Міжнародна преса про смерть Березовського: сумніви і підозри

Міжнародна преса ставить під сумнів версію про самогубство Бориса Березовського, так само, як і заяви про його "покаяння" та бажання повернутися на Батьківщину, озвучені у Росії лише після смерті олігарха, якого називають "хрещеним батьком Кремля".

Смерть людини, що нажила мільярди після розпаду Радянського Союзу та була причетна до приходу до влади Володимира Путіна, викликала ажіотаж як у Росії, так і в Британії - пише Financial Times. Газета наголошує, що хоча перші дані начебто підтверджують версію про самогубство Березовського, проте поліція і надалі проводитиме додаткові експертизи, результати яких стануть відомі лише за кілька тижнів.

"Друзі відкритого критика президента Путіна стверджують, що впродовж останніх місяців Березовський багато заборгував і перебував у стані депресії. Проте деякі з них наполягають на тому, що він ніколи б не покінчив самогубством", - пише FT.

Видання також припускає, що смерть Бориса Березовського може поставити нові питання у розслідування отруєння Олександра Литвиненка, а це, у свою чергу, може призвести до чергового охолодження у відносинах Лондона і Москви, які почали покращуватися після візиту до Росії британського прем'єра Девіда Кемерона у 2011 році.

Про те, що мало хто із близького оточення Березовського вірить у його самогубство, пише і Guardian.

"Ці підозри (про насильницьку смерть Березовського - ред.) можна зрозуміти. Кремль, врешті-решт, має некрасиву репутацію, пов'язану із ліквідацією його ворогів за кордоном, а Березовський, без сумніву, був таким ворогом. Британський уряд упевнений, що друг Березовського Литвиненко у 2006 році був вбитий агентами Кремля, засланими до Лондона із Москви", - пише у Guardian Люк Гардінг.

Журналіст нагадує, що дізнання щодо смерті Литвиненка має розпочатися у Британії у жовтні цього року. "Березовський казав, що дуже хотів би бути на цьому дізнанні - ось іще одна причина, чому усі так спантеличені його смертю", - додає журналіст.

Із посиланням на друзів Березовського, Guardian також нагадує про інші сумні долі росіян у Британії: смерть ділового партнера Березовського Бадрі Патаркацишвілі у 2008, яку пояснили серцевим нападом, замах на банкіра Германа Горбунцова, і поки що ніяк не пояснену смерть Олександра Перепиличного.

"Російські емігранти - противники Путіна - упевнені, що його режим здатний на все, і тому лише припускають, хто може бути наступним", - пише Люк Гардінг. Він пригадує дещо з власного досвіду, коли у 2007 він був кореспондентом Guardian у Москві, а газета опублікувала інтерв'ю із Борисом Березовським.

"Наступного дня... підозрілі молодики ходили за мною московськими вулицями, із моєї електронної пошти зникли усі повідомлення із тегом "Березовський", а еф-ес-бешники залізли до моєї московської квартири", - пригадує журналіст.

Ще одна перемога Путіна?

Французька L'Express публікує інтерв'ю із письменником Володимиром Федоровським, який на початку 90-х неодноразово зустрічався із Березовським, і якого він вважає символом епохи. Письменник розповідає, що коли здоров'я президента Єльцина стало стрімко погіршуватися, близький до нього олігарх Борис Березовський склав своєрідний "фоторобот" того, як має виглядати наступник Єльцина:

"Ідея полягала у тому, щоб знайти ще більш націоналістично налаштованого, ніж Євген Примаков, але здорового та молодого наступника... Але потім творіння вислизнуло з-під впливу свого творця", - розповів Володимир Федоровський в інтерв'ю L'Express.

Частково, як вважає російський письменник, у цьому був винен і сам олігарх:

"Березовський вважав, що зможе легко маніпулювати Путіним, але це виявилося фатальною помилкою. Навпаки, Путін прибрав усіх, хто, як Михайло Ходорковський, не дотримувався його правил", - каже Володимир Федоровський, і додає: "Для Путіна смерть Березовського, врешті-решт, є свого роду перемогою. Труп олігарха ілюструє ідею, що ті, хто не знають свого місця, погано завершують", - подає слова Володимира Федоровського L'Express.

