Українські ЗМІ: про "ген Кучми"

У четвер, 18 вересня, українська преса розмірковує про закони щодо статусу районів Донбасу, згадує справу Гонгадзе та аналізує ситуацію з банківськими депозитами.

"Ген Кучми"

Газета "День" вважає, що українська політика досі не позбавилася "гену Кучми", який заважає країні впевнено рухатися в європейському напрямі розвитку.

Президент Петро Порошенко так і не пояснив суспільству, як Леонід Кучма став учасником контактної групи. Екс-президент - головний підозрюваний у замовленні вбивства журналіста Гії Гонгадзе, пише газета.

Журналісти роблять замало для того, щоб оновити суспільство та ставлення до журналістів в ньому.

Небажання помічати дії, пов’язані з родиною Кучми, стали нормою для нашої журналістики, нарікає газета.

"Ми розраховуємо, що нинішня влада допоможе розкрити "справу Гонгадзе", тому що в ній потрібно розібратися до кінця, щоб запобігти новим випадкам. Покарання за скоєні злочини проти журналістів мають бути суворими та суттєвими. Інакше людина, яка захоче "вирішити" питання з журналістом за допомогою лайки, кулаків чи навіть кулі, не зупиниться", - каже юрист Національної Спілки Журналістів України Тетяна Котюжинська.

"Це найгірше, коли журналістів залякують. Не тому, що ми особливі, а тому, що журналісти є посередниками між народом і владою. Якщо чиновник краде або іншим чином порушує закон, журналіст про це говорить, і громадяни, виборці, народ - поінформовані", - каже журналістка "Громадського ТБ" Анастасія Станко.

Особливий статус

Газета "Сегодня" аналізує, що ж дає окремим районам Донбасу закон про особливий статус. Журналісти досліджують, в яких регіонах діятиме особливий статус, чи отримають там люди зарплати і пенсії, як на місцях формуватиметься народна міліція, яка доля очікує на мерів і губернаторів донбаських областей.

За словами директора Украналітцентра Олександра Охріменко, на цих територіях можуть відмовитися від торгівлі з Євросоюзом й активно інтегруватися в економічний простір РФ.

Що ж до мовного питання, то, як вважає екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко, за фактом нічого не зміниться: "У Донецькій і Луганській області було 80% шкіл з російською мовою навчання".

Перший заступник голови Держприкордонслужби України Павло Шишолін каже, що закон про Донбас не скасовує прийнятого урядом проекту інженерного облаштування кордону "Стіна".

"Проект "Стіна" реалізується в Чернігівській, Харківській, Сумській областях, а також на Донбасі. Ми ведемо розмову про закриття кордону в Луганській області до Станиці Луганській включно, і по узбережжю Маріуполя", - цитує посадовця видання.

Заступник глави парламентського комітету з питань соцполітики та праці Павло Розенко впевнений, що пенсії і зарплати бюджетникам будуть виплачуватися так само, як і в інших областях країни, з держбюджету.

"Як тільки там припиняться бойові дії, люди знову будуть отримувати свої гроші в повному обсязі", - запевняє депутат.

Три площини

Видання "Україна молода" теж приділяє увагу законам про Донбас.

За словами журналістів, голосування Верховної Ради за резонансні закони по Донбасу викликало надзвичайно бурхливу реакцію в соціумі. Обговорення події відбувається у трьох площинах.

Перша - юридично-процедурна. Вона, на думку газети, торкається безпосередньо самого голосування. Оскільки воно проходило у доволі дивний спосіб і депутати не побачили його результатів на табло, в них є підстави вважати таке голосування проведеним з порушеннями та вимагати скасування прийнятих законів.

Друга площина обговорень - безкінечні міркування на тему, "здав" чи "не здав" Петро Порошенко інтереси України, виносячи на обговорення Ради умовно "путінські закони". Головний аргумент симпатиків президента полягає в тому, що в України нема ресурсів на війну з Росією, тож потрібна пауза для концентрації сил, пише видання.

Головний же контраргумент противників перемир’я полягає у тому, що навіть такої мети не досягли: бойовики "ДНР" та "ЛНР" не припиняють вогонь.

За версією видання, третій аспект дебатів про резонансні закони звучить так: "Що буде далі з Донбасом?"

"Мінські протоколи" і закони про "особливий статус" та амністію фактично легалізують самопроголошені "ДНР" та "ЛНР". Хай про це не говориться прямо, але ж зрозуміло, хто саме балотуватиметься на місцевих виборах - лідери сепаратистських республік (якщо тільки вони взагалі визнають ці вибори).

Отже, Верховна Рада спочатку ухвалила закон, яким визнала ці утворення терористичними організаціями, а згодом надала їм карт-бланш, підсумовує видання.

Відтік вкладів

Газета "Капитал" відзначає, що українці продовжують забирати свої вклади з банків. Обсяг депозитів населення в серпні знову знизився.

Найбільше падіння, згідно зі статистикою Нацбанку, показали валютні вклади фізосіб - у доларовому еквіваленті за місяць вони скоротилися на 3,2% - до $ 15,9 млрд, пише видання. Відтік депозитів, на думку банкірів, в першу чергу викликаний загальною економічно-політичною ситуацією в країні.

У клієнтів банків зараз немає позитивного психологічного тренду до нарощування заощаджень, каже директор фінансово-економічного департаменту банку "Фінанси і Кредит" Дмитро Балун, відзначаючи негативний вплив на приріст валютних депозитів комплексу заходів, прийнятих НБУ, які "суттєво обмежили використання і вільну конвертацію валютних коштів на ринку".

З ним погоджується і радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький, стверджуючи, що введені Нацбанком обмеження на тлі відносно невисокої прибутковості валютних депозитів роблять такі вклади малопривабливим інвестиційним інструментом для рядового українця.

Ще одна причина падіння обсягу валютних депозитів - загальний низький рівень довіри до банківської системи, каже пан Невмержицький.

"Я б не назвав це масовою тенденцією, однак вкладники в останні місяці переводили свої депозити в гривню і знімали з рахунків", - додає банкір.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.