Реформу прокуратури відклали до літа

Верховна Рада відклала набуття чинності нової редакції закону "Про прокуратуру" на 15 липня.

За відповідний законопроект у вівторок проголосували 249 депутатів.

"Метою відтермінування введення в дію положень про внесення змін до закону України "Про прокуратуру" є усунення чисельних недоліків та неузгодженостей суто технічного характеру", – йдеться у пояснювальній записці до документу.

Один із авторів проекту Юрій Луценко заявив, що місцеві прокуратури не встигли реформувати. Якщо закон "Про прокуратуру" набуде чинності, місцеві прокурори стануть нелегітимними і не зможуть працювати.

"Наслідком цього стане правовий хаос", - сказав пан Луценко.

Перенесення реформи не підтримали більшість членів фракцій "Самопоміч", "Радикальна партія" та "Опозиційний блок".

Депутати домовились ухвалити ще один закон, який уточнить графік і процедури реорганізації структури прокуратури та конкурсного набору нових прокурорів.

Оновлений закон про прокуратуру Верховна Рада ухвалила ще в жовтні 2014 року.

Згідно з ним, з 25 квітня мала розпочатися масштабна реформа генеральної прокуратура – реорганізація структури, скорочення, конкурсний набір працівників та підвищення платні.

Реформу відомства проводить Давід Сакварелідзе, який займався подібною роботою у Грузії, а в лютому став заступником українського генпрокурора.

Що відклали?

З 25 квітня мали розпочатись, зокрема, масові скорочення та реструктуризація системи прокуратур.

Замість нинішніх 638 прокуратур різних рівнів мали заново створити 178 місцевих.

За словами Давіда Сакварелідзе, зараз відомство охоплює майже 19 тисяч людей, після реформи їх має стати близько 10 тисяч.

Нових прокурорів мають відбирати через конкурс, який проводитиме новий самоврядний орган - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія.

Крім того, в оновленій прокуратурі працівникам мали суттєво підвищити платню.

Наприклад, місцевий прокурор мав би отримувати оклад у десять мінімальних зарплат, тобто 12 180 гривень.