Іноземні ЗМІ: що буде з греками, британцями та Меркель

Автор фото, Reuters
У четвер, 25 червня, світова преса пише про вирішальні дні для греків та Ангели Меркель, шпигунський скандал у Франції та майбутнє Британії.
Вирішальний час
Американська New York Times пише, що переговори лідерів ЄС про боргову кризу в Греції стануть вирішальним моментом не лише для самих греків, але й для німецького канцлера Ангели Меркель, яка на саміті у Брюсселі в четвер "вкотре буде першою серед рівних".
"Окрім фінансів, результат цих переговорів серйозно вплине на європейську єдність та безпеку, а також порушить питання про здатність Меркель бути лідером, покаже результат її п'ятирічної роботи як провідника політики затягування пасків", - пише видання.
Газета порівнює нинішні спроби врятувати Грецію із ситуацією 70-річної давнини, коли тодішній американський президент Гаррі Трумен доклав чимало зусиль, аби втримати Афіни у західному блоці держав. Коли у 1947 році Греція страждала від громадянської війни, а "над Європою нависла тінь Радянського Союзу", Трумен закликав не пошкодувати сотень мільйонів доларів для греків, оскільки наслідки невдачі "ще довго відчуватимуться як на Заході, так і на Сході".
"Майже 70 років потому відчувається подих минулого. З глибокими політичними розбіжностями в країні Греція опинилася втягнутою у жахливу економічну депресію, а російський президент Володимир Путін робить усе, аби роздмухати полум'я нового протистояння Сходу та Заходу. Але цього разу вирішальна роль випала німецькому канцлеру Ангелі Меркель", - пише New York Times.
Шпигунські ігри
Британське видання Economist зосередилося на шпигунському скандалі, який сколихнув Францію після публікацій про те, що американські служби прослуховували трьох останніх президентів республіки - Жака Ширака, Ніколя Саркозі та Франсуа Олланда.
Поки що жодних державних секретів не було розкрито, зазначає Economist. У пресу потрапили лише доповіді американської розвідки, зроблені на основі перехоплених розмов.
Деякі з них досить "банальні, якщо не сказати комічні". Наприклад, доповідь про те, що пан Саркозі вважає себе єдиною людиною, здатною вирішити світову фінансову кризу.
Є й такі доповіді, про які було б неприємно дізнатись Ангелі Меркель, зокрема про те, що Франсуа Олланд зустрічався з німецькою опозицією у 2012 році, щоб обговорити кризу у Греції "за спиною у Меркель".
"Утім, французи достатньо цинічні, коли йдеться про шпигунство. Значною мірою тому, що їхні спецслужби також у це втягнуті", - пише Economist.
Видання цитує колишнього співробітника розвідувальної служби Франції Філіпа Гайе: "Нинішнє обурення мене дивує, оскільки політики знають, що їхні переговори перехоплюються".
Його думку поділяє і колишній посол Франції у США, який цього тижня заявив, що завжди працював, виходячи з того, що його розмови прослуховуються.
З Європою чи без

Автор фото, AFP
Британська газета Guardian пише, що 25 червня, о восьмій вечора, британський прем'єр-міністр Девід Кемерон виведе ЄС на новий шлях. На саміті у Брюсселі глава Європейської Ради Дональд Туск дасть пану Кемерону слово, аби той докладно пояснив, чи хоче Сполучене Королівство залишатися у ЄС, і якщо так, то на яких умовах, а також - коли у Британії відбудеться референдум про членство.
"Прем'єр-міністри, канцлери та президенти, які зберуться за столом, побачать таке вперше. Ще ніколи глава уряду не приїжджав на саміт з таким меседжем і такими вимогами. Якщо ви не даєте мені те, що мені потрібно, третя за величиною країна ЄС може піти, такі слова Кемерон прямо чи завуальовано скаже лідерам країн", - описує атмосферу майбутньої зустрічі газета.
Словами королеви
Британська королева не залишилась осторонь дебатів щодо майбутнього її країни у ЄС, пише Telegraph.
Королева Єлизавета виступила із промовою у Берліні, де заявила, що розділення Європи є небезпечним, а Британія відіграє ключову роль у розвитку континенту. Королева чітко дала зрозуміти, за який сценарій вона голосуватиме на референдумі, зазначає видання.
"Її коментарі, імовірно, будуть інтерпретуватися як заклик до Британії залишитися членом ЄС", - вважає Telegraph.
Після промови королеви президент Німеччини Йоахім Гаук закликав Девіда Кемерона зробити усе можливе, щоб на референдумі британці проголосували за подальше членство у ЄС, а не за вихід із Союзу.
"Британія потрібна Євросоюзу", - наголосив пан Гаук.
Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC








