Скандал із поштою: нокаут чи нокдаун для Гілларі Клінтон?

"Кожна людина має план, поки її не вдарять по обличчю".

Ця цитата боксера Майк Тайсона стала улюбленою для багатьох політичних гравців у США.

Завдяки скандалу, що розгорівся через використання пані Клінтон особистої пошти під час перебування на посаді державного секретаря, президентські плани Гілларі Клінтон розчиняються у шквалі ударів.

Плановий запуск її виборчої кампанії в липні виглядає не на часі, і необхідність зробити оголошення у квітні - слідом за прес-конференціями та боротьбою за виживання - здається більш ймовірним.

Тепер критики справа і зліва завдають ударів, від яких не так просто ухилитися - внаслідок яких відбувається досить різка зміна курсу.

Усього кілька тижнів тому, пані Клінтон перебувала на гребені хвилі. Вона завоювала значну довіру протягом останніх шести років.

Вона працювала, щоб допомогти Бараку Обамі виграти в 2008 році, і протягом чотирьох років була його держсекретарем. У 2012 році, коли президент дуже сильно потребував підтримки під час Національного з'їзду Демократичної партії, саме її чоловік навів найпереконливіші докази на користь його переобрання у своїй промові.

На особистому рівні пані Клінтон також проявляла силу. Посада держсекретаря дала їй політичний авторитет, якого у неї не було в ролі першої леді або навіть молодшого сенатора з Нью-Йорка.

Її популярність в опитуваннях громадської думки злетіла, і її фотографії з Blackberry стали позитивним інтернет-мемом.

Однак скандал з електронною поштою загрожує всьому цьому.

Найбільша загроза полягає в тому, що є ризик перетворення одного з її найбільш цінних активів - час на посаді держсекретаря - на недолік. Навіть мем з Blackberry отримує тепер більш похмуре забарвлення.

Скандал нагадує багатьом людям не нову Гілларі Клінтон, яка стала всіма улюбленою політичною фігурою, а політичного гравця, який перебуває в глухій обороні.

Девід Корн з журналу Mother Jones, який нещодавно був об'єктом консервативного гніву через викриття ведучого Fox News Білл О'Райлі, пише про це у своїй нещодавній колонці:

"Те, як команда Клінтон відреагувала на конфлікт, стало ознакою того, що, коли справа доходить до комунікаційної стратегії, пані Гілларі і її команда застрягли у 1990-х, покладаючись на тактику "постійної боротьби", - пише він. - "Це погана новина для тих, хто сподівається, що Гілларі у 2016 зробить висновки з прорахунків минулого".

На думку пана Корна, на посаді державного секретаря вона мала б бути більш виваженою, більш обережною, враховуючи її політичні амбіції.

На разі реакція її команди була доволі агресивною, а не скромною, конфронтаційною, а не примирливою - а це лише погіршує ситуацію.

Більше того, навіть після прес-конференції Гілларі Клінтон у вівторок, конфлікт, ймовірно, не буде вирішений - і може легко метастазувати в щось набагато серйозніше.

Джонатан Хаїт з журналу New York проводить порівняння з найбільшим скандалом за участю Клінтонів у 1990-х роках.

"Імпічмент Клінтона, в кінцевому рахунку, став наслідком розслідування, яке почалося зі справи "Вайтвотер", яка виявилась не скандальною", - пише він. - "Викриття електронної пошти пані Клінтон стало наслідком розслідування справи щодо Бенгазі, яка також була не скандальною... Розслідування, які стосуються внутрішнього листування, навіть ті, які засновані на необґрунтованих підозрах, в кінцевому підсумку можуть стати окремими скандалами".

Усім відомо, що любов ЗМІ до плекання ймовірних політичних кандидатів може зрівнятися лише з очевидною радістю їхнього нищення.

Але це - перше випробування для пані Клінтон у кампанії 2016 року. І те, як вона впорається з цим першим випробуванням, може вплинути на всю її подальшу роль як кандидата.