"Морок біля Києва": чим небезпечні пожежі торфовищ

"У квартирі немає чим дихати, ми закриваємо вікна. Але настільки цей дим залазить, що пахне все: і постіль, і одяг", - розповідає жителька Ірпеня, що під Києвом, про нічний дим, який іде від прилеглих торфовищ. Вони горять від початку серпня.

На Київщині горять торфи на загальній площі 24 гектари, за останніми даними Державної служби надзвичайних ситуацій. Пожежі тривають у шести районах.

Найбільші площі пожеж - в Ірпінській зоні: у заплаві річки Рокач в районі міста Буча та поряд із селищем Гостомель.

Окрім того, горять торфовища на півночі Волинської області, біля кордону з Білоруссю.

Від початку тижня в Камінь-Каширському районі торф горить на площі близько 100 гектарів, потерпають і кілька сусідніх районів.

Двом пожежам - біля села Бихів і сіл Видерта й Ворокомле - місцеві рятувальники надали статус надзвичайної ситуації місцевого рівня.

Торф'яні пожежі трапляються в Україні часто. Як кажуть екологи, їм сприяє, зокрема, штучне осушення, яке відбулося за радянських часів.

Задимлений Ірпінь

Мешканка Ірпеня Юлія розповідає, що вночі в місті стоїть дим від торфовищ, а вдень він розсіюється і можна виходити на вулицю.

"Цієї ночі був жах, ще такого не було - білий туман. У нас з дев'ятого-десятого поверху завжди видно Бучу, а це був просто морок. Я не повірила власним очам", - розповідає Юлія про нічний дим в Ірпені.

Жінка каже, що під час пожежі вона та її родина почуваються зле. "Зранку встаєш отруєний... Кашель постійний і нудота... І печінка чомусь болить", - каже Юлія про своє здоров'я.

Діти, за словами жінки, також страждають від диму - прокидаються "мляві і бліді".

Юлія живе в місті три роки і каже, що це найгірша пожежа на торфовищах, яку вона тут бачила. "Раніше був просто запах, а цього літа вже дим. Все місто задимлене", - додає вона.

Від початку року, за даними Державної служби із надзвичайних ситуацій, у Київській області сталося 153 пожеж торфу на площі 136 га.

У ДСНС просять людей не перебувати поряд із місяцями загоряння, бо є загроза провалитися під землю.

"Торф повільно прогоряє на всю глибину залягання, яка може досягати 2-3 і більше метрів. Тривалий час після вигоряння там зберігається висока температура, тому провалившись в районі торф'яної пожежі, людина може бути приречена", - кажуть у відомстві.

У ДСНС причини пожеж на Київщині не називають.

Чи загрожує дим Києву?

Погодні умови сприяють тому, щоб дим від торфовищ концентрувався навколо осередків займання, каже представник Національного екологічного центру Олександр Соколенко.

За його словами, оскільки зараз майже відсутній вітер, дим збирається та осідає довкола торфовищ. Та все-таки дим потрапляє на західні околиці Києва - до Святошинського району, додає він.

"Дим далеко не відносить, ми отримаємо інтенсивне задимлення на 20-30 кілометрів довкола джерела займання", - каже пан Соколенко.

"Найчастіше задимлення фіксується вночі, бо тоді найменша швидкість вітру, тому дим осідає і накриває місто суцільним смогом", - пояснює еколог нічний смог від торфовищ в Ірпені.

У такому димі, за його словами, є низка шкідливих продуктів горіння, зокрема бензопірен - канцероген, який виділяється при горінні.

"У принципі цим димом краще не дихати... Взагалі в продуктах горіння будь-чого, зокрема і торфу, немає нічого корисного", - каже пан Соколенко.

Ці речовини можуть викликати алергічні реакції, додає він. Найперше страждають люди, які мають легеневі хвороби.

У здорових людей, за словами еколога, також може погіршуватись самопочуття: вони можуть відчувати надмірну втому, сонливість, роздратованість.

"Це ті реакції, які виникають у здорової людини від отруєння продуктами горіння рослинних залишків", - пояснює пан Соколенко.

Водночас старший науковий співробітник Інституту проблем природокористування та екології Національної академії наук Олег Скрипник каже, що великої небезпеки для здоров'я людини дим від торфовищ не несе.

"При величезних концентраціях, як у Москві було задимлення атмосфери (в 2010 році. - Ред.), звісно, воно становить загрозу для здоров'я та життя людини. Але, я думаю, в Києві до цього ще не дійшло", - каже вчений.

"Шкода від дров, які горять, аналогічна", - додає він.

Як почались пожежі

Причиною пожеж на торфовищах пан Скрипник вважає "порушення всієї екосистеми та її гідрорежиму".

Зокрема, це сталося через радянські земляні та річкові програми. "Відомі радянські проекти щодо осушення торф'яників, щоб збільшити площу ріллі, - вони призвели до того, що багато з торф'яників пересохли", - розповідає науковець.

Коли проводили таке осушення, паралельно змінювали русла річок. "Це призвело до загальної зміни гідрорежиму. Торфи утворювалися в зволожених умовах, а тепер вони стали джерелом пожежної небезпеки", - пояснює пан Скрипник.

Представник Національного екологічного центру Олександр Соколенко відзначає, що в ті часи штучно зневоднювали невеликі річки Ірпінь, Здвиж, Буча.

"Подивіться на карті на річку Ірпінь, там видно, що заплава порізана рівними меліоративними каналами. Вона осушувалась із перспективою ведення сільського господарства", - каже еколог.

Екологи відзначають, що торфи важко гасити, оскільки осередки вогню довго тліють і залишаються на більш ніж метровій глибині.

"Верхові торф'яники на Поліссі мають велику міць і загасити їх дуже складно", - каже науковець Олег Скрипник.

За його словами, низинні торф'яники, які є на решті територій України, так "катастрофічно не горять".

У торф'яниках також може "консервуватися" радіоактивний пил, який буде підніматися в атмосферу під час пожеж, розповів науковець.

У Чорнобильській зоні відчуження у липні горіли торфовища. Але радіоактивний фон на Київщині, за даними ДСНС, залишався у межах норми.