Україна зайшла в дипломатичний глухий кут - іноземні ЗМІ

У середу, 18 грудня, іноземна преса пише про українсько-російську угоду, подальші відносини між Україною, Росією та ЄС, плани видобутку сланцю у Великій Британії та ставлення до церкви в Польщі.

Що взамін?

Отже, офіційно Україна не повинна давати згоди на вступ до Митного союзу в обмін на багатомільярдну позику та знижку ціни на газ від Росії, пише польська Rzeczpospolita. Але відомо, що Кремль не рятував би Україну від банкрутства задарма, пише видання.

А отже постає питання, що ж пообіцяв Віктор Янукович взамін. Опозиція боїться, що пан Янукович міг відмовитися від зближення з ЄС або навіть привести Україну в Митний союз за якийсь час.

Але якщо це правда, Кремль може дуже прорахуватися, пише видання, адже пан Янукович обрав Росію, а не ЄС, не через культурну близькість з Росією, а через то, що Москва не вимагає від нього системних реформ. Але це може влетіти Кремлю в копійчину, зазначає газета.

Аби утримати під своїм впливом Білорусь, Москва витрачає щороку близько 10 мільярдів доларів. Для України цей рахунок може бути в п’ять раз більшим.

"Українське фінансове болото може не тільки затягти Путіна, але й погрожує стабільності самої Росії", - каже видання.

Дипломатичний глухий кут

Ситуація навколо України обговорюватиметься в Брюсселі на саміті Євросоюзу, присвяченому підсумкам року, що минає, пише російська "Независимая газета".

Хоча це питання не стоїть в офіційному порядку денному, лідери 28 країн ЄС мають намір прийняти заяву на підтримку українського народу, чим знову викличуть невдоволення Москви, яка наполягає на тому, що шлях до Об'єднаної Європи - внутрішня справа України, і ставити її перед штучним вибором неправомірно, каже видання.

Під час зустрічі голови МЗС РФ Сергія Лаврова з європейськими колегами, що відбулася напередодні в тому ж Брюсселі, сторони домовилися, що будь-які проекти щодо країн, які не входять до Євросоюзу та інших інтеграційних об'єднань, не повинні використовуватися для нав'язування їм тих чи інших рішень.

Важко сказати, як усні домовленості будуть дотримуватися в Брюсселі, зазначає видання. На відміну від керівників Єврокомісії, що відмовилися вести переговори про умови асоціації України з ЄС у тристоронньому, за участю Росії, форматі, співрозмовники пана Лаврова не були настільки категоричні. Ідея проведення переговорів між Україною, ЄС і Росією була висунута Києвом і отримала розуміння Москви, пише газета.

Поки ж щодо Києва звучать ультиматуми, які зводяться до того, що парафований в 2012 році договір про асоціацію України з Євросоюзом перегляду не підлягає.

Півкраїни – під сланець

Британський уряд вирішив розширити діяльність з пошуку сланцевого газу в країні. І незабаром майже на половині британської території дозволять роботи з розвідки та видобутку сланцю, пише газета Telegraph.

За новим планом в країні можуть пробурити майже 3 000 свердловин, які потенційно забезпечать п’яту частину попиту на газ та створять 32 тисячі робочих місць.

Британський міністр в справах енергетики Майкл Фаллон заявив, що сланцевий газ – це "хвилююча перспектива, що може забезпечити розвиток, робочі місця та енергетичну безпеку". Але є і інша сторона медалі. Так наприклад, потік транспорту через містечка, що розташовані неподалік потенційних місць видобутку сланцю, значно збільшиться.

Також значно зросте навантаження на системи очищення води, адже спосіб видобутку газу, відомий як фрекінг, передбачає використання великої кількості води з домішками хімічних елементів.

Також викликає занепокоєння той факт, що серед територій, які мають бути відкриті для фрекінгу, розташовані кілька національних парків, території так званої виняткової природної краси та місця "міжнародного значення", зазначає газета.

Надії католиків

На початку листопада, Ватикан розіслав католицьким єпископам з усього світу анкету з 38 питаннями про роль церкви в навчанні людей сімейним цінностям, пише польська Gazeta Wyborcza.

Анкета звертає увагу на важливу роль церкви в часи "проблем та викликів" та висловлює занепокоєння тим, що традиційні родинні цінності нівелюються в сучасному світі.

Gazeta Wyborcza вирішила провести своє власне опитування поляків, взявши за основу папську анкету, і дійшла висновку, що багато поляків, хоч і називають себе віруючими, практикують релігію досить поверхово. Також газета виявила серед поляків певне розчарування церквою як інституцією.

Багато поляків покладають надію на Папу Франциска та вважають що йому вдасться розпочати справжню боротьбу з бідністю в усьому світі, збільшити вплив церкви на життя людей та розібратися з сексуальними скандалами.

Також багато поляків вважають, що церква "залегко засуджує грішників замість того, щоб зрозуміти людські слабкості", є "закритою для діалогу з людьми, що мають іншу точку зору" та "занадто сильно ангажується в політику".

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.