Преса: Британія може пришвидшити референдум про ЄС

У вівторок, 12 травня, іноземна преса пише про бачення Путіним пакту Молотова-Ріббентропа, втрати Росії на Донбасі, наближення референдуму про вихід Великобританії з ЄС та дозвіл на видобуток нафти у водах Чукотського моря.

Путін і пакт

Французька газета Figaro пише про заяви президента Путіна під час недільної зустрічі з німецьким канцлером Ангелою Меркель у Москві. Говорячи про пакт Молотова-Ріббентропа, російський лідер відзначив, що СРСР намагався уникнути прямого зіткнення з гітлерівською Німеччиною, тож підписання пакту мало сенс з міркувань безпеки Радянського Союзу. Президент РФ не згадав про секретний додаток до пакту, згідно з яким сторони розділили між собою Польщу.

Французьке видання зазначає, що у Володимира Путіна "бачення радянської історії зі змінною геометрією", адже у 2009 році він засуджував німецько-радянський пакт.

"Намагання заспокоїти нацистів між 1934 та 1939 роками різними угодами та пактами були морально неприйнятними та політично необачними, шкідливими та небезпечними", - цитує газета слова Володимира Путіна, які він сказав 1 вересня 2009 року в польському Гданську. Тоді нинішній російський президент був прем'єр-міністром РФ і було доречним засуджувати злочини сталінізму, нехай і обережно, зазначає Figaro.

"Володимир Путін знову президент і очолює країну, яка, на думку критиків, поступово йде до реабілітації Сталіна, як це засвідчило помпезне святкування 70 річниці закінчення Другої світової війни", - пише газета.

220 загиблих російських солдат

Британська Daily Telegraph пише, що щонайменше 220 російських солдатів загинули на Донбасі під час боїв. Видання посилається на 64-сторінкову доповідь, яку після загибелі Бориса Нємцова закінчували його російські колеги та друзі.

Згідно з документом, близько 150 російських солдатів загинули під Іловайськом в серпні минулого року, коли українська армія намагалася йти у наступ. Родичі загиблих військових отримали виплати у розмірі двох мільйонів рублів та підписали документ про нерозголошення того, що сталося.

Ще 70 російських солдатів, згідно з доповіддю, загинули біля Дебальцевого у січні та лютому цього року. Серед них 17 десантників з Іванового. У документі також повідомляється, що "Росія витратила близько 53 мільярдів рублів на підтримку "російських добровольців та місцевих ополченців" у Східній Україні за десять місяців".

Близький референдум

Британський прем'єр-міністр Девід Кемерон планує перенести референдум про можливий вихід Сполученого Королівства зі складу ЄС з 2017 року на 2016, пише британська Guardian, посилаючись на джерела в уряді.

"Зараз настрій такий, що потрібно обов'язково пришвидшити процес та дати нам можливість провести референдум у 2016 році. Ми завжди говорили, що 2017 був скоріше дедлайном, аніж визначеною датою", - повідомило одне з джерел Guardian.

Газета пише, що документ про затвердження референдуму включать до промови королеви 27 травня. Згодом він буде переданий до палати громад, аби у прем'єр-міністра була можливість провести голосування наступного року. До того часу пан Кемерон має намір обговорити можливі поступки ЄС Великій Британії.

"Ми очікуємо, що переговори будуть тривати у 2015-2016 роках, тож вони будуть завершені до президентських виборів у Франції та федеральних виборів у Німеччині", - цитує видання одне з джерел. І французькі, і німецькі вибори пройдуть у 2017 році.

У Лондоні сподіваються, що на переговорах зможуть домовитися про низку поступок з боку Брюсселя.

Перемога нафтового лоббі

Американська New York Times пише, що рішення адміністрації Барака Обами дозволити буріння та видобуток нафти у Чукотському морі на узбережжі Аляски є поворотним у його політиці балансування між економічними та екологічними інтересами.

Газета називає це рішення "значною перемогою нафтодобувної промисловості та тяжким ударом для захисників природи". Упродовж двох термінів на посаді президента США Обама проводив сміливу природоохоронну політику, але намагався балансувати її, надаючи право компаніям проводити буріння у досі недоторканних федеральних водах, зазначає New York Times.

Тепер компанія Shell має отримати ще декілька дозволів та, у разі успіху, зможе розпочати буріння у Чукотському морі вже влітку. Вважається, що у регіоні є до 15 мільярдів барелів нафти.

Захисники природи наголошують, що це море важкодоступне, і у разі аварії на бурових платформах наслідки можуть бути гіршими, ніж у 2010 році, коли мільйони барелів нафти потрапили у Мексиканську затоку після пожежі на платформі.

"Найближча станція берегової охорони з обладнанням для подолання наслідків розливу знаходиться більш ніж за тисячу миль. Погодні умови складні, зі значними штормами, крижаною водою та хвилями до 50 футів. При цьому море є важливим маршрутом міграції та зоною годівлі морських ссавців, в тому числі гренландських китів та моржів", - перераховує видання нарікання захисників природи.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC