ЗМІ: навіщо Росія перекидає більше зброї в Сирію

22 вересня світова преса пише про блокаду Криму, перекидання десятків російських літаків у Сирію, міграційний "ляпас" Франції та наслідки перемоги партії Алексіса Ціпраса на виборах у Греції.

Більше зброї

Американська New York Times пише, що на вихідних Росія перекинула в Сирію значну кількість озброєння, зокрема літаки. Посилаючись на неназваного американського посадовця, видання зазначає, що на Близький Схід перекинули десяток Су-24 і десяток Су-25. Тепер на базі неподалік сирійської Латакії перебувають 28 літаків, хоча до останнього часу кількість винищувачів там не перевищувала чотирьох.

"Схоже на те, що розміщення деяких із найкращих російських штурмовиків і винищувачів, а також декількох зенітних систем на базі біля міста, звідки родом президент Башар Асад, залишає не надто багато сумнівів щодо мети Москви створити військовий форпост на Близькому Сході", - пише New York Times.

Газета додає, що розміщені на базі літаки поки що не були задіяні в жодних операціях, а використовуються лише безпілотні апарати для розвідки.

Між тим, за останній тиждень на базі також подвоїлася кількість транспортних та ударних гелікоптерів, зазначає видання. Також Росія вже має в Сирії дев'ять танків Т-90 і 500 морських піхотинців, хоча минулого тижня їх було близько 200, пише New York Times.

Газета наголошує, що накопичення військової техніки посилило страхи Пентагона і європейських країн "про ризик ненавмисної конфронтації між російськими військовими і коаліцією на чолі зі США".

За даними New York Times, Кремль пояснює перекидання зброї бажанням протидіяти бойовикам "Ісламської держави", але західні аналітики вбачають за цими діями бажання підсилити війська Асада і власну присутність у Сирії. Ще однією метою може бути відвернення уваги від конфлікту в Україні та схиляння Заходу до думки про важливу роль Росії як глобального гравця.

Ляпас від мігрантів

Британська Daily Telegraph пише про причини, чому мігранти із Сирії та інших країн уникають Франції, і пояснює, чому це варто розглядати як тривожний сигнал для Парижа.

Більшість біженців хочуть просити притулку в країнах на кшталт Британії, Швеції та Німеччини, пише видання. Із чотирьох мільйонів сирійців, які залишили свою країну, лише сім тисяч залишились у Франції, наводить статистичні дані газета.

Мігранти уникають цієї країни через економічний занепад, високий рівень безробіття, бюрократизм і заборону працювати впродовж близько дев'яти місяців, доки розглядаються прохання про надання притулку. Крім того, мігрантів не влаштовує стан житла у Франції та проблеми з вивченням мови, додає Telegraph.

"Президент Франсуа Олланд пообіцяв прийняти 31 тис. сирійців за два роки. Але імідж Франції серед біженців настільки непривабливий, що посадовці, відповідальні за міграцію, змогли переконати лише 600 сирійців та іракців поїхати автобусом із Мюнхена [до Франції], хоча Олланд на початку місяця обіцяв додатково прийняти тисячу людей, щоб полегшити навантаження на Німеччину", - пише газета.

Видання цитує 38-річного сирійця Сабаха, який не надто задоволений умовами у Франції. "Вони обіцяли три речі: легкість в оформленні документів, можливість приїхати для наших родичів і 10-річний дозвіл на проживання", - каже Сабах.

Між тим, експерти вважають, що небажання мігрантів залишатися у Франції є "ляпасом" Парижу та пересторогою.

"Поки що це на руку Франції, адже її уряду не потрібно думати про те, як упоратися із великим напливом біженців. Але те, що біженці не хочуть їхати сюди, є чітким сигналом, що країна більше не є привабливою. Це тривожна ознака того, в якому стані перебуває економічне та демократичне здоров'я Франції", - цитує видання спеціаліста з міграції Франсуа Жемена.

Радикальна інфляція

"Российская газета" пише про ризик значної інфляції в Україні через "дії радикалів в районі кримського Перекопа". Усі опитані виданням експерти погоджуються, що, "перекривши шлях продовольству в Крим, українські радикали шкодять власній країні".

"Економіка нашого сусіда і так дихає на ладан, а тут іще її фермери не можуть реалізувати власну продукцію", - зазначає російська газета. Між тим, Росії "поведінка українських радикалів" не загрожує, наголошує видання, цитуючи представника Россільгоспнагляду Олексія Олексієнка.

"Канали постачання можна легко переключити, вони можуть початися з півдня Росії. Крім того, турецькі та іранські виробники теж сильно зацікавлені у постачання продовольства на південь Росії, зокрема в Крим. І тут уже відпрацьовані логістичні ланцюжки", - пояснив Олексієнко.

Тим часом експерт Віктор Ліщенко каже, що в Україні "порушуються господарські зв'язки та фінансові потоки". "Відповідно, ринок буде реагувати підвищенням цін, адже до цього призводить будь-який збій постачань", - цитує Ліщенка "Российская газета".

Перемога Ціпраса чи поразка Європи?

Британська Independent пише про тріумф Алексіса Ціпраса на виборах у Греції. Видання зазначає, що після того, як грецький прем'єр повернувся до влади, зігравши у ризиковану гру з достроковими виборами, Європа побоюється того, що він використає перемогу не для переконання Греції у необхідності підкоритися Брюсселю. Навпаки, Ціпрас може спробувати знайти шляхи, щоб обійти некомфортні умови надання фінансової допомоги від ЄС та інших кредиторів.

"Тепер увесь грецький парламент, за винятком кількох радикалів, схвалює ідею залишатися в єврозоні та підписався під жорсткими реформами, які для цього необхідні. Це сейсмічне зрушення. За останні п'ять років грецька політика супроводжувалася конфліктом між тими, хто за і проти фінансової допомоги, прив'язаної до болючих реформ", - пише Independent.

Та чи дотримається харизматичний Ціпрас обраного курсу, залишається великим питанням. Експерти схильні вважати, що переконлива перемога його партії створює плацдарм для того, аби поставити під питання значну частину домовленостей із Брюсселем, пише газета.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC