Фермери Литви постраждали від санкцій через Україну

Корови Литви є, мабуть, одними з найбільш несподіваних жертв у війні санкцій між Європейським Союзом і Росією. Для більшості їхнього молока ринку більше немає.

Хоча членство в Європейському Союзі і НАТО надало литовцям почуття безпеки, їхня економіка, як і раніше, тісно пов'язана з Росією.

І це незважаючи на те, що минуло вже більше 25 років відтоді, як Литва отримала незалежність від Радянського Союзу.

Отже, економічний ефект від західних санкцій проти Росії через Україну також відчувається і в Литві.

Країна переробляє значну кількість молока інших країн Балтії, а також завдяки Балтійському морю є транспортним вузлом для постачання товарів у Росію.

Дійсно, експорт продуктів харчування в Росію становить близько 2,7% від річного обсягу виробництва Литви, згідно з даними Європейського банку реконструкції та розвитку.

Це значно більша частка економіки, ніж у будь-якій іншій країні Європейського Союзу.

Сільське господарство є ключовим сектором економіки в країнах Балтії, і Росія є найбільшим ринком для литовських продуктів, таких як сир і йогурт.

Більше третини компаній Литви за базовими ринковими показниками належать до сільськогосподарської або суміжних галузей - і тому дуже постраждали від санкцій.

Падіння цін

"Якщо нічого не зміниться найближчим часом, ми повинні подумати про те, як нам бути далі",- говорить пан Робертас.

Він є одним із найбільших молочних фермерів у країні - його ферма поблизу другого за величиною міста країни, Каунаса, налічує майже 800 корів.

"Зараз ми витрачаємо грошові запаси, - каже він. - Через втрату російського ринку у нас значні надлишки молока, що призвело до падіння цін у Європі нижче прибуткової маржі для фермерів"

"Відтоді, як заборонили імпорт, ціни впали на 32%", - розповідає пан Робертас.

"Я втрачаю близько 70-80 тисяч євро щомісяця через заборону".

Литва приєднується до єврозони

Напружені відносини

Президент Литви Даля Грібаускайте, хоч і співчуває тим підприємствам, які постраждали від санкцій проти Росії, вважає, що фермери повинні орієнтуватися на інші ринки - що є дуже важливим для майбутнього Литви.

"Я буду підтримувати тільки чисті, прозорі ринки. Ми підтримаємо фермерів у нашому наступному бюджеті, але вони повинні змінюватись і адаптуватись до нового", - говорить вона.

Відносини литовського президента з Росією - дещо напружені. Даля Грібаускайте каже, що не розмовляла із президентом Росії Володимиром Путіним з 2010 року і не має жодного наміру це робити.

"Він - агресор. Як ми можемо вести діалог з цією країною?"

1 січня 2015 року Литва приєдналася до своїх сусідів Латвії та Естонії у переході на євро і стала 19 членом єврозони.

Країна зазнала значних економічних змін впродовж останніх років. Запровадження євро є важливою віхою і знаковим схваленням з боку інших країн Європи.

Це також свідчить про відбудову країни після серйозного спаду в 2009 році, коли економіка скоротилася на 15%.

Економічне зростання на 2,8% в 2014 році робить Литву однією з кращих за темпами зростання серед країн Європейського Союзу.

Побоювання "українського сценарію"

У країнах Балтії багато людей побоюються, що вони будуть наступною країною, куди Кремль запустить свою руку. Вони уважно стежать за подіями в Україні і хвилюються, що президент Путін може спробувати і їхню країну включити до складу російської території.

Калінінград, російський анклав на узбережжі Балтійського моря, межує з Литвою, а столиця країни - Вільнюс - лежить у 20 км від кордону з Білоруссю.

Це викликає тривогу, так як багато литовців вважають Білорусь країною, яку Росія може використати як майданчик для військового вторгнення.

Тому, незважаючи на економічні неприємності, викликані санкціями, пані Грібаускайте вважає, що необхідно дотримуватися жорсткої лінії у відносинах з Росією.

Тим не менш, фермери, такі як пан Робертас, не відчувають, що вони повинні платити за політичні проблеми.

"Молочна промисловість дуже важлива - ми можемо дуже швидко її знищити, а відновлення триватиме вічно", - говорить він.