Британські ЗМІ: сірим кардиналом у FEMEN є чоловік

Сірий кардинал FEMEN, нові книги Селінджера, людяність під час війни та цукерки для Google - в огляді іноземної преси від 4 вересня.

Хто керує FEMEN?

Фільм австралійки Кітті Грін "Україна - не бордель", який висвітлює діяльність жіночої протестної групи FEMEN, буде представлений у Венеції. Про це пише Independent.

Як зазначає видання, з фільму випливає, що ідейним натхненником і "сірим кардиналом" є чоловік Віктор Святський. Його який, як стверджує FEMEN, побили працівники спецслужб цього літа.

"Це його рух, і він власноруч підбирав дівчат. Він підбирав найбільш вродливих дівчат, тому що газети клюють на найгарніших. Найвродливіші дівчата потрапляють на перші сторінки... так це стало їхнім образом, так вони продавали бренд", - говорить авторка фільму.

Кітті Грін, яка протягом року співмешкала з дівчатами в Києві, віддає належне організаторським талантам пана Святського, але занепокоєна його впливом на дівчат.

"З дівчатами він поводився досить жахливо. Кричав на них, - стверджує пані Грін. - Він може бути, дійсно, жахливим, але він шалено розумний".

Новий-старий Селінджер

Фанати "Над прірвою у житі" Джерома Селінджера мають привід радіти, адже на них очікує сіквел історії Холдена Колфілда під назвою "Останній і кращий з Пітер Пенів" (The Last and Best of the Peter Pans), написаний автором ще у 1962 році, пише Telegraph.

Газета посилається на документальний фільм "Селінджер" американського сценариста Шейна Салерно, який був показаний вперше на початку тижня на кінофестивалі в Телурайді.

Як стверджує пан Салерно, Селінджер, який цурався публічності, заповів, щоб його твори були надруковані після його смерті.

Це начебто підтверджує давні підозри, що письменник творив протягом десятиріч у своєму віддаленому від людей будинку у Нью-Ґемпширі, хоча його останнім надрукованим твором за життя стала стаття у журналі у 1965 році.

Як йдеться у фільмі, очікується, що в період з 2015 до 2020 років вийдуть друком ще чотири книги Селінджера.

Вони описують його військовий досвід допиту полонених, короткотривалий шлюб з нацистською колабораціоністкою, навернення автора до індуїзму та збірник оповідей про пригоді Сеймура Гласа.

Людяність на війні

Історія капітана британської армії Роберта Кемпбела, який був взятий в німецький полон у Першій Світовій війні, потрапила на сторінки британських газет, зокрема й Daily Mirror.

Пан Кемпбел, якого два роки утримували в таборі в Магдебурзі, нібито вирішив звернутися до кайзера Вільгельма ІІ після того, як отримав звістку, що його мати ось-ось помре.

Він надіслав кайзеру листа, в якому просив про можливість відвідати хвору на рак мати.

Як стверджують історики, кайзер таки дозволив Роберту Кемпбелу тимчасово залишити табір, але за умови, що той дасть слово офіцера і повернеться.

Провівши тиждень з матір’ю, що мешкала в британському Кенті у 1916, офіцер повернувся до табору, де він утримувався до 1918 року.

Історик Річард Ван Емден "розкопав" цю історію, досліджуючи листування британських дипломатів з їхніми німецькими колегами.

Згідно із записами, німці також зверталися до англійців з подібним проханням дозволити солдату Петеру Гастрайху, який утримувався на острові Уайт, відвідати матір, яка помирала, але отримали відмову.

До цукерок з наукою

Компанія Google застосовує науковий підхід не тільки у своїй основній діяльності, але й у піклуванні про своїх працівників, пише New York Post.

Так, дізнавшись, що вони споживають забагато безкоштовних цукерок M&M's, компанія реалізувала проект з дослідження смакових преференцій працівників та віддаленості робочих місць від поличок з коробками M&M's й провела експеримент.

Після того, як цукерки поклали в непрозорі контейнери, а сушені фрукти та горішки в прозорі, працівники спожили протягом семи тижнів на 3,1 млн менше калорій, ніж звичайно.

На думку компанії, яка сповідує теорію "вимірюваності", такі проекти доводять переваги наукового підходу у "філософії людських ресурсів" в порівнянні з ініціативами з покращення побуту працівників, які не базуються на конкретних даних.

Втім, деякі експерти побоюються, що політика компанії, яка пропонує своїм працівникам безкоштовну їжу, недорогі масажі та інші приємні привілеї, матиме побічний ефект, коли людям більше хотітиметься проводити час в офісі, аніж із родиною.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС.