Огляд ЗМІ: чи варто відкласти безвіз?

Чи треба зачекати з безвізом, як краще обороняти державу і з ким зараз торгує Україна - в огляді преси у четвер.

Битва за безвіз

"КП в Украине" досліджує, що може означає заклик "Української правди" до ЄС не скасовувати візи для України, поки ситуація з реформами в державі кардинально не зміниться. Так само УП пропонує Заходу відмовитися й від фінансової допомоги Україні.

Президент Петро Порошенко не сумнівається, що Україна готова до безвізового режиму, адже в повному обсязі виконані всі вимоги ЄС, пише газета.

З лідером держави солідарні багато депутатів, але не всі. Заступник голови парламентського комітету з євроінтеграції Андрій Артеменко переконаний, що перед Україною ще рано відкривати кордони. На думку депутата, спершу треба зробити перезавантаження політичних еліт, встановити "нові правила гри", а вже потім отримувати безвізовий режим.

Депутат Антон Геращенко погоджується з тим, що політики не ідеальні, але це не привід закликати Європу відвернутися від України: "Ми – держава, що стоїть на краю прірви через постійну війну всіх проти всіх. В такий ситуації закликати наших західних союзників відмовлятися від допомоги Україні, на мій погляд, нечесно по відношенню до своєї країни і співгромадян".

Але чи може публікація в ЗМІ вплинути на рішення ЄС, запитує газета експертів. На думку екс-депутата Тараса Чорновіла, резонансну статтю візьмуть до уваги, але вона не зіграє ключової ролі, а може лише затягнути час розгляду питання. "Головним для ухвалення остаточного рішення стане доповідь Єврокомісії з ініціативою підтримати лібералізацію візового режиму для України", - вважає пан Чорновіл.

Ще один співрозмовник газети – депутат від Блоку Петра Порошенка на умовах анонімності каже, що Євросоюз наразі не готовий скасовувати візи для України і шукає шляхи для відступу. "І скандальна публікація у виданні, яке отримує європейські гранти, є тому підтвердження", – цитує газета аноніма.

Український експорт

"Сегодня" з'ясовує, як позначилося на українській економіці російське продовольче ембарго, яке діє від початку року.

Можливі втрати держави складуть $1 млрд, повідомила газеті заступник міністра економіки і торгівлі Наталія Микольська.

Видання зазначає, що втрати від падіння експорту до РФ і Казахстану, Україна компенсує збільшенням постачань продукції в країни Південно-Східної Азії та Африки. Зокрема експорт до М'янми збільшився в 25 разів, в 22 рази - до ДР Конго, в 10 разів - в Сомалі тощо. У грошовому еквіваленті це поки що не так багато. Для порівняння, один із найбільших покупців українського продовольства, Єгипет, тільки в цьому році купив товарів на $968 млн. Але, на думку експертів, така тенденція засвідчує, що українські виробники починають активно освоювати ринки Азії і Африки.

Як розповіла газеті логіст Ольга Денисенко, яка працює в одній з українських компаній-виробників молочної продукції, останні два-три роки вони шукають нові експортні ринки.

У свою чергу, експерти вважають, що держава повинна допомагати виробникам долати експортну кризу. За словами експерта Андрія Забловського, треба знижувати кредити для бізнесу, створювати кредитно-експортні агентства. Це підвищить конкурентоспроможність українських товарів на зовнішніх ринках.

Оборона країни: розрахунок на власні сили

Про прогнози експертів щодо майбутніх дій Кремля і можливої реакції на них України розповідає "День".

Як пише видання, загострення агресії з боку РФ змусило занепокоїтись багатьох, як в Україні, так і на Заході. Вкотре постало питання, чи готова Україна до адекватної відповіді агресору у випадку широкомасштабного наступу.

За словами директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, провокації Кремля, які сіють паніку серед українського населення, можуть бути частиною тиску на українську владу. "Створення такої паніки є елементом агресії і підштовхує до поступок на кшталт проведення виборів на окупованій території Донбасу. Ми маємо привернути увагу української влади на те, що неприпустимо надалі залишатись вразливою мішенню".

Звертаючись до влади, з метою переглянути погляди на будівництво оборони, експерт вимагає запустити адекватне переозброєння українського війська. По-друге, владі необхідно офіційно оголосити курс на створення професійного війська та вирішення питання військ територіальної оборони.

Видання зазначає, що Євген Марчук, який безпосередньо бере участь у переговорах у Мінську, стисло, але ґрунтовно зорієнтував щодо мозаїки не лише факторів, які сприяють російській агресивній політиці, але й окремо зупинився на внутрішніх слабких місцях, які треба вирішити. За словами пана Марчука, Україна має розраховувати саме на власні сили.

Видання також пише, що, на думку експертів, в українській дипломатії наразі відсутні помітні успіхи і вона повільно реагує на сучасні виклики.

Демобілізація і призов

"Факты и комментарии" повідомляють подробиці брифінгу представників Генерального штабу ЗСУ, де йшлося про підготовку демобілізації військовослужбовців шостої хвилі і черговий призов на строкову службу.

За словами виконуючого обов'язки заступника начальника Генштабу Володимира Талалая, вже розробляється проект указу президента України про демобілізацію: "Звільнення в запас відбуватиметься протягом двох місяців. Водночас цих військовослужбовців в обов'язковому порядку зараховуватимуть в оперативний військовий резерв першої черги".

Як розповіли виданню військовослужбовці, їм уже повідомили, що демобілізації слід чекати не раніше листопада.

Представник Генштабу повідомив, що від початку року майже 45 тис. військовослужбовців уже вступили на службу за контрактом. Серед них – 5000 офіцерів. В оборонному відомстві упевнені, що до кінця року кількість контрактників може зрости ще на 25 - 30 тис. людей.

Черговий осінній призов на строкову службу планується провести у жовтні – листопаді, повідомляє газета.

Служба моніторингу ВВС.