ЗМІ: скільки протитанкових систем потрібно Україні

Cвітова преса пише про озброєння України, візит голови французької дипломатії до Тегерана, мовне тестування мігрантів у Росії та публікує спогади колишнього російського банкіра про Володимира Путіна.

Javelin в обмін на боєголовки

Американська Wall Street Journal публікує матеріал на основі інтерв'ю з українським президентом Петром Порошенко.

Газета зазначає, що на питання про те, яка зброя необхідна Україні, аби відбити атаки на Сході, голова держави дає чітку відповідь: "Нам потрібні лише 1240 систем Javelin, і це абсолютно чесно".

Це число має особливе значення для пана Порошенка, пише видання. За його словами, саме стільки ядерних боєголовок Україна віддала за Будапештським меморандумом у 1994 році. Документ тоді підписали США, Британія, Росія та Україна.

"Порівняно із стратегічним озброєнням, 1240 систем Javelin є крихтами. Тим не менш, адміністрація Обами поки що відмовляється надати Києву протитанкові системи чи інші види летальної зброї", - нагадує видання.

Газета пише, що Петро Порошенко вдячний США за вже надану допомогу, зокрема броньовані автомобілі, прилади нічного бачення, комп'ютери для кращого захисту від артилерійських атак, підготовку солдат.

Однак це не змінило плани Володимира Путіна щодо України, додає Wall Street Journal. Замість того, щоб допомогти Києву у боротьбі з агресором, Вашингтон та європейські країни підштовхують обидві сторони до виконання Мінських угод, додає газета.

Петро Порошенко вважає, що ці угоди не працюють з російської сторони. Газета цитує слова українського президента про те, що кількість загиблих військових та цивільних на сході України наближується до 9 тисяч людей, що неможливо уявити "в центрі Європи у 21 столітті".

Крім того, Мінські угоди не стосуються Криму, підкреслює газета. "Якби США запропонували віддати півострів Флорида, це не спрацювало б. Це наша земля", - прокоментував Петро Порошенко питання Криму.

Непростий гість

Газета Figaro описує атмосферу візиту французького міністра закордонних справ Лорана Фабіуса до Ірану.

Голова французької дипломатії вперше з 2003 року відвідає цю країну, і цей візит означатиме "початок розморожування" відносин двох країн, пише видання.

Візит носитиме більш політичний характер, ніж економічний. Очікується, що Фабіус скаже іранським колегам, що Франція не повернеться спиною до своїх "традиційних альянсів" з сунітськими монархіями у Перській затоці, які в Ірані сприймаються вороже.

Крім того, дипломат повідомить, що Париж віднині очікує від Тегерана "відповідальної поведінки" не лише у реалізації ядерної угоди, але і у вирішенні низки криз на Близькому Сході.

Газета зазначає, що в Ірані Лорана Фабіуса сприймають не надто добре, зважаючи на те, що під час переговорів по ядерній угоді Париж тримав жорстку лінію. Саме тому два дні тому президент Франції застеріг іранців, заявивши, що подальшу оцінку поведінки Тегерана зроблять на основі того, як приймуть міністра закордонних справ в Ірані.

Мігранти поїдуть додому

Газета Telegraph пише, що Велика Британія та Франція узгодили новий план дій, який має вирішити проблему нелегальних мігрантів, які намагаються дістатися берегів Сполученого Королівства.

Після того, як на початку тижня близько двох тисяч мігрантів з Африки спробували перелізти через паркан у місті Кале, аби сісти на потяг до Британії, міністри двох країн - Тереза Мей та Бернар Казньов - домовилися вживати більш рішучих заходів.

План передбачає репатріацію мігрантів з півночі Франції до Західної Африки. Газета зазначає, що наразі невідомо, як саме це відбуватиметься. Тим не менш, навіть таку домовленість сприйняли у Лондоні як крок уперед, оскільки раніше Париж звинувачували у тому, що мігрантів відпускають після затримання і дають шанс знову спробувати дістатися Британії.

Лондон анонсував, що виділить додатково сім мільйонів фунтів для підвищення безпеки у євротунелі, який з'єднує дві країни.

Іспити з підготовкою

Не оминає увагою тему мігрантів і російська "Независимая газета".

Видання пише, що гастарбайтерам запропонують платні підготовчі курси, аби підвищити рівень знань з російської мови, історії та законодавства.

"Обов'язкове тестування трудових мігрантів на знання російської мови, історії Росії та основ її законодавства було введене для того, щоб допомогти їм швидше інтегруватися, а місцевому населенню - почуватися комфортно у своїй країні. Правило діє з початку року, але особливих результатів поки що не приносить", - пише газета.

За даними Федеральної міграційної служби РФ, до кінця року тестування мають пройти приблизно 3,5 мільйонів мігрантів. Зазвичай більшість складають іспити на слабку трійку, а близько 20% - взагалі не можуть впоратися із завданням, повідомила Євгенія Боброва, голова комісії з міграційної політики Ради з прав людини.

Підготовчі курси мають змінити ситуацію. Але в експертів є побоювання, що курси стануть лише черговим засобом для наживи.

Нині мігранти мають сплачувати до п'яти тисяч рублів за можливість пройти тестування. У разі незадовільного результату, за повторну спробу також треба платити.

Банкір в екзилі

Британська Guardian публікує матеріал, у якому розповідає про колишнього російського банкіра Сергія Пугачова, який нині живе у Франції.

У 1996 році пан Пугачов входив до команди, яка забезпечила Борису Єльцину переобрання на новий президентський термін, а згодом він познайомився із тодішнім помічником мера Санкт-Петербурга Володимиром Путіним. За словами пана Пугачова, через три роки він був серед людей, які обрали Володимира Путіна наступником Бориса Єльцина.

"Пугачов брав участь в успішній виборчій кампанії Путіна та спочатку був одним із найближчих його компаньйонів", - пише видання.

За словами банкіра, вони бачились із нинішнім російським лідером щодня і обговорювали державні справи до пізньої ночі.

"Він не очікував, що стане президентом", - цитує пана Пугачова Guardian.

На його думку, Володимир Путін ніколи не був політиком і нині не є політиком, оскільки дискусії його не цікавлять.

Пан Путін узявся керувати Росією без плану чи стратегічного бачення, вважає він. Він оточив себе людьми зі схожим мисленням, яких він добре не знав, які одразу почали збагачуватись, додає пан Пугачов.

Колишній банкір залишив Росію у 2011 році та перебрався до Лондона. Перед цим його звинуватили у крадіжці сотень мільйонів доларів, які російський ЦБ нібито видав Межпромбанку як кредити в 2008 році. Одним із засновників цього банку був Сергій Пугачов.

Guardian пише, що тепер він мешкає у Франції, однак сподівається з часом повернутися до Лондона.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC