Олігархи проти реформ. Західні ЗМІ про рішення КC щодо Артема Ситника
Автор фото, Unian
Рішення Конституційного суду про визнання неконституційним призначення голови НАБУ у 2015 році ставить під загрозу реформи, які Україна розпочала у 2014 році, йдеться у статті, опублікованій на сайті авторитетного Atlantic Council.
Своїм рішенням КС залишив Національне антикорупційне бюро в підвішеному стані. За аналогією тепер можуть бути скасовані в судовому порядку й інші рішення, включно із євроатлантичною інтеграцією країни.
Atlantic Council погоджується із твердженням НАБУ, що рішення суду було політично вмотивованим.
"Згідно з рішенням суду, колишній президент Петро Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, коли призначив Артема Ситника головою НАБУ п'ять років тому. Технічно суд має рацію, й широкий загал знав про це вже давно. І Порошенко, і його наступник Володимир Зеленський добре знали про потенційні проблеми із конституційністю призначення Ситника, однак ані вони, ані парламент не посіпішали ініціювати законодавчі зміни", - пише автор Atlantic Council Тетяна Шевчук.
Усі попередні роки Артем Ситник відбивав атаки з різних боків у намаганнях поставити під політичний контроль інституційну незалежність НАБУ.
На його боці була підтримка таких міжнародних партнерів України - МВФ, Світового банку, Євросоюзу. Усі вони наполягали на незалежності НАБУ, яка була запорукою їхньої співпраці з Україною.
Від вересня 2019 року, коли запрацював Вищий антикорупційний суд, тиск на НАБУ посилився.
З'явилися перспективи притягнення до відповідальності багатьох людей, які займали високі посади.
А нещодавно стало відомо, що НАБУ відігравало ключову роль в операції ФБР проти українського олігарха Ігора Коломойського, проти якого висунуті звинувачення у відмивання коштів у США.
Автор фото, Unian
"Останнє рішення Конституційного суду стало зручним способом поставити під знак питання незалежність НАБУ, а для президента і парламенту - уникнути звинувачень у політичному тиску. Рішення створює передумови для внесення поправок до чинних законів, які регулюють роботу НАБУ, та призначення нового і слухняного директора бюро," - пише Тетяна Шевчук.
Рішення Конституційного суду поставило під загрозу не лише майбутнє одного антикорупційного органу. Воно може стати небезпечним прецедентом для намагань переглянути усі попередні реформи, включно із законами про відкриття ринку землі та так званим "антиколомойським законом", який заборонив повернення Приватбанку попередньому власнику.
Atlantic Council нагадує, що за багатьма поданнями до Конституційного суду стоять депутати лояльні до Коломойського або прокремлівські політичні сили, які прагнуть повернути країну до російської сфери впливу.
З різних причин і ті й другі прагнуть дискредитувати Україну в очах міжнародних партнерів і покласти край періоду євро-атлантичної інтеграції, який розпочався у 2014 році. Успіх цієї неочікуваної коаліції залежить багато в чому від загрузлих у корупції українських судів, йдеться в статті.
"Ситуація є неприємним нагадуванням, що українська судова система є найслабшою ланкою в намаганнях реформувати Україну. Поки в країні не встановлять реальне верховенство права, поодинокі кроки у правильному напрямку, як от заснування НАБУ у 2015 році, розбиватимуться об стіну корумпованої судової системи, яка ніколи не дасть країні досягти точки неповернення у європейській інтеграції," - робить висновок Atlantic Council.
Тим часом інша авторитетна організація Intellinews наводить думку експерта фінансового ринку щодо майбутнього НАБУ.
"У найближчі дні ми очікуємо конкретики щодо теперішнього статусу Ситника, хоча заява офісу Зеленського залишає мало надій на те, що президент бачить Ситника директором НАБУ," - вважає аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.
Ймовірне звільнення Ситника поставить під питання незалежність НАБУ, принаймні в очах західних партнерів.
"Якщо так, то шанси України отримати фінансування із Заходу під знаком питання, а отже зростає ризик дефолту України," - зазначає Паращій.
Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба Моніторингу ВВС
