Політичні підсумки року: 15 миттєвостей 2015-го

Рік, що минає, був надзвичайно багатим на політичні події. Експерти, політики і просто спостерігачі соцмереж можуть годинами сперечатися, почалися в Україні реформи чи ні, бореться влада з корупцією чи лише імітує боротьбу, потрібна Україна Заходу чи ні, і взагалі #зрада чи #перемога.

ВВС Україна пропонує згадати найяскравіші події та тенденції 2015 року, в якому політика переплелася з геополітикою, економікою, юриспруденцією та військовою справою.

Мінськ: є початок, немає кінця

"Другі мінські угоди" стали результатом багатогодинних перемовин лідерів "нормандської четвірки" у ніч проти 12 лютого – після того як стало зрозуміло, що "перші мінські угоди" не виконуються.

Аналітики констатували зрив угод практично одразу після підписання: бойовики самопроголошених "республік" обстрілювали Дебальцеве навіть після того, як, за домовленостями, мало настати повне припинення вогню.

Жоден пункт "Мінська-2" досі не виконаний повністю, а український та російський лідери перекладають вину на зрив один на одного. При цьому всі підписанти угод наполягають: саме ці домовленості є єдиним шляхом до миру на Донбасі.

Найімовірніше, кажуть експерти, дію угод, розрахованих до кінця цього року, продовжать.

Чинник Коломойського

У березні після гучного конфлікту довкола контролю над компанією "Укртранснафта" тодішній губернатор Дніпропетровщини написав заяву про відставку.

Його відносини з Києвом лишаються неоднозначними. З одного боку, сам Коломойський каже, що <link type="page"><caption> конфлікту з Петром Порошенком</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/03/150326_or_kolomosky_team_work" platform="highweb"/></link> у нього немає.

З іншого – <link type="page"><caption> називає</caption><url href="http://lb.ua/news/2015/12/03/322600_igor_kolomoyskiy_ya_gotov_tomu.html" platform="highweb"/></link> главу адміністрації президента "архітектором узурпації" влади та про всяк випадок не повертається до України. А переслідування його близького соратника <link type="page"><caption> Геннадія Корбана</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/10/151031_korban_ukrop_story_sx" platform="highweb"/></link> сам <link type="page"><caption> олігарх</caption><url href="http://lb.ua/news/2015/11/01/319869_igor_kolomoyskiy_dele_korbana.html" platform="highweb"/></link> називає політичним.

Цього року команда Коломойського створила власну політсилу – УКРОП – і показала непоганий результат на місцевих виборах, здобувши, зокрема, крісла мера Дніпропетровська та голови Волинської облради.

Депутати під ударом

Цього року парламент повністю або частково позбавив недоторканності одразу трьох депутатів.

У червні парламент зняв недоторканність з Сергія та Сергія Мельничука. Згодом брат колишнього глави Адміністрації президента зник з поля зору правоохоронців, а пан Мельничук досі продовжує ходити на допити.

А у вересні візит генпрокурора Віктора Шокіна до парламенту закінчився зняттям недоторканності і арештом одного з лідерів Радикальної партії Ігоря Мосійчука. Невдовзі суд визнав позбавлення його імунітету незаконним. Зараз пан Мосійчук перебуває у лікарні.

У кулуарах парламенту час від часу з’являються чутки про те, хто може стати наступним суб’єктом прокурорських подань. А дискусія про зняття депутатської недоторканності, яку вкотре в історії України ініціював у січні Петро Порошенко, закінчилася нічим: до голосування за його проект змін до Конституції у другому читанні так і не дійшло.

Не думай про червоне

У квітні парламент ухвалив так званий "декомунізаційний пакет", який передбачав, зокрема, визнання низки організацій на чолі з УПА борцями за незалежність України, відкриття архівів радянських спецслужб та заборону комуністичних назв та символіки.

Саме через один з цих законів колись найпотужнішу в державі Компартію України позбавили статусу учасника виборчого процесу.

Щоправда наприкінці грудня Венеціанська комісія гостро розкритикувала положення декомунізаційного закону, а влада пообіцяла змінити його найсуперечливіші норми.

Так чи інакше, наступний рік має всі шанси стати в Україні роком масштабних <link type="page"><caption> перейменувань</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/12/151224_kirovograd_rename_old_names_vc" platform="highweb"/></link>: профільний комітет Ради вже затвердив першу сотню назв населених пунктів, які досі носять комуністичні імена.

Вибори у Чернігові

Липневі довибори депутата парламенту від 205-го чернігівського виборчого округу перетворилися на захопливий серіал з елементами детектива, трилера та комедії абсурду.

