svoego-uhoda-259475.html" platform="highweb"/></link>" - із такими словами після більш, ніж двох років керівництва Національною телерадіокомпанією <link type="page"><caption> Зураб Аласанія пішов у відставку</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/11/161101_vs_alasaniya_ntku_quit" platform="highweb"/></link>.

Ще більше стривожили медіаспільноту його заяви про проблеми з розбудовою <link type="page"><caption> суспільного мовлення</caption><url href="http://www.mediaport.ua/golova-ntku-zurab-alasaniya-ydu" platform="highweb"/></link>, до бюджету якого внесли фінансування Євробачення.

"Зв'язали по руках і ногах. Керуй, як хочеш, ще й Євробачення проведи", - <link type="page"><caption> обурювався сам Аласанія</caption><url href="http://www.pravda.com.ua/articles/2016/11/2/7125545/" platform="highweb"/></link>.

У відповідь на це журналісти, громадські активісти та депутати оголосили про створення коаліції "За суспільне мовлення" та оприлюднили перелік вимог до Кабміну, серед яких "припинення саботажу реформи" мовника.

У Кабміні, <link type="page"><caption> схваливши відставку Аласанії</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/11/161102_rl_alasaniya_retired" platform="highweb"/></link>, пообіцяли не чіпати НТКУ задля витрат на Євробачення і усунути загрози появи в Україні суспільного мовлення. Працівникам на Євробаченні дозволили виплачувати премії у розмірі 150 тис. гривень на місяць.

Що означають заяви уряду, якою буде доля реформи суспільного мовлення в Україні і хто може очолити НТКУ після Аласанії - ВВС Україна запитала про це у експертів.

Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту Масової Інформації:

Шкода, що задовольнили відставку Зураба Аласанії. Мені здається, що він пішов у ва-банк, щоб привернути увагу до суспільного мовлення і забезпечити його фінансування на наступний рік. Змусив владу зробити всі ці публічні заяви.

Рішення щодо фінансування має бути за Мінфіном і за урядом. По суті зараз посада голови НТКУ не є головною. З 1 січня НТКУ трансформується у ПАТ "НСТУ" ("Національна суспільна телерадіокомпания України") і у цьому ПАТ мають призначити нового керівника через відкритий конкурс. Я не виключаю, що через конкурс призначать Зураба.

Не думаю, що людина, яка прийде на цей короткий період у НТКУ замість Аласанії, зможе на щось вплинути. Є побоювання щодо долі програм розслідувань, але оскільки ця тема привернула стільки уваги, не думаю, що вони ризикнуть їх закривати.

Наталія Лігачова, шеф-редакторка "Детектор медіа":

Зараз важливо, чи буде політична воля в уряду проводити реформу перетворення державного мовлення на суспільне. Людина, яка буде цим займатися, може бути в.о голови. Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко вже сказав, що це може бути хтось із заступників Аласанії.

Політичний крок Аласанії буде мати великі наслідки. Він ціною своєї відставки підштовхує уряд і Верховну Раду діяти у тому напрямку, у якому необхідно. Принаймні, я сподіваюсь на це.

Йому вдалося привернути увагу до суспільного мовника. Відкритий лист журналістів і політиків мав великий вплив, це дозволило тиснути на Кабмін.

З одного боку був емоційний і рішучий крок Аласанії, а з іншого швидка реакція медіаспільноти.

Я думаю, що проблема була в нашій звичайній бюрократії, яка ставила перепони, а не у відсутності політичної волі до створення суспільного мовлення. Зараз на тлі суспільного резонансу, я вважаю, що ці перешкоди будуть подолані.

Олексій Панич, член наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України:

Головне зараз не загальмувати і не зірвати процес перетворення НТКУ у НСТУ і не залишити новоспечене суспільне мовлення на таких жебрацьких фінансах, що воно об'єктивно не зможе виправдати жодних позитивних очікувань щодо його змісту і якості.

Останній сценарій, боюсь, досить реалістичний: частина можновладців свідомо прагне саме цим шляхом надовго дискредитувати серед українців саму ідею суспільного мовлення.

Незалежний від впливів з владних кабінетів, і фінансово спроможний, технічно осучаснений, авторитетний суспільний мовник - такого в Україні не було ніколи, і багато кого у владі по-справжньому лякає навіть ідея його появи.

Тому в найближчі два місяці головне поле битви за суспільне - це бюджет-2017.

Світлана Заліщук, депутат, одна з ініціаторів коаліції "За суспільне мовлення":

Заява про звільнення Зураба Аласанії була сигналом про те, що реформа суспільного мовлення в Україні може бути зірвана. Одна з головних проблем - це, звичайно, фінансування. Євробачення - дуже важлива річ, яку Україна має провести на гідному рівні, але не ціною суспільного мовника.

Дуже важлива прозвучала заява прем'єра про те, що все ж таки буде окремий рядок для фінансування суспільного мовлення, як це і передбачено законом.

Другий момент - до кінця року мають затвердити статут, щоб суспільне мовлення повноцінно запрацювало. Прем'єр на Кабміні підтвердив, що вони це зроблять.

Статут вводить в дію норму, що тепер голову суспільного мовлення призначає не влада, а обирає незалежна наглядова Рада. Тобто має бути публічний конкурс. Я сподіваюсь, що Зураб буде одним з тих, хто подасться на цю посаду.

На НТКУ є ціла низка програм-розслідувань. Пан Аласанія заявляв, що неодноразово були спроби перешкоджати цим програмам з боку влади, і йому вдавалося їх відстояти. Ми повинні контролювати, щоб за нового керівника не розривали договори з цими програмами і він дотримувався зобов'язань суспільного мовника перед суспільством.

Прем’єр у своїй промові на Кабміні використовував слова "гарантувати", "ми не допустимо зриву", "ми забезпечимо реформу". Тепер справа за практичними кроками. Незабаром ми прийматимемо бюджет, і низка депутатів вже сказали, що їхніх голосів не буде, якщо не буде окремого рядка для реформування суспільного мовника.