300 життів щороку: уряд хоче добудувати Охматдит

У Києві після майже дворічної перерви можуть відновити будівництво нового корпусу дитячої лікарні "Охматдит", в якому обіцяють у 30 разів дешевші операції, ніж за кордоном.

"Сьогодні, протягом декількох днів, ми оголошуємо конкурс на будівництво, на підрядників. Основне, щоб ми зробили це максимально відкрито і прозоро", - проголосив журналістам міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі.

У міністерстві пообіцяли назвати 14 вересня нового генпідрядника, який вже з осені візьметься добудувати дев'ятиповерхову бетонну коробку і закінчити там монтажні роботи.

Державну компанію "Укрмедпроектбуд", яка від імені МОЗ шукатиме нового виконавця робіт, очолює Ірина Коваль – колишній директор фірми "Укрпрофмед", яка за часів президентства Януковича якраз і будувала новий корпус.

Будівництво споруди, в котру має переїхати Центр дитячої онкогематології і ще 22 відділення "Охматдиту", почали в 2011-му, але потім припинили через брак грошей: вони перестали надходити ще у жовтні 2013 року.

Цього року, каже міністр Олександр Квіташвілі, з бюджету виділили 500 млн грн. Для того, щоб повністю завершити справу, потрібно загалом ще близько 1,3 млрд грн.

Але чому ця лікарня, яку в МОЗ називають "одним з головних проектів міністерства", така важлива?

Учасники кампанії <link type="page"><caption> "300 життів"</caption><url href="http://300lives.org/" platform="highweb"/></link>, до якої входять як чиновники, так і громадські активісти й доброчинці, кажуть, що щороку близько трьох сотень українських дітей отримують діагноз, який потребує пересадки кісткового мозку. Кожному третьому малюкові необхідна трансплантація від нерідного донора, а таких в Україні не роблять.

У Європі ця лікарська послуга коштує від 200 тисяч євро. У новому "Охматдиті", обіцяють організатори кампанії, операція обійдеться лише в 6,5 тис. євро, якщо рахувати за нинішнім курсом, тобто щонайменше в 30 разів дешевше. До того ж, оплачувати все має держава, а не батьки.

ВВС Україна запитала організаторів, звідки візьметься така велика різниця у вартості операцій і чи не означатиме це, що українські лікарі будуть економити на чомусь критично важливому. Як пояснила Ірина Литовченко з доброчинного фонду "Таблеточки", який бере участь у кампанії, значно нижча ціна стане можливою за рахунок менших супутніх витрат, таких як авіапереліт, харчування і проживання хворого і його родичів.

"В іноземних лікарнях наші діти проводять один-два місяці. Весь інший час – це супутні витрати, які не стосуються напряму лікування", - сказала пані Литовченко.

"Порівняйте лише зарплату трансплантолога в Італії – десятки тисяч євро – і в Україні. І все стане зрозуміло", - додала депутат парламенту Ганна Гопко. І відразу ж виправилася: "Але це не означає, що в наших лікарів не має бути таких зарплат".

Складний, як атомна станція

"Цей корпус врятує не лише 300 життів, а набагато більше, і нам треба його добудувати", - сказала журналістам Ірина Коваль, директор державного підприємства "Укрмедпроектбуд". Саме це ДП діє від імені міністерства охорони здоров'я і виступає замовником будівництва.

Щоб підкреслити прозорість намірів "Укрмедпроектбуду", пані Коваль розповіла про "публічний і відкритий" конкурс серед підрядників і про те, що за проектом наглядатиме Transparency International.

У цій міжнародній правозахисній організації підтвердили, що готові контролювати проект на всіх етапах: "Від сьогодні і до виконання договору".

За словами Ірини Коваль, держава шукає "сильного" і "серйозного" підрядника, який зможе збудувати об’єкт п'ятого рівня складності, яким є новий корпус лікарні. П'ятий рівень складності, пояснила чиновниця, - це такі будівлі, як висотка "Гуллівер" біля Палацу спорту або АЕС. Складність будівництва дитячої лікарні пояснюють тим, що там буде багато сучасної медичної техніки, яку потрібно встановлювати ще на етапі будівництва.

"Це багатофункціональна лікарня з 23-ма відділеннями, в якій кожен поверх не схожий на інший, - розповіла директор "Укрмедпроектбуду". – Це дуже складний об’єкт. Це не звичайний житловий будинок".

Корупції не знайшли

Два роки тому цей дуже складний об’єкт зводила для держави інша компанія, "Укрпрофмед", яку очолювала сама Ірина Коваль.

Тоді в пресі з'являлися розслідування про те, що наближені до президента Януковича люди начебто розкрадають на будівництві гроші.

Однак урядовці кажуть, що нині не бачать слідів корупції.

За словами пані Коваль, попередній підрядник, "Укрпрофмед", досі існує як компанія і пройшов усі перевірки. Чи братиме він участь у новому конкурсі, Ірина Коваль ще не знає. Однак запевнила, що фірма, яку вона очолювала, не зловживала державними грішми.

Про те, що до попередніх виконавців робіт у держави нема питань, сказав і міністр Квіташвілі. "Сказати можна що завгодно. Розслідування проводилося різними органами влади – ГПУ, МВС. Я бачив акти розслідувань - там нічого не було сказано про корупційні схеми", - сказав міністр.

Представник Transparency International не став коментувати журналістам цю тему взагалі, а депутат Ганна Гопко закликала зосередитися на дні завтрашньому, а не вчорашньому.

Крим наступний

"Я дуже сподіваюся, що 2016 рік стане роком відкриття першої такої дитячої лікарні. Тоді запустять трансплантацію кісткового мозку", - сказала пані Гопко.

Після того, як лікарня почне працювати, Україна зможе приєднатися до Європейського реєстру донорів кісткового мозку. Без цього українські лікарі не матимуть права пересаджувати кістковий мозок від нерідного донора.

Ще одна програма, яку планують запустити одночасно з відновленням будівництва, - навчання лікарів. Їм обіцяють не лише стажування за кордоном, а й тренінги з іноземних мов – щоб брати участь у міжнародних консиліумах.

Але Ганна Гопко каже, що новий корпус "Охматдиту" не зможе врятувати всіх хворих на рак крові дітей в Україні. Такі центри, вважає вона, з часом мають з'явитися хоча б у ще трьох місцях: Донецьку, Львові і в Криму.

Наскільки ця мрія далека від реальності, буде видно вже наступного року, коли нову київську лікарню, за планом, мають відкрити.

Уряд Миколи Азарова обіцяв зробити це до весни 2013-го.