Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• “Фокус” у статті “Голубий вагон” звертається до теми політичного туризму і подає подорожні нариси свого кореспондента, який скористався плацкартою Донецьк-Київ.
• “Власть денег” у статті “Польові уроки англійської” пише про те, який бізнес в Україні роблять британці.
• “Контракти” присвячують тему номера обвалу ринку нерухомості у Сполучених Штатах, і тому, як він може вплинути на світову економіку, а також тому, чи не може обвалитися і український, особливо, столичний, ринок нерухомості.
• “Корреспондент” у статті “Недоторкані метри” пише про те, як нинішні депутати готуються до виборів, зокрема, поспішаючи отримати від держави безкоштовне житло чи грошову компенсацію на його придбання.

“Фокус” у статті “Голубий вагон” звертається до теми політичного туризму, який відрізняється від звичайного тим, що за вояж платять не ті, хто подорожує, а ті, хто запрошує у поїздку.

Кореспондент “Фокусу”, який здійснив поїздку з Донецька у Київ саме як політичний турист, ділиться своїми враженнями, серед яких і такі: “Коли поїзд, що складається лише з плацкартних вагонів, подано на першу колію, всі починають рухатися, і дружньо штурмують потяг. Пізніше стає зрозуміло: кожна група закріплена за відповідним вагоном, але місця розподіляються за принципом “хто перший встав – того і капці...
До втрати свідомості ніхто не напивається. Все пристойно, без перегинів. Синхронно з усіма розкладаю свій харчовий набір – нарізану у супермаркеті ковбасу. І тільки тут розумію, як схибив із харчами – мої супутники такими делікатесами не ласують, везуть домашні заготовки на кшталт котлет.
У їхніх очах я виглядаю недозволеним гурманом та марнотратним буржуїном... Київський вокзал. День розпочинається з того, що у вагоні немає води, і вмитися просто неможливо. Київський ранок здається сірим та незатишним. Цікаво виглядає поїзд, якого ніхто не зустрічає. “Нікому, ми, донецькі, у Києві не потрібні, крім як партії регіонів,” – от що, напевне, думає кожен пасажир такого спец потягу, сходячи похмурим ранком на київській платформі.
“Дивіться, у них тут кава по 10 гривень! – дивується одна з маніфестанток, розглядаючи вітрину дорогої кав’ярні на Хрещатику. Зажралися, - ставить невтішний діагноз інший подорожній. Ні, це вони спеціально підвищили ціни, тому що ми приїхали, - “здогадується” інша пані,” – пише автор “Фокусу” про свої враження від одного дня політичного туризму.

“Власть денег” у статті “Польові уроки англійської” пише про те, яким бізнесом в Україні займаються британці: “Всі бізнесові історії британців в Україні мають спільні риси. Знайомство з нашою країною у підданих її Величності королеви відбувалося “під дахом” реалізації міжнародних допомогових програм для пострадянських держав.

Тоді ж вони виявляли, що на українському ринку, який тільки-но зароджувався, є купа незайнятих ніш, у яких іноземцю буде набагато простіше вести бізнес. В українських бізнесменів просто не було досвіду у таких галузях як реклама, маркетинг чи операції з нерухомістю.

Генеральний директор компанії Whites International Public Relations, Мартін Нанн зі сміхом згадує про рекомендації британського уряду перед його від’їздом до України: у Дніпрі не плавати, гибів не їсти – вони радіоактивні та небезпечні для здоров’я.

Проте у перший же уїк-енд друзі запросили його на пікнік на березі Дніпра, а на столі були гриби. Тоді він вперше знехтував рекомендаціями рідного уряду, і з того часу про них не згадував,” – пише “Власть денег.”

“Контракти” присвячують тему номера обвалу ринку нерухомості у Сполучених Штатах, і тому, як він може вплинути на світову економіку, а також тому, чи не може обвалитися і український, особливо, столичний, ринок нерухомості.

“Американський ринок житла, що набирав обертів впродовж останніх 8 років, почав падати. Якщо у 2005 році ринок нерухомості у США зріс на 12.2%, то 2006 року обсяги продажу житла зменшилися на 2%. У країні стрімко зростає частка прострочених іпотечних кредитів...Але і це ще не все – у США зменшуються обсяги будівництва.

У 4 кварталі 2006 року в США здано в експлуатацію на 20% менше нових будинків, ніж за той самий час у 2005. Не дивно, що МВФ у своєму черговому звіті про світову фінансову стабільність назвав іпотечну кризу в США найсерйознішим ризиком для світової фінансової системи,” – пишуть “Контракти”, і називають головні причини цього: перевиробництво у будівництві, надто доступні іпотечні кредити і різке зростання їх неповернення, поява нових фінансових інструментів, інвестиції у які стали привабливішими, ніж вкладання коштів у нерухомість.

Водночас “Контракти” доводять, що обвал ринку житла не призведе до колапсу світової економіки. Крім того, тижневик також аналізує, як поводитиме себе ринок української нерухомості, ціни на якому вже майже припинили зростати.

Автори часопису доходять висновку, що такі події, як у США, Україні поки що не загрожують, адже, на відміну від Сполучених Штатів, український ринок нерухомості не є перенасиченим, і навряд чи йому це загрожує впродовж найближчих років. Крім того, отримати іпотечний кредит в Україні набагато важче, ніж у США. В Україні відсутня державна підтримка іпотечних компаній. І, нарешті, український фондовий ринок поки що не пропонує нічого так само привабливого, як інвестиції у нерухомість.

“Корреспондент” у статті “Недоторкані метри” пише про те, як нинішні депутати готуються до виборів, зокрема, поспішаючи отримати від держави безкоштовне житло чи грошову компенсацію на його придбання. При цьому автори часопису дізналися, що безкоштовними квартирами у Києві не гребують навіть одні з найбагатших громадян України:

“Прикметно, що у списку першочерговиків опинилися колишній генеральний директор металургійного гіганта – комбінату Азовсталь – депутат Олексій Білий. А також екс-гендиректор Єнакіївського металургійного заводу Леонід Литвинов".

Обидва, за версією тижневика Контракти, є найближчими соратниками Ахметова. Є серед регіоналів і такі, що вирішили не чекати отримання квартири, і взяли грошима. І хоча такий варіант є менш вигідним – на придбання одного квадратного метра депутатам виділяється “лише” 5.4 тисячі гривень – але гроші можна отримати швидко.

Так зробила Олена Лукаш. Екс-адвокат кандидата у президенти Віктора Януковича передбачливо встигла взяти 167 тисяч гривень компенсації до того, як змінила депутатське крісло на посаду заступника міністра Кабінету міністрів, де працює і донині.

Не відстають від своїх політичних противників і нашоукраїнці. У списку депутатів, які вже отримали компенсацію, 6 представників цієї фракції. Вони взяли з казни 2.5 мільйони гривень. При цьому найбільші компенсації, по 507 тисяч, дісталися колишньому голові Кіровоградської обладміністрації Едуарду Зейналову і члену регламентного комітету Володимиру Марущенкові.

"Схоже, обидва нашоукраїнці претендували на досить великі апартаменти,” – пише “Корреспондент”, і на додачу розповідає про долю “депутатського” будинку на Срібнокількій 24, де депутатів вже майже не залишилося, бо адреса виявилася не настільки престижною для парламентарів, і де, натомість є широкий вибір квартир для купівлі.