Саміт G7 у червні відбудеться без Росії

У ході екстреного засідання у Гаазі лідери країн "Великої сімки" ухвалили декларацію, у якій підтримали суверенітет та територіальну цілісність України, і відмовилися від участі у запланованому раніше саміті в російському Сочі.

В ухваленому ввечері 24 березня документі також ідеться про серйозні наслідки для Росії у разі нагнітання ситуації.

"Ми, лідери Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів, президент Ради ЄС і президент Єврокомісії зустрілися в Гаазі, щоб знову підтвердити нашу підтримку суверенітету України, її територіальної цілісності та незалежності", - йдеться у декларації.

У документі наголошено, що міжнародне право забороняє заволодіння частиною або всією територією іншої держави "через примус або силу".

"Це порушує принципи, на яких побудована міжнародна система. Ми засуджуємо незаконний референдум, проведений у Криму на порушення Конституції України. Ми також рішуче засуджуємо незаконну спробу Росії анексувати Крим у порушення норм міжнародного права і положень конкретних міжнародних зобов'язань. Ми цього не визнаємо", - завили лідери країн G7.

Вони також знову підтвердили, що дії Росії "матимуть серйозні наслідки": "У відповідь на порушення Росією українського суверенітету і територіальної цілісності, і для демонстрації нашої рішучості відповісти на ці незаконні дії, індивідуально і колективно, ми запровадили різноманітні санкції проти Росії стосовно відповідальних осіб і організацій".

У Сочі ніхто не їде

У разі подальшого нагнітання ситуації країни "Великої сімки" пообіцяли продовжувати застосовувати проти Росії санкцій, "які надаватимуть все більш істотний вплив на російську економіку".

Окрім того, з огляду на кризу у Криму, саміт "Великої вісімки", запланований на червень у Сочі, не відбудеться.

Про це на своїй сторінці у Twitter повідомив президент Європейської Ради Герман ван Ромпей.

Натомість голови держав та урядів країн "Великої сімки" планують зустрітися в червні у Брюсселі - без Росії.

На думку оглядачів, у такий спосіб лідери країн G7 намагаються посилити міжнародну ізоляцію Росії через дії в Криму.

Раніше канцлер Німеччини Ангела Меркель сказала, що західні країни призупинили підготовку до саміту "Великої вісімки", який мав пройти влітку в російському Сочі, але рішення про виключення Росії із організації наразі не ухвалене.

"В нас є інтереси в Росії, але і в Росії є свої інтереси в нас. Ми повинні наполягати, що міжнародне право необхідно поважати, і ми не можемо стояти осторонь і спостерігати, як його порушують", - казала вона у Берліні.

Перша зустріч

Поки лідери країн "Великої сімки" обговорювали ситуацію в Україні, у кулуарах саміту з питань ядерної безпеки, який також відбувається у Гаазі, зустрілися міністри закордонних справ України та Росії. Це перша зустріч між українськими та російськими урядовцями від часу, коли Росія анексувала Крим.

Як повідомив європейський кореспондент ВВС Метью Прайс, перед зустріччю Сергій Лавров заявив, що "нам не потрібно, щоб усі довіряли нам (щодо відсутності планів вторгнення до східної України). Те, що відбулося в Криму, не було злими намірами, це було захистом росіян".

Сергій Лавров також повідомив, що під час зустрічі із Держсекретарем США Джоном Керрі він наголосив, що світ має поважати результати кримського референдуму.

Він також сказав, що домовився "вдатися до активних дій, аби не допустити безчинства радикалів в Україні".

"Сторони обмінялися позиціями та оцінками щодо нинішньої кризи в українсько-російських відносинах та російської агресії в Криму. Зокрема, в.о. міністра Андрій Дещиця висловив протест щодо рішення російської сторони про анексію території Криму та запевнив, що Україна продовжує розглядати Крим як невід'ємну частину своєї території", - йдеться у заяві, поширеній українським МЗС за підсумками зустрічі.

Там також повідомили, що сторони домовилися про недопущення подальшої ескалації ситуації у Криму, а також у східних і південних областях України.

У свою чергу генсек ООН Пан Гі Мун на початку саміту з атомної безпеки застеріг від використання кризи в Україні у якості приводу для прагнення отримати атомну зброю.

"У випадку з Україною гарантії безпеки були основоположною умовою її приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Проте, довіра до запевнення, даного Україні у Будапештському меморандумі 1994, була серйозно підірвана останніми подіями", - заявив він.

Наслідки конфлікту довкола Криму як для національної безпеки України, так і щодо нерозповсюдження атомної зброї, на думку Пан Гі Муна, є глибинними.