Переобрання Київради: КС не забороняє, черга - за ВР

Конституційний суд (КС) виніс рішення, яким мав би розрубити "гордіїв вузол" київських та тернопільських виборів і припинити суперечки влади з опозицією: чергові вибори до місцевих органів влади мають відбутися в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 2010 року.

Втім, рішення КС тільки ще більше загострило суперечку: опозиція заявила про "узурпацію" влади та страх Партії регіонів перед киянами, а Партія регіонів, натомість, акцентує увагу на обов'язковості рішення КС та на тому, що депутати спірних рад працюватимуть, поки не складуть присягу їхні наступники.

Політики трактують рішення КС в тому ключі, що спірні ради працюватимуть аж до виборів 2015 року.

Натомість експерти з конституційного права звертають увагу на інше: рішення КС щодо чергових виборів ніяк не заважає призначити у цьому році, наприклад, позачергові вибори, і не дозволяє депутатам Київради та Тернопільської облради працювати аж до 2015 року.

Буква закону в цифрах

"Усі чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів мають відбутися в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року, тобто в останню неділю жовтня 2015 року. У цей термін повинні відбуватися і вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах", - сказано в рішенні Конституційного суду від 29 травня.

Окремо Конституційний суд наголосив, що продовження або скорочення повноважень органів місцевого самоврядування є тимчасовим заходом, який в підсумку має привести до одночасних місцевих виборів і "не перешкоджає реалізації конституційного права громадян брати участь в управлінні державними справами".

Юристи наголошують: рішення КС не означає, що депутати тернопільської облради пропрацюють на своїх посадах 6,5 років (обрані позачергово 15 березня 2009), а депутати київської міськради - понад 7 років (обрані позачергово 25 травня 2008 року).

Як сказав у коментарі ВВС Україна голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, рішення Конституційного суду не заважає призначити позачергові вибори тих органів місцевого самоврядування, повноваження яких завершилися:

"Конституційний суд абсолютно нормально відповів, що чергові вибори мають відбутися в кінці 2015 року. І з цього приводу ніяких сумнівів немає. ... Тут не сказано, що в Києві не треба обирати міського голову зараз, тут не сказано, що на 2,5 роки треба продовжити повноваження київської міської ради", - заявив пан Коліушко.

За його словами, обов'язок Верховної Ради призначити позачергові вибори в Києві цим рішенням КС ніяк не скасовується.

"Позачергові вибори визначені законом, і вони мають призначатися", - наголосив пан Коліушко.

Схожу позицію ВВС Україна озвучив і професор права "Києво-Могилянської Академії", доктор історичних наук Станіслав Шевчук, який каже, що рішення КС не забороняє призначити вибори зараз.

"Виходячи з цього тлумачення, це розповсюджується тільки на ті ради, депутати яких були обрані 31 жовтня 2010 року, бо тут чітко записано, що в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень. Іншою мовою, у депутатів, які мали повноваження п'ять років, їхні повноваження закінчується, коли минуло п'ять років, а не вісім", - пояснює юрист і додає, що фактично рішення суду повторює положення Конституції.

Пан Шевчук припускає, що шквал критики на адресу суду, який піднявся у ЗМІ та серед опозиції, викликаний одним з положень мотивувальної частини рішення:

"Через те, що Конституційний суд вжив термін "тимчасовий захід", це дало можливість критикам рішення казати про те, що всі вибори до місцевих рад відбудуться в 2015 році, але з цим я не погоджуюсь, адже в резолютивній частині рішення чітко зазначено, що це розповсюджується тільки на ті ради і тих депутатів, які були обрані 31 жовтня 2010 року".

"Хто винен" і "Що робити?"

Реакція провідних гравців українського політикуму на рішення КС відрізнялася від стриманого схвалення Партії регіонів до гострої критики "Батьківщини".

В "Батьківщині" заявили, що рішення КС свідчить про страх влади перед можливим програшем на виборах у Києві.

"Напередодні президентської кампанії команда переконала Віктора Януковича в тому, що занадто великий ризик - мати справу з Києвом і киянами, які можуть показати несподіваний результат", - заявив Микола Томенко.

Об'єднана опозиція "Батьківщина" каже, що київська міськрада після 2 червня 2013 року буде нелегітимною та не матиме повноважень ухвалювати будь-які рішення.

"Опозиційні фракції звернуться до ЦВК з вимогою обнулення списків кандидатів у депутати Київської міської ради та складення мандатів", - заявив голова фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк.

"Закордон" нам допоможе?

Крім того, опозиція планує звернутися за роз'ясненнями до Венеціанської комісії та направити скаргу до Європейського суду.

"Ми вважаємо, що рішення КС грубо порушує Європейську конвенцію з прав людини, яка гарантує періодичність проведення виборів, тож правомірним буде наше звернення до Європейського суду з прав людини щодо порушення права громадян обирати і бути обраними", - заявив Юрій Одарченко, голова київської "Батьківщини".

Втім, враховуючи тривалість судочинства у Європейському суді - йдеться про кілька років - рішення суду може з'явитися вже після проведення виборів 2015 року. Тоді як висновки Венеціанської комісії, яка входить у структуру Ради Європи, носять рекомендаційний характер.

"В радянські часи любили жартувати з цього приводу: будуть писати в ООН. Так, от це з того розряду, хай пишуть, куди хочуть, але ніякого впливу на це рішення ніхто не має", - каже Ігор Коліушко.

Натомість, у Партії регіонів наголосили на обов'язковості рішення та заявили, що виконуватимуть його. У своїх коментарях представники партії кажуть, що готують законопроект про проведення столичних виборів відповідно до рішення Конституційного суду, але про яку дату виборів йдеться, не повідомляють.

"Депутати Київради пропрацюють до прийняття присяги новими депутатами", - сказав керівник юрдепартаменту Партії регіонів Владислав Забарський. Крім того, за словами члена фракції ПР Володимира Макеєнка, фракція запропонує об'єднати посади київського мера та голови облдержадміністрації.

Обурення опозиції в ПР називають напускним: мовляв, вони насправді радіють, бо не мали єдиного кандидата у мери.

На 2 червня, коли спливають п'ять років повноважень київської міськради, опозиційна "Свобода" призначила акцію протесту, на яку запрошує киян, але доля київських виборів вирішуватиметься не під стінами міськради, а у парламенті.

Враховуючи, що Партія регіонів обіцяла голосувати за призначення дати виборів одразу ж, як тільки своє рішення ухвалить Конституційний суд, відповідний законопроект можуть внести на розгляд вже з наступного тижня, який у Верховної Ради сесійний.