Тижневики: про підсумки "Снігокаліпсиса" та українських багатіїв

Наслідки "Снігокаліпсиса", українські багатії, антигерої та байки влади - в огляді українських тижневиків у суботу, 30 березня.

Українські багатії

Близькі до влади бізнесмени нарощують свої активи, а не пов’язані з владою виводять гроші "у тінь", ховаючись від податків та публічності, робить висновок тижневик "Фокус", який публікує рейтинг 200 найзаможніших людей України.

Список очолює Ринат Ахметов, який зі статками у 16,8 млрд доларів далеко випередив усіх своїх конкурентів.

"Моя формула успіху – це швидкість ухвалення рішень з маленьким коефіцієнтом браку. Хто приймає швидкі рішення та помиляється менше за конкурентів, той - найуспішніший", - цитує тижневик головного багатія країни.

На другому місці – Ігор Коломойський зі статком у 3,6 млрд доларів. Саме його тижневик наводить у приклад, розповідаючи про "непривабливий" актив – компанію "Аеросвіт". Експерти ринку говорять про навмисне банкрутство найбільшого авіаперевізника країни, аби не ділитися компанією.

Дмитро Фірташ, який посів четверте місце з 3,3 млрд доларами, єдиний у першій п’ятірці, якому вдалося збільшити свій статок. До вартості своїх активів бізнесмен за рік додав 500 млн доларів. Пан Фірташ також здійснив одну з найгучніших угод 2012 року – він отримав контроль над телевізійним холдингом InterMedia Group, придбавши пакет Валерія Хорошковського.

Подвоїти свій статок до 196,5 млн доларів вдалося Олександру Януковичу. Згідно зі звітом міжнародної аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers, сумарні активи МАКО, яку очолює старший син президента, за 2011 рік перевищили 1,7 млрд грн, повідомляє "Фокус".

Першоквітневий антирейтинг

Свій першоквітневий рейтинг Стоп-10 опублікував тижневик "Корреспондент". До рейтингу, за словами тижневика, увійшли "найексцентрічшніші витівки та вчинки, які гальмують еволюцію країни".

Серед номінантів рейтингу – міністр соціальної політики та жінка-"кішка" Наталя Королевська, "завдяки якій уся країна тепер знає про те, що в Україні є "кошачі магазини", до яких "контрабанда через гуманітарку не прийде".

Також вартий згадки інший номінант – журналіст та письменник Володимир Чередніченко, котрий зробив з президента Віктора Януковича літературного героя. Ще у 2010 році пан Чередниченко видав книгу "Національна ідея", в якій була наступна фраза:

"Сергій Льовочкін подивився в ілюмінатор. Внизу – суцільна темрява. Ніч, що настала, панує над Атлантичним океаном, а тут, у президентському літаку, присутня частка України, яка навіть у такі хвилини працює, мислить, мріє, радіє…" А минулого року пан Чередніченко "видав на гора" наступний твір, який, не мудруючи, назвав "Віктор Янукович".

Знайшлося місце у рейтингу і російському коментатору Дмитру Кисельову, який, коментуючи зустріч пана Януковича з російським колегою Володимиром Путіним у Тверській області, "на очах у багатомільйонної аудиторії зробив з Януковичем те, про що таємно мріє уся українська опозиція, - змішав з брудом", пише "Кореспондент".

Зокрема, пан Кисельов звинуватив українського президента у тому, що той "не мужик", бо буцімто побоявся залишитися "після чоловічої бесіди" на ніч у путінській резиденції і, "як ошпарений" втік назад до України.

"Чому нами правлять брехуни?"

Міняються уряди, міняються президенти, але незмінною залишається звичка влади розповідати народу байки, так само як і звичка народу сприймати брехню влади як належне, пише тижневик "Комментарии".

Тижневик наводить приклад з недавнього минулого, коли 25 лютого Держстат повідомив, що у січні заборгованість із зарплатні зросла на 12,5%. 20 березня прем’єр Микола Азаров розповсюдив заяву про те, що в Україні "суттєво скоротилася заборгованість із зарплатні", а 25 березня той же Держстат повідомив, що у лютому сума боргів із зарплатні зросла ще на 9,7%.

Річ у тім, пише тижневик, що пан Азаров повідомляв про скорочення заборгованості за 2010-12 роки. Але і подальші цифри прем’єра були, м’яко кажучи, неправдивими, зазначає тижневик. Посилаючись на Держстат, пан Азаров повідомив, що заборгованість зменшилася за три роки на 60,7%, тоді як згідно з інформацією Держстата, зарплатні борги скоротилися лише на 39,3%, пишуть "Комментарии".

Однак це не смішно, продовжує тижневик, коли голова уряду не соромиться оголошувати людям, що, виявляється, заборгованість скоротилася.

"Схоже, Микола Янович вважає, що з нашим народом саме та і потрібно чинити. Це в Європі політики бояться звинувачень у брехні, дезінформації та перекручуванні фактів. А в Україні, хто краще збрехав, той і молодець", - пише тижневик.

Українці схильні виправдовувати владу та прощати їй її брехню, тому що самі не без гріха, пише тижневик. Брехню про успіхах в економіці українці, можливо, прощають владі тому, що самі не проти отримувати зарплатню "у конвертах", мінімізовувати податки та користуватися "липовими" пільгами.

Висновки "Снігокаліпсиса"

Сніговий колапс, що минулого тижня паралізував столицю України, змушує задавати питання: чи не призведе повінь у квітні до наступного колапсу і чи є готовою країна відвести загрозу затоплення після небувало сніжної весни, пише "Дзеркало тижня".

Снігопад продемонстрував проблеми організації роботи влади, характерні для усієї системи управління Віктора Януковича, зазначає тижневик і виділяє три головні системні проблеми влади у світлі провалу у боротьбі зі стихією.

По-перше, це відсутність самостійного мислення. Всюди призначені "наглядачі", але, як виявилося, немає ані "тих, хто вирішує", ані "тих, хто відповідає". Прийняти рішення про мобілізацію усіх ресурсів міський штаб насправді не в змозі.

"Без ручного управління Віктора Федоровича координація влади у надзвичайних ситуаціях не працює", - пише "Дзеркало тижня".

По-друге, це безвідповідальність. Усі силові структури, казначейство, Держрезерв давно перетворилися у відокремлені феодальні князівства у Києві, для яких міська влада – не указ, пише тижневик.

І по-третє – це розвал технічної бази держави. Мобілізаційний ресурс влади є мізерним, пише "Дзеркало тижня". У Києві та області розташовується маса військових частин, а для допомоги місту не змогли відправити жодного армійського тягача або КАМАЗа. Ніхто не згадав, на випадок такого стихійного лиха є спеціальна структура – Держрезерв, який, не чекаючи ніяких команд, мав би дати Києву пальне, машини, одяг, продукти та медикаменти.

"Але Держрезерв може щось дати знову ж таки, якщо хтось туди щось поклав, а не роздерибанив", - зазначає тижневик.

Підготував Віталій Модло, Служба моніторингу BBC.