ЗМІ: як у Казахстані вербують до "ІД"

Як у Казахстані вербують бійців "Ісламської держави", чому експерти сумніваються в ядерній угоді з Іраном, які можливі наслідки вибуху в турецькому місті Суруч - в огляді іноземної преси.

"ІД" та Казахстан

Приблизно тисяча людей з Казахстану приєдналися до угруповання "Ісламська держава" (ІД), пише російська "Новая Газета", посилаючись на результати звіту контртерористичного центру США.

Видання відзначає, що за офіційними даними країни, 450 казахів приєднались до "ІД", але насправді - в декілька разів більше.

"Протягом останнього року країна перетворилася на справжню базу для вербування бойовиків ІД", - пише газета.

Перший такий випадок стався два роки тому, наприкінці 2013 року, коли люди залишили Казахстан та переїхала до Сирії.

У той час, як кількість повідомлень про "паломництво казахів до ІД" поступово зростає, влада не розробила дієвого механізму боротьби з цим явищем, відзначає газета.

Високопосадовці пропонували заборонити використовувати термін "ІД", оскільки це, на їхню думку, посилює легітимність угруповання в очах казахського народу. Також депутати вносили пропозицію жорсткішого контролю над соцмережами, оскільки це одне з головних джерел для вербування до "ІД".

"Блокування соцмереж як метод боротьби з тероризмом, а також відмова від застосування слова "держава" відносно "ІД" – не зовсім те, чого можна очікувати від влади та спецслужб в ситуації, що склалася", - пише видання.

На думку газети, ця проблема може перерости у серйозну загрозу для сусідніх держав, якщо не почати з нею не боротися.

"Поруч з Росією, яка сама не ризикує боротися з "ІД", а віддає перевагу суперечкам з сусідами, розгорається осередок серйозної проблеми – набагато серйознішої, ніж небажання інших країн входити до складу "земель російських", - підсумовує "Новая Газета".

Іран: сумнівна угода

Експерти та політики досі не можуть дійти згоди щодо того, чи буде Іран порушувати умови угоди та збагачувати уран для виробництва ядерної зброї, пише New York Times.

Дехто з експертів каже, що 24 днів недостатньо, щоб приховати наслідки роботи над виробництвом бомби, інші ж наполягають, що Іран успішно це робив раніше, а тепер лише вдосконалив свої "навички".

"Якщо вони дійсно проводили тестування будь-яких центрифуг (для збагачення урану. – Ред.) або збагачували уран, то такі види діяльності призводять до забруднення. І їх надзвичайно важко прибрати. Уран буде всюди", - повідомив виданню на умовах анонімності представник урядового департаменту США з енергетики.

У більшості ж експертів час, за який міжнародні спостерігачі мають повідомити Тегеран про бажання відвідати певні бази, викликає занепокоєння.

Колишній заступник голови Міжнародного агентства з атомної енергії Оллі Хайнонен каже, що в 2003 році Ірану успішно вдалося приховати сліди незаконної роботи у сфері ядерної енергетики, навіть збагачуючи уран.

"Якщо йдеться про виробництво у невеликому масштабі, тоді їм, можливо, вдасться прибрати все за 24 дні. У них є досвід обману. Я б не розраховував на те, що вони припустяться помилки", - цитує газета колишнього інспектора з озброєння в Іраку Девіда Олбрайта.

Як саме вчинить Іран - наразі можна лише здогадуватися.

Європа в "борговій ямі"

Обсяг загального боргу єврозони досяг рекордного рівня, незважаючи на незначне пожвавлення економіки, пише Financial Times.

Причина у політиці низьких відсоткових ставок, яку проводив ЄЦБ, що стимулювало уряди країн єврозони до значних запозичень на початку року.

"Будь-хто, кому здається, що борговий тягар Європи зменшується, дуже сильно помиляється", - цитує видання представника банку HSBC Стівена Мейджора.

Середній рівень боргу в єврозоні досяг 92,9% від ВВП у першому кварталі 2015 року, що на 1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Греція залишається найбільшим боржником з рівнем запозичень у 169% від ВВП. В Італії, Бельгії, Португалії та на Кіпрі цей показник перевищує 100% (за критеріями єврозони, рівень боргу не має перевищувати 60% ВВП. – Ред.).

Відлуння вибуху

На Туреччину чекає ще більша агресія з боку Сирії, пише Independent.

"Терористичний акт" в турецькому місті Суруч показав, який сильний вплив на політичну ситуацію всередині країни має втручання Стамбула у війну в Сирії.

Після цих подій турецька влада може надіслати свої війська до кордону з Сирією, аби створити так-звану "буферну зону". Проте, як пише видання, це лише піде на користь "ІД". Ця зона буде на території, яка підконтрольна курда. В Анкарі та ділянка викликає значне занепокоєння.

Як би там не було, події в Суручі вимагають від турецької влади рішучих дій, пише Independent.

Політика Туреччини в Сирії зазнала поразки, вважає видання. Башар Асад все ще при владі, курди контролюють все більше районів, у той час як насилля поступово поширюється на турецькій території, підсумовує видання.

Огляд підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС