Дві різні революції

Це якесь дежавю! У пишному і просторому колонному залі Київської адміністрації сотні протестувальників лежать на підлозі в спальних мішках, їдять і обговорюють останні новини – саме так усе було дев'ять років тому, під час Помаранчевої революції.

Однак дещо все ж змінилося, тому що цього разу люди не чекали, поки столична мерія добровільно відчинить свої двері. Натомість минулої неділі під час масової акції протесту вони взяли будівлю штурмом, розбили кілька вікон і захопили перший поверх.

Та незважаючи на це, а також на кілька жорстких сутичок з міліцією, під час яких постраждали десятки людей, загальний настрій демонстрантів був і залишається здебільшого мирним.

Хоча тепер у центра Києва практично не побачиш дітей, а багато протестувальників носять пластикові шоломи і газові маски. І це аж ніяк не схоже на романтичні спогади з часів Помаранчевої революції.

Та все ж старі гасла проти Януковича і його команди досі звучать на вулицях: "Банду геть!" і "Зека геть!". Останнє з них натякає на дві ймовірні судимості президента з часів його молодості, офіційних підтверджень яких немає.

Ще одна важлива відмінність – серед демонстрантів особливо виділяються націоналістично налаштовані активісти.

На вулицях Києва праворадикальна молодь у чорних балаклавах навчає волонтерів, як протидіяти міліцейським спецпідрозділам. Націоналісти також організували цілодобове позмінне чергування на забарикадованому майдані Незалежності.

Дехто з них належить до відданих прихильників "Свободи", якої не було в парламенті в часи Помаранчевої революції.

Однак ані лідер "Свободи" Олег Тягнибок, ані очільники опозиційних "Батьківщини" чи УДАРу не мають такої масової підтримки, як її мав у 2004 році Віктор Ющенко, чиє прізвище стало головним гаслом Помаранчевої революції.

І частково через це нові протести називають горизонтальними, а не організованими згори, а отже, по-справжньому соціальними.

"Сьогодні політика ведеться не у Верховній Раді чи в Кабінеті Міністрів, а тут, на площах", - сказав зі сцени на майдані Незалежності Юрій Луценко, колишній міністр внутрішніх справ.

"Щось змінилося, і в правильному напрямку. Ви зрозуміли одну річ. Міняти треба не лише президента, а всю систему", - сказав пан Луценко, іронічно додавши, що мав змогу подумати над цим, поки сидів у в’язниці.

"Євромайдан"

І тут постає ключове питання до опозиційних лідерів: а як саме можна змінити систему легітимним шляхом?

У соціальних мережах повно фотографій та відео, на яких "Беркут" б'є палицями демонстрантів і журналістів. І поки що немає жодних ознак того, що сили безпеки готові перейти на біг протестувальників.

Більшість депутатів парламенту, як і раніше, підтримують президента. У вівторок вони провалили спробу опозиції відправити уряд Миколи Азарова у відставку. Вони також рішуче відкидають вимоги провести дострокові президентські та парламентські вибори.

Тим часом температура ночами опускається нижче нуля і мітингувати на вулицях стає дедалі складніше.

Та поки що це означає лише те, що протестувальникам потрібно більше дров, аби грітися біля вогнищ на барикадах. Адже до Києва з різних частин країни прибувають нові люди, щоб приєднатися до Євромайдану.