Західні ЗМІ: єврозона приречена?

Іноземна преса пише про перспективи виходу Греції з єврозони та наслідки її зближення з Росією, а також про суперечку України та Росії через князя Володимира Великого.

Європа: Інтеграція чи дезінтеграція?

Єврозона приречена і більше не може існувати в нинішній формі, незалежно від того, що станеться з Грецією, пише британська Daily Telegraph, посилаючись на нове дослідження.

Видання вважає, що приклад Греції демонструє напрямок розвитку ситуації у Європі.

Згідно з результатами дослідження, на єврозону очікує один із двох сценаріїв: або будуть реформи для подолання наявних дефектів, або певні країни-члени єврозони зрозуміють, що "переваги більше не варті болю" і залишать спільну валютну зону.

А криза в єврозоні може поставити під питання також існування ЄС у майбутньому, пише газета.

Найбільший боржник МВФ

Греція, швидше за все, залишить єврозону і стане країною, яка не впоралася зі взятими на себе зобов’язаннями, пише американська газета Washington Post.

Афіни можуть стати наймасштабнішим боржником, який не повернув надані кредити, у всій історії Міжнародного валютного фонду.

Вихід зі спільної валютної зони завдасть Європі ще більших збитків, ніж реструктуризація боргів, цитує видання американського економіста і колишнього міністра фінансів США Лоуренса Саммерса.

"Європа отримуватиме набагато менше виплат за боргами, ніж вона отримувала б за організованої реструктуризації", - наголошує екс-міністр.

Ще однією загрозою може стати еміграція греків.

"Масова міграція греків на північ позначиться на національних бюджетах всієї Європи, до того ж з’являться нові виклики, як тільки Росія отримає можливість присутності у Греції", - каже пан Саммерс.

Допомога Кремля

Зближення Москви та Афін починає непокоїти США, адже це може позначитися на американських інтересах на європейському континенті, зокрема на політиці антиросійських санкцій, пише газета Financial Times.

"Протягом декількох місяців США тихцем закликали Німеччину та інших країн-членів ЄС знайти шлях до вирішення протистояння з Грецією. Головною темою переговорів були економічні питання, проте дипломати зазначають, що позиція ЄС щодо України теж була частиною розмови", - пише видання.

"За весь час кризи в Україні, Москва працювала над тим, щоб послабити підтримку санкцій у ЄС", - зазначає газета.

Financial Times називає візит прем’єр-міністра Греції Алексіса Ціпраса до Санкт-Петербурга минулого тижня "нагадуванням про зв’язки нинішнього грецького уряду з Росією Володимира Путіна". Цей візит продемонстрував готовність Афін звернутися до Кремля, якщо переговори з європейськими кредиторами зайдуть у глухий кут.

Попри численні дискусії щодо можливої фінансової допомоги Афінам від Росії, деякі експерти вважають такий варіант розвитку подій малоймовірним.

"У Росії не так вже й багато грошей, щоб розкидатися ними. Росія – це не ринок з величезним експортним потенціалом, і це не нова можливість з економічної точки зору, якої не було у греків до кризи", - цитує видання дослідника з Брукінгського інституту Томаса Райта.

"Інший Володимир"

Британська Independent у статті "Інший Володимир: як святий став символом розбрату" пише про суперечки між українцями та росіянами через "спадщину" князя Володимира.

"Суперечки через Володимира демонструють боротьбу між Москвою та Києвом, яка загострилася минулого року після анексії Криму Росією і початку сепаратистської війни на сході України", - пише газета.

Конфлікт доводить зусилля України визначити свою історичну ідентичність на фоні небажання Москви втратити вплив над Києвом, зазначає видання.

The Independent пише, що пов'язування князя Володимира з Росією надзвичайно важливе для іміджу Володимира Путіна, адже князь прийняв християнство в "анексованому Путіним Криму".

Історики зазначають, що конфлікти за історичну спадщину триватимуть набагато довше за політичні.

"Йдеться про два дуже близьких народи, які хочуть бути разом з культурної точки зору, а не політичної", - цитує видання історика Андрія Зубова.

Але бажання до єдності можуть бути і загрози, вважає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Теза про те, що всі ми – один народ та брати може звучати миролюбно, проте це одна з головних причин війни, що зараз відбувається", - зазначив пан В’ятрович.