ЗМІ: бентежне майбутнє Донбасу

Які перспективи для України та Донбасу після зустрічі "нормандської четвірки" у Парижі, чи багато колишніх регіоналів отримають перемогу на місцевих виборах та по чиїх кишенях вдарить закрите авіасполучення між Україною та Росією – про все це читайте в огляді українських тижневиків.

Бентежне майбутнє Донбасу

Домовленості з врегулювання конфлікту на Донбасі, яких вдалося досягти "нормандській четвірці" (лідерам Франції, Німеччини, України та Росії. – Ред.) у Парижі, ускладнять процес виконання мінських домовленостей, вважає тижневик "Фокус".

Причина в тому, що Захід та Росія вимагають від Києва прийняти три "надскладні та вибухонебезпечні закони", а саме про проведення місцевих виборів на Донбасі, про амністію сепаратистів та про особливий статус регіону, який має бути закріплено в Конституції.

"Зібрати необхідну кількість голосів за ці закони буде надзвичайно складно, якщо не казати вже про внесення змін до Основного закону, для чого знадобиться 300 голосів депутатів – на перше читання конституційних змін ледве вдалося мобілізувати 265 народних обранців", - пише видання.

Проте, з іншого боку, головної мети переговорів – "згортання війни" - було досягнуто. Будь-який невійськовий варіант розвитку подій для Києва – не трагічний, на думку видання.

Врешті-решт, після проведення місцевих виборів на Донбасі та появи там легітимної влади, "Київ нарешті зможе почати з нею діалог, делегуючи їй свої повноваження та відповідальність, яку новообрані представники влади будуть нести вже на основі українських законів".

А це було б оптимальним варіантом розвитку подій.

"Нормандська четвірка": криза формату?

"Нормандській четвірці" не вдалося подолати жодної з ключових суперечностей щодо вирішення ситуації на Сході України, пише "Дзеркало тижня".

Рішення щодо перенесення місцевих виборів в регіоні, яке українська сторона презентує як свою перемогу, навряд чи суттєво змінить ситуацію, що перетворюється на заморожений конфлікт.

"Усі переговірні сторони знають, що вибори в ОРДЛО (окремих районах Донецької та Луганської областей. – Ред.) не прискорять досягнення кінцевої мети мінського процесу — повернення українського контролю над відторгнутими територіями. Мета Росії — довести, що ці вибори можливі за дотримання мінімального набору умов: припинення вогню, відведення озброєнь, прийняття спеціального закону, допуску спостерігачів та медіа. Мета України — довести, що ці вибори неможливі без дотримання більшої кількості умов", - пише видання.

Ці вибори можуть забезпечити перемир'я, проте не "подарують мир".

Окрім цього, Київ усвідомлює, що повне виконання Мінських угод – неможливе. "Ніхто нам контроль над кордоном найближчим часом не віддасть. Ситуація для української сторони зовсім не безнадійна, але доволі кепська", - пише газета.

Тож необхідно шукати нові механізми подолання кризи та аргументи у переговорному процесі, підсумовує видання.

Вибори-2015: нові назви, старі обличчя

За результатами місцевих виборів, що мають відбутися в Україні 25 жовтня, колишні члени Партії регіонів збережуть за собою вплив на сході та півдні країни, змінивши лише партійні назви, прогнозує "Новое время".

Попередні соціологічні опитування свідчать, що на Сході та Півдні сильні позиції зберігає наступник Партії регіонів – Опозиційний блок.

Найбільш запеклу боротьбу за владу експерти прогнозують у Дніпропетровській, Харківській та Одеській областях.

Кажуть, що Дніпропетровська область буде "найбільш проблемною". "Передвиборча кампанія в області почалася задовго до відведеного законом терміну – ще у червні. І вже зараз можна стверджувати, що вона стане найбільш брудною в країні", - цитує видання голову представництва Комітету виборців України в Дніпропетровській області Станіслава Жолудєва.

На не менш запеклу боротьбу за крісло мера експерти очікують і в Одесі. "Електорат всіх п'ятьох кандидатів перетинається, тому вже зараз зрозуміло, що без другого туру на цих виборах не обійдеться, підкреслюють аналітики», - пише видання.

Та попри всі пристрасті, що вирують навколо перегонів, новообрана влада навряд чи встигне використати весь арсенал повноважень, адже як тільки парламент схвалить зміни до rонституції у частині децентралізації, її буде переобрано відповідно до нового документа.

"Проте бюджетною децентралізацією, яка вже відбулася, нова влада скористатися встигне", - підсумовує видання.

Київ-Москва: закрите небо

Заборона на перельоти між Україною та Росією може закрити авіасполучення між країнами на роки та коштуватиме всім зацікавленим сторонам десятків мільйонів доларів, пише видання "Корреспондент".

В результаті дзеркальних санкцій РФ, введених у відповідь на рішення українського кабміну про заборону певним російським авіаперевізникам здійснювати рейси до України, значних збитків зазнають як вітчизняні авіакомпанії, так і аеропорти.

Так, лише Міжнародні авіалінії України заявили про потенційну втрату понад 300 тисяч пасажирів, що коштуватиме компанії біля 10 мільйонів доларів. Збитки українських аеропортів експерти оцінюють у приблизно таку ж суму.

"Проте, яких би збитків не зазнав авіабізнес, більш за все від санкцій постраждають громадяни двох країн, яким стане набагато складніше подорожувати. Адже у разі повного припинення авіасполучення між країнами пасажири зможуть літати транзитом лише через Мінськ, Стамбул, країни Балтії чи Східну Європу", - пише видання.

Таким чином, у виграші залишаться лише іноземні авіакомпанії, зокрема білоруська Белавіа, яка вже заявила про готовність до збільшення кількості рейсів до Києва та Москви, та інші.

Експерти ж зазначають, що варто набратися терпіння та підготуватися до довгого періоду очікування зміни ситуації на краще, адже за найгіршого сценарію розвитку подій, замороження прямого авіасполучення між країнами може затягнутися на роки.

Підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС.