"Роботи битимуться, як живі солдати". Як війна Росії проти України перетворилася на хайтек-конфлікт

Війна в Україні перетворилася на поле високих технологій.

Небо над країною гуде від розвідувальних і бойових дронів, а безпілотні катери вже серйозно пошкодили російський флот у Чорному морі.

Тепер Україна запустила масштабну програму озброєних наземних роботів.

Наземні роботизовані системи (UGV, як їх називають в українській армії), вже довели свою ефективність.

Є повідомлення, що наземні роботи успішно відбивали російські атаки й навіть брали солдатів супротивника в полон.

Кажуть, що українські та російські бойові роботи вже "зустрічалися" на полі бою, причому людей там не було зовсім.

"Роботизовані війни вже відбуваються", - твердить Олександр Афанасьєв командир батальйону UGV у бригаді K2 ЗСУ. Він стверджує, що це перший у світі такий батальйон.

Один зі способів використання цих роботів - встановлення на них кулеметів Калашникова.

"Вони відкривають вогонь там, куди піхотинець і кроку не наважиться ступити. А UGV може спокійно ризикувати своїм "життям"", - розповідає майор Афанасьєв.

Його батальйон також використовує "камікадзе" - UGV з вибухівкою на батарейках, які знищують ворожі позиції та укриття.

На відміну від повітряних дронів, що гудуть над головою, ці роботи майже не шумлять, тож супротивник не отримує попередження про наближення удару.

Заступник командира танкового батальйону 33-ї окремої механізованої бригади з позивним "Афган" розповідає: один український робот із кулеметом влаштував засідку на російський бронетранспортер, а інший тижнями захищав українську позицію.

Однак Афган визнає: у роботів є обмеження автономності на полі бою. Більшість з них пов'язані з етикою та міжнародним гуманітарним правом.

"Сучасні UGV працюють частково автономно: вони самостійно пересуваються, спостерігають і виявляють ворога. Але вирішувати, коли відкривати вогонь, завжди має людина - оператор", - пояснює він.

"Роботи можуть помилково поцілити не того противника або зачепити цивільного, тому останнє слово завжди залишається за оператором".

Більшість озброєних роботів керуються дистанційно через інтернет з безпечної відстані.

Різноманітність функцій

Українські бойові роботи можуть бути оснащені кулеметами та гранатометами, встановлювати міни та колючий дріт.

Проте більшість безпілотних машин продовжують виконувати традиційні завдання: доставляють боєприпаси та евакуюють поранених.

За словами Валерія Залужного, колишнього головнокомандувача ЗСУ та нині посла України у Великій Британії, роль бойових UGV незабаром зросте багаторазово.

На конференції в Лондоні він зазначив, що ударні роботи працюватимуть не поодинці, а в складі великих груп дронів, керованих штучним інтелектом.

"Скоро ми побачимо десятки а то й сотні розумних і дешевих дронів, які атакуватимуть одночасно з повітря, землі та моря", - сказав він.

Головним рушієм розвитку цих технологій стала необхідність.

Повітряні дрони зробили присутність людини на полі бою надзвичайно небезпечною, розширивши так звану "зону ураження" України до 20–25 км від фронту.

"UGV не замінюють піхоту, але допомагають їй виживати, - пояснює майор Афанасьєв. - Україна може дозволити собі втратити роботів, але ніяк не бойових солдатів".

Армія стикається з гострим дефіцитом особового складу, і поповнити втрати новими солдатами стає все важче - і саме тут на допомогу приходять машини.

"Роботизовані війни - наша реальність"

Росія теж розробляє бойових роботів, наприклад Kuryer. За даними російських ЗМІ, його можна оснастити вогнеметом і важким кулеметом, як на танках, а також він здатен автономно діяти до п'яти годин.

Російська армія також використовує роботів-камікадзе "Жабка" для підриву українських позицій.

Зіткнення російських і українських бойових роботів на полі бою - лише питання часу, враховуючи зростання їхньої кількості та можливостей, переконаний Юрій Поріцький, генеральний директор української компанії Devdroid, яка минулого року випустила сотні "ударних дронів" для армії.

"Роботизовані війни можуть звучати фантастично, але на полі бою немає нічого фантастичного. Це наша реальність", - каже він.

Devdroid працює над системою, яка дозволить роботам повертатися на базу при втраті зв'язку з оператором.

У майбутньому машини зможуть самостійно йти до цілі, виконувати завдання - наприклад, стежити за наступаючим ворогом і за потреби вступати в бій та повертатися на базу.

Погляд у майбутнє

Ще один український виробник наземних роботів, компанія Tencore, у 2025 році випустила для армії понад 2 000 таких машин.

За словами її директора Максима Васильченка, у 2026 році попит може зрости до близько 40 000 одиниць, причому 10–15% з них будуть озброєні.

"Ударні наземні дрони стануть незамінними, у цьому немає жодних сумнівів", - запевняє він.

У подальшому Васильченко прогнозує, що роботи будуть воювати у "людській формі".

"Це вже не буде фантастикою".