Головних дійових осіб було двоє – близький соратник Ігоря Коломойського Геннадій Корбан та голова Державного управління справами Сергій Березенко. Антуражем стали заяви спостерігачів про виборчі порушення, "чорний піар", пошуки зброї у автомобілях та повідомлення про масовий підкуп виборців, апогеєм якого стала неприхована роздача чернігівцям продуктових наборів.

Переможцем, зрештою, став пан Березенко, а от програла, як констатували спостерігачі, – особливо після того, як правоохоронці не поспішали з розслідуванням виборчих порушень, – вся Україна. Чернігів показав: навіть після Євромайдану "брудні" вибори є більш ніж актуальною проблемою.

Вибухи, підриви, стрілянини

Поліція не під запис стверджує: тривалі бойові дії на сході призвели до того, що країна зараз просто переповнена зброєю. СБУ регулярно рапортує про вилучення стволів, вибухівки та боєприпасів і запобігання терактам у різних куточках країни, однак протягом цього року кілька інцидентів, пов’язаних з використанням зброї у мирних містах, набули загальнонаціонального резонансу.

У квітні біля під’їзду свого будинку невідомі розстріляли відомого опозиційного активіста Олеся Бузину.

У липні бійці "Правого сектору" в Мукачевому зчинили перестрілку з охоронцями депутата парламенту Михайла Ланя.

Наприкінці серпня четверо правоохоронців загинули внаслідок вибуху гранати під час мітингу біля Верховної Ради.

Суди у цих справах досі не закінчились, однак у "Правому секторі" та "Свободі" вже заявляють про політичне підґрунтя справ проти своїх членів та активістів.

Нова поліція

Реформа системи органів внутрішніх справ – мабуть, найпомітніша з реформ, ініційованих після перемоги Євромайдану. У липні Київ став першим містом, де запустили нову патрульну поліцію. До кінця року вона запрацювала ще у кількох великих містах, а у 2016-му "копи" повинні з’явитися від Закарпаття до Сєверодонецька.

Утім, процес переатестації "старих міліціонерів" у "нових поліцейських" викликає у активістів та спостерігачів дедалі більше питань.

Спочатку громадськість активно протестувала проти призначення до керівництва Нацполіцією одіозного Сергія Паскала, потім бурхливу реакцію соцмереж викликала звістка про те, що переатестацію успішно пройшла принаймні частина "беркутівців", причетних до розгону студентського Євромайдану у листопаді 2013 року.

Стосунки з Росією: обережно, все закривається

За минулий рік Київ суттєво обмежив свої політичні та економічні відносини з Москвою: між Україною та Росією припинилося пряме авіасполучення, Київ зменшив обсяги закупок російського газу, відмовився гасити створений Віктором Януковичем 3-мільярдний борг та, нарешті, не перешкодив громадським активістам перекрити постачання та електроенергії до анексованого Росією Криму.

У відповідь Росія заявила, що припиняє дію торговельних преференцій для Києва в рамках зони вільної торгівлі і, більше того, запроваджує ембарго на постачання продовольчих товарів з України.

Розвиток двосторонніх відносин наступного року немалою мірою залежатиме від того, яку стратегію поведінки Кремль обере щодо конфлікту на Донбасі.

Губернатор з амбіціями

Діяльність Міхеїла Саакашвілі, несподівано призначеного у травні цього року губернатором Одещини, викликає кардинально різні емоції. Одні вважають його "двигуном реформ", інші – популістом та "гастролером". У соцмережах можна знайти довжелезні обговорення його досягнень – реальних чи вигаданих – в Одесі.

У будь-якому разі, під кінець року пану Саакашвілі, здається, стало тісно у приморському місті. Його "Антикорупційний форум" і рух "Очищення країни", вважають багато спостерігачів, є платформою для створення власної політичної партії і – далі – здобуття прем’єрського крісла.

Так чи інакше, наступний рік голова Одеської ОДА збирається почати з всеукраїнського турне на підтримку свого руху.

Резонансні справи: тупцювання на місці

2015 рік не приніс помітного прогресу ані у розслідуванні корупційних оборудок представників колишньої влади, ані у виявленні винних у злочинах, скоєних на Майдані. Активісти підозрюють, що розслідування резонансних справ затягується, у Генпрокуратурі ці закиди заперечують.

Тим часом Інтерпол знімає зі свого сайту оголошення про розшук Віктора Януковича.

Не краще просувається і розслідування махінацій "нової влади". Гучна справа "діамантових прокурорів" так і не дійшла до суду, а гучні корупційні звинувачення з боку губернатора Одещини Міхеїла Саакашвілі залишаються без процесуального продовження.

