ЗМІ: атаки в Парижі відсунули Україну на другий план

У понеділок, 16 листопада, українські газети пишуть про наслідки нападів у Франції для України, низьку явку на місцевих виборах, загострення ситуації на Донбасі та перспективи українських банків.

Відлуння терактів: наслідки для України

Опитані газетою "Сегодня" експерти розповідають про наслідки атак у Франції для України.

Атаки в Парижі і сплеск міжнародного тероризму відсунули українське питання на другий план світового порядку денного, відзначає видання. Це, зокрема, засвідчує зустріч G20 у Туреччині, де центральною темою стала проблема тероризму.

Та хоч Україна і не була першочерговою темою зустрічі, "це не означає, що вона зникне з порядку денного", відзначає політолог Володимир Фесенко.

Погоджується з колегою і Олександр Палій. На його думку, заміна України тероризмом у порядку денному – тимчасова.

"Можливо, впаде увага до України у громадськості, але не у політиків. Вони достатньо компетентні і розуміють, що Росія являє собою набагато більшу загрозу", – цитує газета політолога.

Опитані газетою експерти також вважають, що через внутрішні проблеми ЄС під питанням опиниться безвізовий режим для України. Зокрема, Вадим Карасьов припускає, що "для нас безвізовий режим відтермінується".

Проголосували ногами?

"Комсомольская правда в Украине" називає головною ознакою виборів 15 листопада низьку явку громадян, які цього дня мали обрати у другому турі мерів великих міст.

Те, що багато людей вибори проігнорують, було зрозуміло ще вранці: порівняно з першим туром охочих проголосувати виявилося значно менше, пише видання.

Відзначає цю тенденцію і президент Порошенко, який після голосування на своїй дільниці закликав громадян "не залишатися дома, а йти на виборчі дільниці".

На низьку явку поскаржився і голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський. За його словами, якщо за підсумками виборів виявиться, що проголосувати на другий тур прийшли менш ніж третина українців, то зміниться сама система виборів.

Журналіст газети пояснює, що таким чином виборцям погрожують: будете голосувати погано – скасуємо другий тур, вибирати мерів будемо за один день простою більшістю.

Газета також пише, що низька явка означає, що мера того чи іншого міста обрали 15% від всіх жителів.

Що означає загострення на Донбасі

"Вечерние вести" аналізують ситуацію на Донбасі, де всупереч Мінським домовленостям, зросла кількість обстрілів.

На думку видання, загострення пов'язане із завершенням Києвом відведення усіх видів важкого озброєння від лінії зіткнення. Підтверджує це припущення військовий експерт Юрій Колесников: "Бойовики почали активно обстрілювати наші позиції саме тому, що українська сторона завершила процес відведення техніки".

А от сепаратисти, на думку експерта, не виконали цього пункту Мінських домовленостей: "Вони виводили техніку вдень для представників ОБСЄ, а вночі повертали її на місце. Коли почнеться справжня війна, українська сторона не встигне відповісти на атаки ворога. У наших бійців у руках залишилися тільки автомати".

Військовий експерт Ігор Козій каже, що "тимчасове затишшя було спрямоване лише на те, щоб на Донбасі можна було провести вибори".

На думку експерта Руслана Бортника, стає очевидним, що Мінські угоди будуть продовжені на 2016-2017 роки, адже в нинішні терміни вкластися неможливо.

Також експерт каже, що "Росія і сепаратисти не дозволять заморозити цей конфлікт" і припускає, що широкомасштабна ескалація бойових дій на Донбасі може відновитися у період із грудня по лютий, повідомляє газета.

Яким банкам глава НБУ пророкує закриття

"Деловая столица" розповідає, що стоїть за наміром глави Нацбанку Валерії Гонтаревої завершити стрес-тестування двадцятки найбільших банків у листопаді.

Видання пише, що таким чином до кінця року стане зрозуміло, скільки грошей банкам доведеться попросити в акціонерів, щоби продовжити роботу. Вже зараз зрозуміло, що йдеться про десятки мільярдів гривень, і вірогідно, що відшукати потрібні суми зможуть не всі фінустанови.

За словами аналітика Михайла Демківа, додаткових вливань потребує майже вся "велика двадцятка". За інформацією джерела в НБУ, йдеться про 80 мільярдів гривень, зазначає газета.

Економіст Андрій Блінов оцінює ситуацію більш оптимістично: за його прогнозами, можливий обсяг докапіталізації банків із топ-20 складе приблизно 50 мільярдів гривень.

За інформацією видання, докапіталізація топ-20 – тільки початок, адже для всієї банківської системи країни треба знайти 120 мільярдів гривень.

У фінустанови, які не переконають своїх акціонерів розщедритися, швидше за все, введуть тимчасову адміністрацію.

Видання також повідомляє, що на 1 жовтня в Україні діють 123 банки, і прогнозує, що їхня кількість зменшиться на 30.

Служба моніторингу ВВС