Новий порядок на Донбасі: Порошенко йде ва-банк

У президентській ложі Верховної Ради Петро Порошенко не приховував задоволеної посмішки: український парламент синхронно з Європарламентом почав ратифікацію підписаної ним Угоди про асоціацію.

"Сьогодні українська нація робить крок вперед... Європа для України – це рух вперед, це наш рух до майбутнього", – лунали з парламентської трибуни слова міністра закордонних справ Павла Клімкіна.

Однак обличчя десятків депутатів з провладної коаліції були похмурими. А в кулуарах парламенту голосніше, ніж голос Клімкіна звучала промова Юлії Тимошенко, яка спеціально оперативно прибула до Ради.

"Ці закони не принесуть миру, але стануть плацдармом Путіна для подальшого завоювання України", - говорила вона.

Йшлося про два президентські законопроекти, зареєстровані у парламенті як невідкладні у вівторок зранку, – "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" та про амністію "осіб-учасників подій" на Донбасі.

Ці закони у таємному режимі були ухвалені на закритій частині парламентського засідання у спосіб, який викликав нарікання як у спостерігачів, так і у депутатів парламенту.

Таємне голосування

"Янукович і Рибак з "диктаторськими законами" 16 січня були більшими демократами у порівнянні з нинішньою владою", - говорить ВВС Україна позафракційна парламентарка Анжеліка Лабунська.

І пояснює : у січні журналісти могли фіксувати "ручне" голосування тодішньої пропрезидентської більшості за суперечливі закони про посилення покарання для учасників вуличних демонстрацій. У вівторок зранку до ложі преси не допустили жодного журналіста, стенограма першої частини засідання не велася, а на парламентському табло не показали детальні результати голосування за президентські законопроекти по фракціях.

"Я в парламенті вже третє скликання, але такого ще не бачила. Я припускаю, що 226 голосів за ці закони могло й не бути", - каже вона.

Згідно з офіційними даними, обидва президентські законопроекти набрали понад 270 голосів депутатів. Конкретні прізвища депутатів, які проголосували, не оприлюднять.

Підставою для того, щоб провести першу частину засідання Ради у закритому режимі, була присутність у стінах Ради начальника Генштабу Збройних сил Віктора Муженка та озвучення ним конфіденційної інформації про хід антитерористичної операції на сході України.

"Напередодні виборів брати на себе іміджевий тягар цих законів ніхто не хотів. Якби ми голосували за них у відкритому режимі, кнопки "за" натиснули б хіба що комуністи і частина "регіоналів", - ділиться своїм баченням таємності один з депутатів від УДАРу.

Пізніше, спілкуючись з журналістами, Петро Порошенко заявив, що не побачив процедурних проблем з ухваленням законопроектів.

"Непередбачувані наслідки"

Про те, що ухвалення цих документів є принципово важливим для президента, свідчили події понеділкового вечора.

Спочатку президент за зачиненими дверима провів консультації з головами парламентських фракцій, причому вони тривали понад три години - набагато довше запланованого.

Петро Порошенко назвав свої проекти "інструментом, який дозволяє розпочати політичну реалізацію програми з впровадження миру".

"Звертаю вашу увагу, що зрив цього процесу тягне за собою непередбачувані наслідки, і кожен з вас може зрозуміти, які", - заявив глава держави на початку переговорів.

Після зустрічі з главами фракцій президент ще понад годину обговорював деталі законопроектів зі спікером Олександром Турчиновим.

Лише за підсумками цих переговорів напрацювали фінальний текст документа. На сайті Верховної Ради він з’явився уже після початку закритого засідання парламенту і у певних моментах відрізнявся від оприлюдненого інтернет-ЗМІ напередодні проекту документа, який викликав шквал критики у соціальних мережах.

Закони про Донбас

Президентські законопроекти стосуються окремих районів Донецької та Луганської областей, очевидно, тих, які нині зайняті проросійськими сепаратистами, – остаточний список має затвердити Верховна Рада.

На цих територіях діятиме особливий порядок призначення керівників судів та прокуратури – у цьому процесі братимуть участь місцеві органи влади. Крім того, там формуватимуть з місцевих мешканців загони "народної міліції", які діятимуть разом з "офіційними" правоохоронцями.

Там діятиме особливий режим економічної діяльності, а бюджетне фінансування здійснюватиметься за захищеними статтями бюджету.

Прикордонним територіям України можна буде укладати угоди про транскордонне співробітництво з російськими регіонами.

Крім того, йдеться про гарантії на "вільне користування російською та будь-якою іншою мовою у суспільному та приватному житті".

Окремо прописано норму про недопущення переслідування учасників збройних формувань, самопроголошених органів влади у східних областях, якщо вони складуть зброю та відмовляться від протиправної діяльності протягом місяця з дня набрання чинності цим законом. Амністія не поширюватиметься на осіб, які вчинили тяжкі злочини, а також були причетними до падіння літака рейсу МН17 і перешкоджали розслідуванню цієї катастрофи.

Передбачається, що 7 грудня на цих територіях проведуть позачергові місцеві вибори, і обрані на них ради не можна буде достроково розпустити.