Тим часом заступники генпрокурора Давид , Віталій Касько, а також низка відомих політиків та громадських активістів затято критикують Віктора Шокіна, і це означає, що протистояння в Генпрокуратурі перенесеться у 2016 рік.

Місцеві вибори

завершили оновлення української влади після Євромайдану. Вибори місцевих рад уперше пройшли зановою системою, і це дещо дезорієнтувало виборців, однак українські та міжнародні спостерігачі визнали кампанію прозорою та демократичною.

Не обійшлося без ексцесів. Не відбулися в один день з "рештою України" вибори у Маріуполі та Красноармійську – їх довелося проводити пізніше. А у Кривому Розі після серії протестів, організованих за допомогою "Самопомочі", парламент призначив нові вибори мера на березень наступного року.

Скільки часу пропрацюють новообрані місцеві ради, наразі невідомо: якщо до лютого Рада схвалить зміни до Конституції, наступного разу на дільниці українцям доведеться йти вже восени 2017-го.

Приїзд Байдена

Візит віце-президент США розглядався в Україні як ледь не найважливіша подія кінця політичного року. "Байден прийде – порядок наведе" - сумно жартували соцмережі очікуючи від американського гостя "допомоги" у вирішення українською владою цілої низки питань – від долі прем’єра до швидкості реформ.

Кульмінацією візиту стала його промова у Верховній Раді. Підсумками – збереження посади глави уряду за Арсенієм Яценюком, заклики продовжувати децентралізацію та попередження: Україна не повинна втратити свій, можливо, останній шанс реформуватися.

"Україна залишається в центрі наших національних інтересів", - заявили у Білому Домі перед візитом Байдена. Чи збережеться ця ситуація наступного року, залежатиме від того, чи скористається Київ порадами американського віце-президента.

Візам – не бути

У грудні Україна офіційно завершила діалог з лібералізації безвізового режиму з Євросоюзом і отримала від Єврокомісії офіційне підтвердження: Брюссель запускає офіційну процедуру скасування шенгенських віз для власників біометричних паспортів.

Спостерігачі наголошують: Київ повинен виконати кілька технічних зобов’язань перед Брюсселем, однак прогнозують, що скасувати візи можуть вже наприкінці липня.

Наступний рік взагалі має всі шанси стати роком безпрецедентного зближення України з Європою, особливо у світлі того, що з 1 січня має запрацювати повномасштабна зона вільної торгівлі з ЄС. Жартівники дописують до досягнень Києва у цій сфері і потрапляння української футбольної збірної на французький Євро-2016.

Чи є коаліція?

Парламентська коаліція, яка ще на початку року пишалася, що має в своєму активі понад 300 депутатських багнетів, сьогодні не має конституційної більшості. На суперечності всередині коаліції спостерігачі вказували ще у перші дні її існування, однак до формального виходу когось з її складових частин не доходило – аж до початку вересня, коли дверима гримнула Радикальна партія Олега Ляшка.

Нині стосунки у більшості далекі від ідилічних. Юлія Тимошенко каже, що її "Батьківщина" продовжує перебувати в коаліції тільки через те, що в країні триває війна.

"Самопоміч" обговорює можливий вихід з більшості ледь не на кожному засіданні фракції.

Представники БПП і "Народного фронту" регулярно обмінюються "люб’язностями" на грані фолу, а бюджет-2016 вдалося ухвалити лише завдяки голосам депутатів, які не мають до коаліції жодного стосунку.

Антикорупційні спецпризначенці

Зі слів українських політиків виглядає, що запуск створеного цьогоріч за західними лекалами Національного антикорупційне бюро виведе боротьбу з корупцією у державі на новий рівень. Чи справді це буде так, сказати важко: повноцінну роботу його детективи розпочали лише нещодавно після довгого і мало не скандального конкурсу на посаду керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури.

Лише 4 грудня співробітники НАБ внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про <link type="page"><caption> перші провадження</caption><url href="http://www.nabu.gov.ua/novyny/detektyvy-nabu-vnesly-pershi-try-spravy-do-yerdr" platform="highweb"/></link>, а 16 грудня провели перше <link type="page"><caption> затримання</caption><url href="http://www.nabu.gov.ua/novyny/detektyvy-nabu-vykryly-luganskogo-suddyu-habarnyka" platform="highweb"/></link> – їхньою дебютною "жертвою" став суддя з Луганщини.

Чи виправдають слідчі Антикорупційного бюро видані їм аванси та нараховані зарплати, які роблять їх, мабуть, найкраще оплачуваними силовиками в Україні, стане відомо вже наступного року.