Маріуполь без виборів: хто винен і що робити?

Маріуполь – найбільше місто підконтрольної Києву частини Донбасу, стратегічний пункт сил АТО на Сході, ключовий актив економічної імперії Ріната Ахметова – не обрав собі мера та міськраду на недільних місцевих виборах.

Виборчі дільниці у неділю відкрилися, однак проголосувати там не можна було: зранку в день виборів туди не привезли бюлетені.

Такий фінал можна було прогнозувати: процес підготовки Маріуполя до виборів супроводжувався низкою скандалів, конфліктів та навіть фізичних протистоянь, у суть яких було важко вникнути обивателю.

Зараз – коли на портове місто звернули увагу не лише київські спостерігачі, а й навіть у Держдепі США, а політики, чиновники та активісти досить емоційно намагаються знайти винного та вирішити, як вийти з цієї ситуації – ВВС Україна спробувало розібратися в тому, що сталося і чого очікувати у справі маріупольських виборів далі.

У чому суть проблеми?

25 жовтня, у день місцевих виборів, дільниці у Маріуполі не отримали виборчих бюлетенів.

Надруковані бюлетені лежали у місцевій типографії, однак міська територіальна виборча комісія (ТВК) відмовилася їх приймати і відсилати на дільниці.

Частина членів ТВК провели у приміщенні типографії, заповненому пачками з бюлетенями, всю ніч на неділю і сам день виборів, аби не допустити вивозу бюлетенів на дільниці.

Голова ЦВК Михайло Охендовський протягом дня виборів закликав маріупольську ТВК прийняти бюлетені і розпочати вибори бодай о шостій вечора.

Однак надвечір ТВК зібралася на засідання та "прийняла до відома", що вибори у Маріуполі не відбулися.

Чому ТВК не прийняла надруковані бюлетені?

Друк бюлетенів у Маріуполі взагалі перетворився на справжню епопею.

Спочатку ТВК довго не могла вирішити, де саме їх виготовляти. Частина членів комісії виступала проти того, аби друкувати їх у типографії газети "Приазовский рабочий", яка належить холдингу "Сегодня мультимедіа" Ріната Ахметова.

Вони стверджували, що Ахметов був напряму зацікавлений у перемозі на мерських виборах Вадима Бойченка – менеджера його ж Маріупольського меткомбінату ім.Ілліча.

Активісти, частина яких балотувалися на місцевих виборах або входили до ТВК, підозрювали, що друк бюлетенів у типографії, власник якої має такий конфлікт інтересів, відкриває простір для маніпуляцій.

Зрештою, 17 жовтня комісія таки ухвалила рішення друкувати бюлетені у типографії "Приазовского рабочего".

Активісти не погоджувалися з таким рішенням, а увечері наступного дня прийшли під типографію, щоб "проконтролювати" друк бюлетенів та "не допустити, щоб надрукували два комплекти бюлетенів", один з яких міг би використовуватися для фальсифікації виборів. На місце події тоді прибули бійці "Правого сектору" та керівництво обласної міліції, однак у підсумку обійшлося без сутичок.

Утім, 24 жовтня, коли члени ТВК прийшли до типографії приймати запаковані в пачки готові бюлетені, вони знайшли на підлозі понад 20 зіжмаканих бюлетенів – документів суворої звітності, – надрукованих з помилками. Крім того, вони звернули увагу на неточності у маркуванні пачок. Це все, на їхню думку, вказувало на підготовку до фальсифікацій.

Отож 11 з 16 членів ТВК вирішили не приймати бюлетені, викликали на місце події правоохоронців та залишилися ночувати у типографії.

Що кажуть у типографії?

За повідомленнями місцевих ЗМІ, маріупольська ТВК посилала запити у кілька типографій, у тому числі за межами Донецької області, однак жодна з них, крім "Приазовского рабочего" не гарантувала, що бюлетені вдасться надрукувати вчасно.

Закон про вибори не забороняє друкувати бюлетені у приватних типографіях, а, за даними мережі "Опора" жодну іншу типографію України у ході цих виборів не перевіряли на те, чи немає у її власника конфлікту інтересів.

Зрештою, директор типографії Михайло Токарський каже, що законність рішення про друк бюлетенів саме тут підтвердив Донецький окружний адміністративний суд.

Звинувачення у причетності до фальсифікацій він заперечує, а знайдені у приміщенні два десятки бюлетенів він пояснює так: "Можу припустити, що це могла бути халатність моїх працівників, у чому я сумніваюся. З більшою долею вірогідності можу припустити, що це була спланована провокація, організована для зриву видачі бюлетенів. У тому хаосі було легко взяти кілька бюлетенів, а потім підкинути їх".

Що кажуть учасники подій?

Активісти називають непроведення виборів у Маріуполі своєю перемогою і кажуть, що зупинили масштабну фальсифікацію.

"Маріупольці, я пишаюсь вами! Ми знову показали на всю країну, що нами вже не можна керувати так, як було колись", - написала в неділю у Facebook волонтер Галина Однорог, яка балотувалася до міськради від "Батьківщини".

Натомість Вадим Бойченко – кандидат у мери, якого, на думку спостерігачів, підтримувало промислове лобі міста і який був фаворитом виборів, – назвав зрив голосування "порушенням демократичних норм" та заявив, що винуватці повинні понести за це відповідальність.

Обидві сторони виступають за якнайшвидше проведення у Маріуполі нових виборів.

Що каже ЦВК?

У день виборів голова ЦВК Михайло Охендовський заявив, що дії членів ТВК, які не прийняли бюлетені, можуть підпадати під санкції статті Кримінального кодексу про перешкоджання реалізації виборчих прав громадян і натякнув на те, що винні можуть сісти у в’язницю на строк до семи років.

Згодом стало відомо, що він звернувся до правоохоронців з проханням перевірити дії ТВК.

Зараз у ЦВК кажуть, що рішення про те, як діяти в цій ситуації далі, має ухвалити парламент, адже закон не передбачає, що вибори можуть зірватися через відмову ТВК приймати бюлетені.

Що каже обласна влада?

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський перед початком кампанії виступав проти проведення виборів у зоні АТО. Вибори на Донеччині і конкретно в Маріуполі він називає "політичним рішенням керівництва держави".

Після того, як стало зрозуміло, що голосування у Маріуполі таки не відбудеться, Жебрівський заявив, що мешканці міста "продемонстрували свою демократичну зрілість".

"ЦВК проявила заангажованість, підігравши у цій ситуації одній зі сторін, а саме дозволивши друк виборчих бюлетенів у приватній друкарні, що належить олігархові. Натомість силу волі продемонструвала ТВК міста Маріуполь", – написав він у неділю увечері в Facebook.

Що каже міліція?

Управління міліції у Донецькій області заявило, що проводить перевірку дій членів ТВК, а радник глави МВС Іван Стойко у вівторок сказав, що причетним до порушень може бути і сам глава ЦВК Охендовський, який, за його словами, не реагував належним чином на події у Маріуполі.

"Незалежно від статусу, від посади всі будуть допитані, крапку поставить слідство", - цитує його hromadske.tv

Що кажуть спостерігачі?

У мережі "Опора" та донецькому відділенні Комітету виборців України кажуть, що вибори у Маріуполі не відбулися через політичні причини.

Робота ТВК з самого початку кампанії супроводжувалася конфліктами, які подекуди доходили мало не до фізичних сутичок, констатують спостерігачі. Очевидною була тотальна взаємна недовіра членів комісії, які представляли різні політичні табори.

"Замість виконання передбачених законом процедур члени комісії довго займалися політичним протистоянням", - каже ВВС Україна Олександр Клюжев з "Опори".

Водночас, продовжує він, під час кампанії у Маріуполі не відбулося жодних унікальних у порівнянні з іншими регіонами України явищ, а подібні ситуації зустрічалися і в інших містах, проте там комісії докладали всіх зусиль для того, аби вибори таки відбулися.

Наприклад, у Тернополі в типографії знайшли понад тисячу неврахованих бюлетенів, однак на проведення виборів це у підсумку не вплинуло. А в жодному іншому місті України власників типографій, у яких друкували бюлетені, не перевіряли на наявність конфлікту інтересів.

Коли можуть відбутися вибори у Маріуполі?

У неділю Петро Порошенко назвав події у Маріуполі "категорично неприйнятними" та заявив, що звернувся до парламенту, аби там прийняли зміни до законодавства, які б дозволили провести вибори до кінця року.

Рада коаліції цього тижня обговорювала маріупольську проблему двічі – у понеділок та вівторок. Узгодженого законопроекту напрацювати так і не вдалося.

БПП та "Народний фронт" виступають за проведення виборів у Маріуполі 15 листопада, у день другого туру мерських виборів у великих містах. Натомість, за повідомленням "Української правди", "Самопоміч" та "Батьківщина" вважають, що виборчий процес там повинен розпочатися з самого початку, отож вибори мають відбутися не раніше, ніж за два місяці.

Очікується, що Верховна Рада розгляне це питання на початку наступного тижня.

У той же час про необхідність якнайскоріше провести вибори у Маріуполі заявляють на Заході.

У дипломатичній службі ЄС закликали Україну провести вибори у Маріуполі, Красноармійську та Сватовому "у пріоритетному порядку".

А речник Держдепартаменту США заявив: у Вашингтоні очікують, що "в Маріуполі та інших місцях, де вибори не змогли відбутися, виборці зможуть скористатися своїм правом 15 листопада".

Чому про Маріуполь згадали в Брюсселі та Вашингтоні?

У проведенні виборів у найбільшому місті Донеччини, яке перебуває під контролем київського уряду, йдеться не лише про забезпечення прав 330 тисяч виборців Маріуполя, але й про політичне значення цього кроку.

У рамках мінських переговорів Україна наголошує на тому, що вона повністю контролює ситуацію на своєму боці лінії розмежування, а тутешні мешканці мають більше прав та свобод, аніж жителі самопроголошених "республік". Непроведення виборів у Маріуполі ставить це твердження під сумнів, і це вже зараз можна прослідкувати за публікаціями сепаратистських сайтів.

З іншого боку, зараз у Мінську обговорюється питання про модальності ймовірних місцевих виборів на непідконтрольних Києву територіях.

"На переговорах може постати питання: якщо держава не може забезпечити вибори у Маріуполі і Красноармійську, то як вона може забезпечити вибори в межах мінського процесу?" - каже ВВС Україна Олександр Клюжев з мережі "Опора".

За його словами, Київ зацікавлений у тому, аби наводити міжнародним партнерам докази, що він може навести порядок на сході України.

І, видається, ситуація з виборами у Маріуполі у цьому відношенні є справжнім викликом для української влади.