ЗМІ: чи повинен Захід вимагати від України виконати "Мінськ"?

Про політику Заходу щодо виконання Мінських угод Україною, розслідування британської футбольної трагедії та "прорив" у боротьбі з Альцгеймером - в огляді міжнародних видань від 28 квітня.

"Нав’язані" угоди

Депутатка німецького Бундестагу Марілуїзе Бек у статті для Atlantic Council, опублікованій також у Newsweek, ставить під сумнів політику Заходу щодо подій на Донбасі.

"Вимагати від України виконання зобов’язань за Мінськими угодами в той час, як Росія фактично здійснює анексію Донбасу, рівнозначне благословенню Заходу на створення Росією маріонеткових республік на сході України. Чи така ціна "нормалізації" стосунків із Росією?" - запитує вона.

За словами депутатки, Мінські угоди були "нав’язані" президенту Петру Порошенку в час, коли українська армія зазнавала поразок через "наступальні дії, розв’язані регулярними російськими військами", а тому "необґрунтовано" вимагати від України вимагання угод "за відсутності істотних відповідних дій" з боку Росії.

Тому, на думку авторки, є потреба у новому форматі для політичного розв'язання конфлікту. І до цього процесу мають бути залучені США та Велика Британія, як підписанти Будапештського протоколу.

"Вашингтон і Лондон не можуть уникати зобов’язань за цим договором. Інакше це стане фатальним сигналом..., що ті, хто відмовиться від ядерної зброї в обмін на міжнародні гарантії, не матимуть твердого ґрунту під ногами", - пише вона.

"Піддатися на гру за владу Росії означало би не тільки зраду демократичного руху України, але і зраду Європи. Євросоюз, якщо він серйозна організація, має наполягати на принципах європейського мирного устрою, в основі якого відмова від насильства і обіцянка рівних суверенних прав для всіх європейських країн. Можна вести переговори з Кремлем про багато речей, але не про це", - додала вона.

Росія заперечує причетність до конфлікту в Україні.

На вихід

На перших сторінках більшості британських газет - новина про відсторонення від посади головного констебля поліції Південного Йоркшира Девіда Кромптона - через нові результати розслідування трагедії на стадіоні "Гіллсборо" у 1989 році.

За словами Guardian, Кромптона відсторонили через реакцію суспільства на поведінку поліцейських під час слухань справи про загибель 96 вболівальників у тисняві.

Як нагадує видання, присяжні визнали, що трагедія стала наслідком злочинної недбалості з боку поліції та організаторів матчу.

За повідомленням Metro, причиною усунення Кромптона стали "наполегливі спроби применшити ту роль, яку відіграла поліція в трагедії на "Гіллсборо"".

На думку Times, Кромптон може уникнути дисциплінарної справи, оскільки раніше оголосив про плани вийти на пенсію.

У відповідь на обурення діями поліції міністр внутрішніх справ Тереза Мей погодилася винести на обговорення зміни до законодавства, аби дія дисциплінарних заходів була безстроковою.

Депутат-лейборист Енді Бьорнем вже закликав Терезу Мей зробити так, аби закон можна було застосувати до поліцейських, які "прикривали" дії колег на стадіоні, пише видання.

Незахищена Британія

Через "зависання" електронної системи прикордонного контролю у червні минулого року Британія опинилася "незахищеною" від проникнення терористів, пише Daily Telegraph.

Як з’ясувалося, за 48 годин система зависала двічі, що означає, що протягом цього періоду списки пасажирів авіа, наземного та морського транспорту не звіряли з офіційним переліком підозрюваних терористів. При цьому паспортний контроль вели як зазвичай, а рейси не скасовували, додає газета.

"Розкриття інформації про те, що вкрай важливий елемент прикордонної безпеки перестав працювати під час "високої" загрози терактів, викличе серйозні питання з приводу його ефективності, - прогнозує видання. - Пані (міністр внутрішніх справ Тереза) Мей, імовірно, доведеться пояснити, чому від громадськості приховали цей факт у той час, як десятки тисяч людей їхали до Великої Британії".

Газета з посиланням на поінформовані джерела стверджує, що зазвичай перевірка виявляє сотні підозрілих пасажирів щодня.

Основним елементом прикордонної безпеки Британії є система "Семафор", яка звіряє списки пасажирів зі списками підозрюваних правопорушників і дозволяє службам безпеки заздалегідь вирішувати, як і де краще їх краще перевірити.

Обнадійливі ліки від Альцгемера

Daily Express повідомляє про "важливий прорив" у пошуку ліків від хвороби Альцгеймера, які, за оптимістичним прогнозом, можуть з’явитися вже за п’ять років.

Як стверджує видання, випробування недорогого і поширеного препарату від діабету "ліраглутид" показало, що він здатен зупинити поширення хвороби мозку.

Науковцям давно було відомо про зв’язок між діабетом 2-го типу і хворобою Альцгеймера. Їхній теперішній оптимізм базується на тому, що випробування жодних ліків досі не призводили до такого "сильного ефекту".

Як пише видання, деякі пацієнти протягом 26 тижнів отримували денну дозу у 1,8 мг препарату, а деякі - плацебо. Дослід надав "докази у принципі", що ліраглутид зупиняє прогрес хвороби Альцгеймера. Томографія показала, що препарат підтримує метаболізм мозку хворих. У тих, хто приймав плацебо, метаболізм погіршувався.

Ба більше: виявилося, що препарат впливає на запалення, а це означає, що більше нейронів мозку живуть довше.

Після успіху науковців данського університету міста Орхус масштабні тести препарату почалися і в Британії.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС.