Місцеві вибори: зауваження до закону і того, що лишилося поза ним

Новий закон, за яким у жовтні цього року відбуватимуться місцеві вибори, дістав неоднозначну оцінку фахівців - такі результати експертного опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи". Дослідження презентували у Києві в четвер.

Парламент ухвалив новий STY39651727П’ять новацій місцевих виборівП’ять новацій місцевих виборівДепутати відмовились від мажоритарки, дали партіям монополію на участь у виборах та нарешті запровадили два тури для мерів великих міст. 2015-07-15T14:29:56+03:002015-07-15T16:24:11+03:002015-07-15T16:24:11+03:002015-07-15T16:24:11+03:00PUBLISHEDuktopcat2true про місцеві вибори 14 липня, а президент Порошенко підписав його трохи менше ніж місяць тому. Сама виборча кампанія має розпочатися вже 5 вересня.

Голоси експертів розділилися рівно навпіл щодо того, кращий чи гірший новий закон за попередній. Найбільше голосів набрав третій варіант відповіді - "у чомусь кращий, у чомусь - гірший".

Серед позитивів цього акту більшість експертів назвали запровадження двох турів на виборах мерів великих міст. Серед безперечних вад - складність виборчих процедур.

Експерти, опитані "Демініціативами", передбачають найзапеклішу політичну боротьбу у Дніпропетровській, Київській та Харківській областях, а також у самих Дніпропетровську, Києві та Харкові.

Певні загострення, на думку експертів, також можуть бути на Закарпатті та Одещині.

Найбільшою несподіванкою майбутніх виборів, згідно з опитуванням, експерти називають можливість приходу до влади на місцях непарламентських партій.

Суперечки довкола регіону з особливостями

Діаметрально розділилися думки експертів і щодо того, де можна проводити місцеві вибори на Донбасі. Однакову кількість голосів набрала як відповідь "скрізь, крім прифронтових територій", так і "не потрібно проводити вибори на всій території Донбасу".

Утім, найбільше голосів експертів дістала пропозиція проводити вибори там, "де місцева влада може гарантувати безпеку для учасників виборчого процесу".

Як пояснив заступник голови ЦВК Андрій Магера, нині за поданням Донецької та Луганської обласних цивільно-військових адміністрацій комісія визначила перелік населених пунктів, де неможливо буде провести вибори. Цей список має затвердити Верховна Рада.

Пан Магера також звертає увагу і на ще одну проблему: те, що на цих виборах не зможуть голосувати вимушені переселенці з Донбасу, утім, як і деякі інші громадяни України.

"Нема проблем щодо реалізації пасивного виборчого права, бо виборець із реєстрацією в Луганську, наприклад, може балотуватися десь у Мукачевому. Але проблема є із реалізацією активного виборчого права. Тільки у випадку приналежності до відповідної територіальної громади виборець може голосувати на місцевих виборах", - каже Андрій Магера.

"Але якщо ми хочемо зараз зосередити свою увагу на переселенцях, то не треба забувати, що є інші громадяни, які не зможуть взяти участь у виборах. Це військовослужбовці, особи, які перебувають у місцях позбавлення волі, трудові мігранти - у Києві їх величезна кількість, які мають іншу реєстрацію, але живуть і працюють в столиці", - пояснює чиновник.

Водночас, зауважує координатор виборчих програм Громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська, у той час як військовослужбовці не житимуть постійно там, де служать, а трудові мігранти можуть проголосувати вдома, переселенці з Донбасу навряд чи повернуться додому в найближчому майбутньому, а відтак мають право впливати на місцеву владу там, де нині опинилися.

"Для мене є нонсенс, що громадяни на всій території можуть користуватися пасивним виборчим правом, тобто бути обраними, але не можуть скористатися активним виборчим правом - обирати. Тим паче, що внутрішньо переміщені особи - це громадяни, які вже постійно десь проживають і мають відповідну картку, і житимуть там найближчі роки, а може, взагалі більше звідти не виїдуть. Якщо ця група не матиме своїх представників у місцевій владі, їхні інтереси ніхто не представлятиме", - каже експерт.

Ольга Айвазовська також твердить, що нині до парламенту подано три законопроекти, автори яких прагнуть розв'язати цю проблему. Проте, каже експерт, за нинішніх умов депутатам може забракнути часу чи політичної волі ухвалити ці закони.

Пані Айвазовська також не погоджується з аргументами тих, хто, оперуючи даними про кількість виданих перепусток для перетину лінії розмежування на Донбасі, каже, що переважна більшість переселенців і надалі отримують соціальні виплати саме на Донбасі, а відтак, саме там мають реалізовувати свої виборчі права.

Водночас заступник генерального директора Комітету виборців України Наталія Линник каже, що підтримує позицію "ОПОРи" щодо надати можливості голосування внутрішнім переселенцям, але так само, як і іншим категоріям громадян України, які нині, фактично, позбавлені цього права.

"Ми підтримуємо ідею надання права голосу внутрішньо переміщеним особам, але хочемо наголосити, аби таке саме право голосу було надано і іншим категоріям - і трудовим мігрантам, і безхатченкам, і іншим особам, які не мають реєстрації. Тоді це дійсно відповідатиме принципу рівності громадян у своїх правах", - каже експерт.

При цьому, за словами пані Линник, треба взагалі передивитися принцип приналежності до певної територіальної громади для участі у місцевих виборах, і, запозичивши досвід західних країн, надати право голосу тим, хто платить податки на певній території.

Експерт також каже, що КВУ наполягатиме на ухваленні Виборчого кодексу, аби правила гри не змінювалися під час кожних наступних виборів в Україні.