Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Власть денег” подає ретроспективний погляд на причини зернової кризи в Україні цього року:

“Якщо хліб – всьому голова, то у влади з нею проблеми. Ситуативне регулювання ринку харчів вимагає від аграрного блоку уряду точності та оперативності. Але імпровізації, продемонстровані чиновниками під час кризи на ринку зерна, показали великі проблеми як з першим, так і з другим... Прем’єр-міністр Віктор Янукович не ризикнув поставити питання про звільнення чиновників, які себе зганьбили, - судячи з усього він просто злякався розвалу і без того слабкої урядової коаліції. Між тим, якщо оцінювати дії економічного блоку Кабміну з попередження кризи виключно з фахової точки зору, трійця Слаута, Кінах та Мельник навряд чи заслуговує на якесь поблажливе ставлення.

Державне регулювання у галузі напередодні кризи було настільки бездарним, що виникає питання про відповідність високих чиновників займаним посадам. Адже перша інформація про посуху у південних областях України з’явилася наприкінці березня, після кількох буревіїв в цьому регіоні. Проте в уряді на заклики терміново відреагувати на біду відповіли загадковим мовчанням, хоча ще можна було профінансувати пересів, не кажучи вже про розробку плану дій на випадок кризи. Зрозумівши, що Києву не до аграріїв (там якраз розпочиналася політична криза), обленерго південних областей почали відключати за борги меліораторські установки фермерів.

У підсумку поля залишилися не тільки без дощів, але й без штучного зволоження. Тим часом посуха і надалі знищувала врожай у квітні та травні, і лише за тиждень до завершення весни vіністерство аграрної політики вперше офіційно визнало, що негода, скоріше за все, знищить значну частку врожаю 2007 року, “ – пише “Власть денег”, і прогнозує, що при такому керівництві не можна виключати виникнення подальших криз, наприклад, на ринку м’яса.

“Главред” також звертається до “хлібної” теми, і подає коротеньке інтерв’ю із віце-прем’єром з аграрних питань, Віктором Слаутою, в якому той, зокрема, знову звинувачує у підвищенні цін на хліб у Дніпропетровській області Юрія Триндюка, що пройшов до парламенту за списком Блоку Юлії Тимошенко та є почесним президентом компанії “Хлібні інвестиції”:

“Нашою реакцією на події на хлібному ринку стало створення робочої групи, до якої ввійдуть виробники хліба, власники хлібзаводів, члени асоціацій. Реакція хлібовиробників на цю ініціативу – чудова. На засіданні уряду були присутні представники компаній, частка яких на загальному ринку хліба становить 75%, вони зазначили, що підстав для зростання ціни на хліб немає. Ці підприємства, на відміну від чотирьох інших, її й не піднімали.

Подорожчання відбулося в Дніпропетровській області, з чим розбираються Антимонопольний комітет і Юрій Триндюк. У підвищенні ціни на хліб, що мало місце, помітна політична складова. Якщо комусь щось політичне «стрельне в голову» – його варто зупинити. Ми не стежимо за тим, де чиї підприємства – чи опозиціонери ними володіють, чи ні. Ми реагуємо на те, хто зловживає цінами. І тоді ставимо їх на місце, не зважаючи на політичну приналежність.”

Водночас, як пише “Главред”, сам Юрій Триндюк категорично відкидає звинувачення на свою адресу, і подав позов до суду на Віктора Слауту із вимогою спростувати озвучену ним інформацію.

“Фокус” у статті “Виїзд із тіні” пише про співвідношення між “білим “ та “сірим” ринками дорогих авто в Україні:

“За найскромнішими підрахунками тільки у 2006 році багаті співвітчизники витратили на покупку “люксових” авто більше 1 мільярда доларів.

При цьому приблизно половина цієї суми опинилася у кишенях “сірих” продавців, які торгують імпортними машинами в обхід офіційної дилерської мережі. Секрет популярності тіньових продавців є дуже простим: вони продають машини на 5-10 тисяч доларів дешевше, їхній модельний ряд є значно ширшим, а новинки з’являються швидше, ніж у салонах офіційних представників провідних світових виробників. І поки офіційні імпортери тільки планують презентацію нової моделі на авто шоу, “сірі” торгівці вже давно завозять машини до країни,” – пише “Фокус”, але, водночас, зауважує, що певний зиск з такої ситуації мають і офіційні дилери – при нульових витратах на рекламу нового бренду материнська компанія, фактично, отримує від “сірих” торгівців ринок із підготовленим покупцем.

Британський Economist у статті “Підбиття рахунків” пише про те, як дві західні компанії знайшли спільну мову із російською владою:

“Гарна новина для Кремля – йому більше не треба докладати титанічних зусиль, аби виправдати руйнування ЮКОСу, збанкрутілої нафтової компанії, чи захищати хижі інстинкти Газпрому, державного газового велетня. Кремль отримує неочікувану підтримку іноземних компаній.

24 червня PricewaterhauseCoopers, аудиторська фірма, заявила про те, що вона відкликає фінансову звітність ЮКОСу за 10 років існування компанії. Відтак, справа проти цієї компанії, яку Кремль хоче видати за російський варіант Enron, отримала додаткові аргументи. Крім того, минулого тижня ВР, не зважаючи на тривалу суперечку, погодилася допомогти Газпрому у його намаганнях отримати доступ до закордонних ринків. Сам процес був “дуже повчальним”, саркастично прокоментував події російський партнер ВР.

Спільне російсько-британське підприємство ТНК-ВР, володіло контрольним пакетом акцій газового родовища у Ковикті, проте не могло дотриматися квот на видобуток газу, зазначений в ліцензії, головним чином через відмову Газпрому будувати нову експортну гілку газопроводу.

ТНК-ВР постало перед загрозою втрати і ліцензії, і інвестицій. Проте несподівано, замість того, аби очікувати, коли у компанії заберуть ліцензії, Газпром погодився викупити частку ТНК-ВР у родовищі за 800 мільйонів доларів (це менше, ніж третина реальної вартості, як кажуть деякі аналітики),” – пише Economist, і припускає, що причина полягає у тому, що Газпром отримав ще й сприяння ТНК-ВР у справі просування на західні ринки.

Що ж до PricewaterhauseCoopers, то тут Economist нагадує про обшуки у московському офісі компанії та справи про ухиляння від сплати податків, і підсумовує:

“Ця справа ставить під сумнів засадничі роль незалежного аудитора, який є одним із ключових елементів у розвитку нормальної, працюючої економіки – казав Майк Кубена, керуючий партнер фірми у Центральній та Східній Європі приблизно півроку тому. Зараз він досить стисло зауважує, що PricewaterhauseCoopers переглянула свої погляди не через тиск, а через нову інформацію, хоча й не розповість, у чому полягає ця інформація, а лише назве її джерело – російська Генеральна прокуратура.

Така зміна поглядів посилює позицію обвинувачувачів у справі проти Міхаіла Ходорковського, колишнього олігарха та керівника ЮКОСу, який тепер може залишатися в ув’язненні набагато довше попереднього терміну у 8 років,” – пише Economist, але припускає, що така поведінка навряд чи відлякає клієнтів PricewaterhauseCoopers, наприклад, в США, а от “нормальна, працююча економіка”, про яку згадував було пан Кубена, напевне постраждає.