П’ять років Расмуссена: "моє єдине розчарування - Росія"

У середу у НАТО з’явився новий очільник. Колишній норвезький прем’єр-міністр Єнс Столтенберг замінив на посаді 12-го генсека Альянсу Андерса Фог Расмуссена.

Минулої п’ятниці пан Расмуссен попрощався із штаб-квартирою у Брюсселі, де працював понад п’ять років. Його перебування там подовжували двічі.

У вересні 2009 року на новій посаді Андерс Фог Расмуссен зіткнувся з багатьма викликами: війна в Афганістані, напружені стосунки з Росією, світова економічна криза, що загрожувала скоротити видатки країн на спільну оборону.

Тоді, у 2009-му, багато хто з критиків пророкував Альянсу долю Організації Варшавського договору, яка відійшла в історію разом із блоковим протистоянням.

П'ять років потому Андерс Фог Расмуссен каже, що йому вдалося втримати Альянс єдиним і готовим до викликів.

"Ми маємо бути готові відповісти на усі з них: чи це конвенційна загроза нашій території, чи гібридна війна, яку ми бачимо в Україні, чи тероризм, який бачимо в Іраку, чи кібер-атаки, чи ракетні обстріли", - зазначив він у інтерв'ю AP.

Неоднозначний початок

Прихід пана Расмуссена на цю посаду виявився неоднозначним. Тоді дехто називав данського прем’єр-міністра не найкращим вибором для НАТО.

У 2009 році, маючи підтримку ключових союзників серед членів Альянсу, – США, Британії, Франції та Німеччини – Андерс Фог Расмуссен мав і упертого противника – Туреччину. Анкара відмовлялася голосувати за його призначення генсеком через скандал із карикатурами на пророка Мохаммеда в одній з данських газет.

Крім того, Данія за пана Расмуссена не тільки підтримувала американську кампанію в Іраку у 2003 році, а й надіслала свої війська до Афганістану під егідою НАТО.

Данські оглядачі говорили, що за час прем'єрства Андерса Фог Расмуссена їхня країна взяла участь у більшій кількості воєн, ніж за останні 150 років.

Під його наглядом Альянс продовжив кампанію у Афганістані – найбільшу військову операцію організації за усі 65 років існування. Нині ця кампанія добігає кінця. Нещодавно із більш як 100 тисяч натівських військ у Афганістані там залишалося тільки 50 тисяч. А вже до початку 2015 року ця цифра скоротиться ще вчетверо – до 12,5 тисяч військ.

За управління Расмуссена Альянс брав участь у ще одній гучній близькосхідній операції – у Лівії. За повітряної підтримки натівських військ лівійські повстанські сили скинули тамтешнього диктатора Муаммара Каддафі.

Перемовник і реформатор

У Данії Андерса Фог Расмуссена називали гарним перемовником і впертим перфекціоністом. На посаді генсека йому вдалося застосувати ці здібності.

За його управління у НАТО схвалили нову "стратегічну концепцію" - 10-річний план розвитку Альянсу, розроблений з урахуванням нових викликів у сфері безпеки, як-от кіберзлочинності чи міжнародного тероризму.

На тлі глобальної економічної рецесії та загрози скорочення оборонних бюджетів у країнах Альянсу, пану Расмуссену вдалося втримати НАТО вкупі та готовності. За його словами, він не хотів, аби фінансова криза перетворилася у кризу безпеки.

Схвалена у 2012 році на саміті в Чикаго концепція "розумної оборони" була покликана оптимізувати обороноздатність Альянсу – розподілити обов’язки між країнами з раціональнішим використанням військових ресурсів.

Останнім великим новаторським проектом НАТО за часів Расмуссена став План готовності до дій. На початку вересня на саміті у британському Вельсі на тлі неспокою в Україні та побоювань країн Східної Європи щодо геополітичних амбіцій Росії, країни Альянсу погодили створення сил швидкого реагування – кількатисячні підрозділи, здатні за необхідності розгорнутися протягом 48 годин.

"Він скористався можливістю повернути НАТО на карту, - каже Маргр’єт Дрент з Інституту міжнародних відносин Нідерландів. – До того часу, впродовж 25 років після падіння Берлінської стіни НАТО досі шукала мету свого існування".

"Ми реформували наш альянс, налагодили наші структури. Тож загалом, заради справедливості, варто сказати, що за мого перебування на посаді генсека ми зігнали жир і наростили м’язи", - каже пан Расмуссен.

Про свої п’ять років біля керма НАТО він стверджує, що ні про що не шкодує.

Єдине розчарування

І все ж одне розчарування у пана Расмуссена є: за його ж словами, це – Росія.

"Поведінка Росії – моє найглибше розчарування останніх п’яти років, - пише вже екс-натівець у британському виданні Independent. – Моя перша промова на посаді генсека НАТО у вересні 2009 була спрямована на досягнення стратегічного партнерства з Росією. Я вбачав у цьому історичну можливість, яку моє покоління не могло впустити".

Однак Расмуссену не тільки не вдалося розтопити лід у цих стосунках. Нині, після анексії Криму та конфлікту на сході України, відносини НАТО з Росією чи не у найгіршій точці з часів Холодної війни.

"Попри усі наші зусилля після колапсу комунізму Росія, вочевидь, бачить НАТО не як партнера, а як суперника", - зазначає він.

Тож конфлікт у стосунках із Росією тепер залишиться у спадок наступнику Расмуссена – <link type="page"><caption> Єнсу Столтенбергу</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/10/141001_stoltenberg_nato_general_secretary_sa" platform="highweb"/></link>. Крім того, досі залишається невідомим, як розвиватиметься ситуація у Афганістані – коли війська НАТО залишать країну, а бойовики Талібану залишаться.

Так само перед Єнсом Столтенбергом постане викликом "Ісламська держава" - екстремістський рух, який безпрецедентними темпами поширюється Іраком та Сирією, та, за словами західних лідерів, загрожує не тільки Близькому Сходу, а й безпосередньо європейським державам.