"Капітуляція"

"Сьогодні оголошено капітуляцію України у цій війні", - говорив у кулуарах парламенту лідер фракції "Свобода" Олег Тягнибок.

На думку критиків президентського підходу до вирішення кризи на Донбасі, реалізація цих законів означатиме, що тягар відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу ляже на український бюджет, хоча щонайменше частину відповідальності за наслідки конфлікту несе Росія, яка, зі свого боку, причетність до подій на Сході заперечує.

Узгодження кандидатур керівників правоохоронних відомств з місцевими органами у кулуарах парламенту називали легалізацією структур самопроголошених ДНР та ЛНР, а "народна міліція", за словами депутатів, стане просто новою назвою "ополчення", яке веде боротьбу проти сил АТО.

Депутати не могли знайти відповіді на питання, яким чином держава зможе забезпечити демократичність місцевих виборів на територіях, які вона не контролює, і чи не стане можливий прихід у політичне поле представників "ЛНР" та "ДНР" легалізацією "терористичних організацій", як називає українська влада ці формування.

Турбує також доля державної мови на цих територіях – жодного слова про гарантії її функціонування у президентських законах не було.

А нові можливості для транскордонного українсько-російського співробітництва багато хто тлумачив як збереження непідконтрольності міждержавного кордону Києву.

"Мир такою ціною можна було отримати ще п’ять місяців тому. То хто відповість за сотні смертей наших хлопців протягом усього цього часу?" - обурюється Анжеліка Лабунська.

Співрозмовники ВВС Україна розповіли, що на закритій частині засідання Петро Порошенко пояснив необхідність ухвалення законів тим, що це – єдиний шлях до миру, який він бачить і за який готовий взяти на себе відповідальність.

"Президент сказав дуже просто: хто не хоче миру і (відповідно) не хоче голосувати (за його закони) – хай складає мандат і йде на фронт", - каже ВВС Україна один з лідерів Партії регіонів Борис Колесніков.

Задати главі державі питання, які б конкретизували його бачення мирного процесу чи розсіяли б побоювання депутатів щодо деяких суперечливих положень цих законів, депутати не мали можливості.

"Турчинов поставив закони на голосування у брутальний спосіб", – каже Юрій Сиротюк зі "Свободи".

Шестеро депутатів – четверо членів "Батьківщини" та двоє позафракційних – уже зареєстрували в парламенті постанови про скасування рішення про підтримку президентських законів. Однак історія свідчить, що шанси такої ініціативи на успіх є мінімальними.

Відповідальність президента

"У нас є проблема. Не підходити до неї, не починати з нею розбиратися – це по-дурному", - каже ВВС Україна голова парламентського комітету з питань місцевого самоврядування Давид Жванія.

За його словами, ухвалені у вівторок закони при всій їхній неоднозначності теоретично дозволять розпочати мирний процес на Донбасі.

Дострокові вибори у нині окупованих районах, за його словами, можна провести у разі складення зброї бойовиками, а обрані на них люди у будь-якому разі стануть кращими переговірниками з Києвом, ніж нинішні польові командири і самопроголошені "чиновники" "народних республік", які часто навіть суперечать один одному.

"До того, як закони будуть введені в дію, на Донбасі повинен бути встановлений мир і українська влада", - однозначно стверджує лідер фракції УДАР Віталій Ковальчук.

Що робити, якщо "ЛНР" та "ДНР" або, як стверджує низка українських і західних політиків - Росія, не припинять спротив урядовим силам на Донбасі і не допустять українську владу на підконтрольні ним території?

Віталій Ковальчук каже, що в такому разі партнери України – ЄС та США – отримають можливість запровадити проти Москви ще жорсткіші санкції. Однак сподівається, що до цього не дійде, і закони, які взагалі не передбачають існування на сході України жодних "народних республік", діятимуть.

У вівторок лідери сепаратистів заявили, що ухвалені Радою закони "дають шанс на мир". При цьому ще напередодні так званий "прем’єр ДНР" Олександр Захарченко заявляв, що його самопроголошене утворення вимагатиме від Києва рівноправності.

Так чи інакше, президент увечері у вівторок заявив, що його закони не діятимуть, якщо "відповідних кроків" не зробить "друга сторона" - самопроголошені "республіки".

Утім, не всі депутати, які підтримали президентські закони, поділяли думку президента про те, що ці документи можуть "основою миру на Донбасі".

"Технічно реалізувати ці закони неможливо – парламенту потрібно приймати додаткові рішення. Бо, наприклад, процедура участі місцевих органів влади у призначенні прокурорів ніде не прописана, і подібних питань ще чимало. Тому їх ухвалення – це просто елемент гри, демонстрація готовності Києва до компромісу", - каже ВВС Україна один з депутатів від УДАРу.

Єдине, що принципово змінилося після вівторкових голосувань, - це те, що повну відповідальність за шлях виходу з кризи на Донбасі, який точно не буде підтриманий усім політикумом і всім суспільством, взяв на себе президент Петро Порошенко. При цьому - зіпсувавши стосунки з частиною парламентської більшості. І, судячи з радикалізації настроїв як у соцмережах, так і в середовищі коаліції, це стане для нього, як мінімум, зайвою причиною для головного болю під час передвиборчої кампанії.