Депресія із покаянням?

Борису Березовському, напевне, сподобалося б спостерігати за реакцією на його смерть - пише оглядач International Herald Tribune Маша Гессен. Так само, напевне, він би оцінив "гру" Кремля, який нині твердить про існування "покаянного листа" від Березовського на ім'я російського президента Путіна, якого він свого часу привів до влади, а потім став нещадно критикувати, закликаючи аж до силового повалення "путінського режиму".

"Важко повірити, що Кремль не оприлюднив би таке послання, як тільки воно надійшло, - кращої можливості для пропаганди та зловтіхи годі й вигадати", - пише оглядач International Herald Tribune.

Про реакцію Кремля на смерть Бориса Березовського пише і німецький Spiegel. Автор статті Беньямін Біддер нагадує, що рік тому, коли Березовський зареєструвався у Twitter, він попросив у росіян пробачення за "свою жадібність" і за те, що "припустився багатьох помилок, серед яких олігарх назвав приведення до влади "тирана та узурпатора" Путіна.

До інавгурації Путіна у травні 2012 року Березовський оголосив про нагороду у 500 млн рублів за його арешт, а 17 серпня того ж року у листі до Путіна назвав його "диктатором". Все це порушує питання про правдивість нинішніх заяв Кремля про те, що перед смертю Березовський, начебто, "покаявся" і вітав Путіна із днем народження:

"Чи може справді статися так, що людина після 12 років боротьби із Кремлем лише за сім тижнів змінює думку на діаметрально протилежну і вітає противника із днем народження?" - запитує оглядач Spiegel.

Російські анклави у Британії

Financial Times також у статті "Самовари у Сурреї" пише, що смерть Березовського привернула увагу до маєтків росіян у Британії.

"За останні 10 років російські багатії вклали мільйони у маєтки та особняки у двох фешенебельних населених пунктах - у Вентворті, зеленому анклаві у Беркширі, де розташовані близько 700 помешкань росіян, і у Сент-Джорджз-Хілл, що у Вейбрижді, Суссекс, - селищі, що має власну систему охорони та асоціацію мешканців", - пише у FT Джеймс Пікфорд.

Він також подає дані із посиланням на місцевих агентів із нерухомості, що із 430 будинків у Сент-Джорджз-Хілл 100 вже належить росіянам, що від початку роки на росіян припадає до половини угод про покупку нерухомості, і що середня ціна покупки - 7 млн фунтів.

Утім, місцеві мешканці поки задоволені, адже росіяни потребують цілий штат обслуги - від кухарів та економок до водіїв та персональних секретарів, із якими, як пише FT, багаті росіяни інколи консультуються із досить дивних питань, - наприклад, що одягти на збори батьків у приватній школі, де навчаються їхні діти.

Журналіст FT звертає увагу і ще на один цікаву особливість "російських анклавів" у Британії: їхні мешканці досить охоче спілкуються із англійцями, а от близьких відносин із сусідами-росіянами уникають, - "можливо, їм не хочеться бачитися із тими, кого вони знали на батьківщині", - наводить слова одного із ріелтерів журналіст Financial Times.

Крутіше за "Крутих хлопців"?

Британська Independent пише, що якби хтось відважився зняти фільм про Бориса Березовського, то вийшло щось навіть більш божевільне, ніж "Круті хлопці" Мартіна Скорсезе.

"Приватні літаки, підриви автомобілів, загадкові катастрофи вертольотів - біографія Бориса Березовського виглядає неправдоподібно навіть за стандартами Голлівуду", - пише оглядач видання Том Пек.

Утім, автор Independent одразу ж зауважує, що бюджет у цього фільму був би чималий, адже довелося б знімати і на французькій Рив'єрі, і в Сибіру, і на підводному човні.

"А ще знадобився б сміливець, щоб написати сценарій", - пише оглядач Independent, і пояснює: "замовте кілька авторитетних книг про світ, у якому обертався Березовський, і ви побачите, як кілька авторів загадково та передчасно помруть".