Річниця "харчового ембарго": за що боролась Росія?

Минув рік, відколи Росія запровадила ембарго на продукти харчування, вироблені в США, ЄС та деяких інших країнах Заходу, які раніше ввели санкції проти Москви через її політику щодо України.

Час ставити питання: чи справдилися сподівання російських чиновників, що обмеження продуктового імпорту дасть поштовх власному харчовому виробництву?

Російська офіційна статистика, експерти в галузі та приватні підприємці мають різні думки.

Державна статистика

За даними Росстату, Державної статистичної служби Російської Федерації, після запровадження ембарго власне виробництво продуктів харчування зростає.

Наприклад, у першому кварталі 2015 року виробництво м’яса збільшилося на 13,5%, сирів – на 29,5%, проте виробництво молока впало на 0,5%.

Водночас зменшився імпорт продуктів навіть з тих країн, які не потрапили під заборону.

Такі показники дали підстави російським чиновникам і ЗМІ стверджувати, що заборона на імпортні харчі мала позитивні наслідки для сільськогосподарської галузі Росії.

"Вільні ринкові ніші заповнюють підприємства російського агропрому, фермери і навіть монастирські господарства", - розповів телеглядачам "Перший канал".

Продукти "масового ураження"

Однак оцінки російських експертів в галузі харчової промисловості більш стримані.

"Ембарго не є головним методом підтримки сільського господарства", - переконана директорка Центру агропромислової політики з Російської академії народного господарства (РАНГіДС) Наталія Шагайда. На її думку, збільшення виробництва і згортання імпорту стали наслідками різкого знецінення рубля і зростання бідності в Росії.

Та й з імпортозаміщенням не все так, як розповідають влада і більшість російських ЗМІ.

"Імпортозаміщення відбувається лише в тих галузях, які й так мали сильні позиції", - зазначає Олег Савельєв, науковий співробітник Інституту торговельної політики Вищої школи економіки.

Московська рестораторка Олена Чекалова також не має оптимізму: "Суттєво зменшилася кількість харчових продуктів, а ціни вилетіли в космос".

"От і все імпортозаміщення", - підсумовує вона.

Ще менше оптимізму в оцінках головного наукового співробітника Центру агропромислової політики РАНГіДС Василя Узуна: "Продовольче ембарго виявилося зброєю "масового ураження", спрямованою проти власного населення".

На тлі санкцій, запроваджених Заходом проти Росії, ембарго лише підштовхнуло зростання інфляції і цін, завдавши болісного удару по бідних верствах населення, додав він.

Кількість не значить якість

Харчове ембарго виявило ще одну проблему – підробки. "Ринок насичений продуктовим фальсифікатом", - написала російська газета "Ведомости".

"Купівля сиру останнім часом перетворилася на справжній триллер. І назва начебто звична… Але після дегустації здається, що всі сирні головки захопили прибульці, які висмоктали їхній вміст і замінили його якоюсь гидкою і небезпечною сумішшю", - ділиться враженнями журналістка Вікторія Волошина.

Б’є на сполох і Росспоживнагляд. "Ведомости" наводять власну статистику цього відомства, згідно з якою кількість продуктів харчування незадовільної якості збільшилася в рази. Скажімо, за даними на кінець 2014 року, кількість риби "другої свіжості" російського походження зросла на 211%, а імпортної – на 548%.

Ще гірша ситуація на ринку сирів, де частка підробок може сягати 70%.

"Скориставшись вакуумом, який утворився в результаті різкого скорочення імпорту, вони (виробники. – Ред.) поспішили заповнити його, переймаючись… лише маржою, яку можна вичавити з напівзабутого явища "дефіцит", - цитує інформаційне агенство РІА провідного експерта Інституту кон’юнктури аграрного бізнесу Тетяну Рибалову.